Справа № 2-3005/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2007 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мельник О.О.
при секретарі Лесик І.Ю.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рогозів", про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про те, що 29.10.2004р. між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за яким він придбав у вищезазначеного відповідача об"єкти нерухомого майна, що складаються з бувших у використанні будівельних матеріалів та інженерних конструкцій, з яких складаються незавершені будівництвом об"єкти нерухомості(господарсько-виробничі та складські приміщення), а також земельну ділянку, на якій розташовані дані об"єкти нерухомості, і яка необхідна для їх розташування та обслуговування. За умовами даного договору сторони зобов'язані були з'явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору. Зі своєї сторони він всі умови договору виконав, в т.ч. сплативши вартість вищевказаного нерухомого майна, але відповідач, передавши йому вищевказане майно, ухиляється від нотаріального посвідчення. Тому, просить визнати вказаний договір дійсним. Крім того, він просить визнати за ним право власності на вищевказане майно та земельну ділянку, посилаючись на те, що внаслідок відмови відповідача від нотаріального посвідчення даної угоди, що безпосередньо передбачено чинним законодавством, порушується його право власності на придбане ним нерухоме майно, що виникло у нього в момент підписання актів приймання-передачі сторонами відповідно до умов даного договору купівлі-продажу.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, в своїх письмових заявах позивач позов підтримує в повному обсязі, а відповідач позов визнає, просять справу слухати по суті на попередньому судовому засіданні у їх відсутність.
Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Встановлено, що 29.10.2004р., в с. Рогозів Бориспільського району Київської області, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав у відповідача, садовий комплекс, що складається з бувших у користуванні будівельних матеріалів та інженерних конструкцій, з яких складаються незавершені будівництвом об"єкти нерухомості(господарсько-виробничі та складські приміщення) - фруктосховище загальною площею 1250 кв.м; склад тари загальною площею 750 кв.м; три навіси площею по 550 кв.м кожен; будинок охорони з підсобними приміщеннями загальною площею 150 кв, а також деревина у вигляді фруктових садів, що розташовані в с. Рогозів Бориспільського району Київської області, по вул. Шевченківська, і земельну ділянку з інженерною інфраструктурою, загальною площею 350га, на якій розташовані дані об"єкти нерухомості, і яка необхідна для розташування та обслуговування об"єктів нерухомості, зокрема господарських будівель та дворів і ведення садівництва в адміністративних межах Рогозівської сільРади Бориспільського району Київської області.
Сторони фактично домовились щодо всіх істотних умов договору в частині предмету договору, ціни, строків виконання, та виконали їх, коли позивач сплатив відповідачу вартість вищевказаного нерухомого майна в розмірі 50000грн., а відповідач передав майно за Актом прийому-передачі від 29.10.2004р.
2
Згідно із п.4.3 даного правочину право власності на майно та земельну ділянку перейшло до Покупця(позивача) у момент підписання Актів приймання-передачі сторонами.
Даний договір підлягає нотаріальному посвідченню, але відповідач відмовився з'явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення, в письмовій заяві від 10.11.2004р. посилаючись на те, що такий обов"язок на нього не покладений, а в заяві від 01.12.2004р. зазначивши, що договір є недійсним.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
На підставі ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тому, приймаючи до уваги, що сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, досягнувши згоди по істотним умовам договору, частково виконали умови даного договору, угода не містить протизаконних умов, і обмежень для укладення даної угоди не існує, договір не визнаний судом недійсним, слід визнати його дійсним.
Згідно із ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, набувається особою, яка її виготовила (створила), якщо інше не встановлено договором або законом, і до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі такого будівнитва (створення майна).
Відповідно до ч.1 ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала в т.ч. будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якшо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття такого права не встановлена судом.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ст. 317, ч.ч.1, 2 ст. 319, ч.1, 2 ст. 321 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, право власності є непорушним ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, і особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлений законом.
Таким чином, враховуючи, що позивач, відповідно до умов договору, в момент підписання Актів приймання-передачі сторонами, набув право власності на бувши у використанні вищезазначені будівельні матеріали, з яких складаються незавершені будівництвом вищевказані об"єкти нерухомості, і як наслідок, на земельну ділянку, яка необхідна для їх розташування та обслуговування, зокрема господарських будівель та споруд, а також ведення садівництва, і внаслідок відмови відповідача від нотаріального посвідчення вищевказаного договору позбавлений можливості користуватися придбаним нерухомим майном та використовувати його за призначенням, суд дійшов висовку, що за позивачем слід визнати право власності на придбані ним бувши у використанні будівельні матеріали, з яких складаються незавершені будівництвом вищевказані об"єкти нерухомості, та земельну ділянку, на якій вони розміщені, і яка необхідна для їх обслуговування, а також ведення
3
садівництва, враховуючи також, що набуття права власності позивачем не суперечить нормам закону та є таким, що набуте останнім правомірно Керуючись ст. ст. 204, 220 ч.2, 317, 319 ч.ч.1, 2, 321 ч.ч.1, 2, 328, 377, 392, 638, 657 Цивільного Кодексу України, ч.1 ст. 120 Земельного Кодексу України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-58, 60, 62-64, ч.4
ст. 130, ч.4 ст. 174, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу садового комплексу, що складається з бувших у використанні будівельних матеріалів та інженерних конструкцій, з яких складаються незавершені будівництвом об"єкти нерухомості(господарсько-виробничі та складські приміщення), а саме: фруктосховище загальною площею 1250 кв.м; склад тари загальною площею 750 кв.м; 3(три) навіси площею по 550 кв.м кожен; будинок охорони з підсобними приміщеннями загальною площею 150 кв, а також деревина у вигляді фруктових садів, що розташовані в с. Рогозів Бориспільського району Київської області, по вул. Шевченківська, і земельної ділянки з інженерною інфраструктурою, загальною площею 350га, на якій розташовані дані об"єкти нерухомості, і яка необхідна для розташування та обслуговування об'єктів нерухомості, зокрема господарських будівель та дворів, і ведення садівництва, в адміністративних межах Рогозівської сільРади Бориспільського району Київської області, укладений 29.10.2004 року в с. Рогозів Бориспільського району Київської області між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рогозів" - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий комплекс, що складається з бувших у використанні будівельних матеріалів та інженерних конструкцій, з яких складаються незавершені будівництвом об"єкти нерухомості(господарсько-виробничі та складські приміщення), а саме: фруктосховище загальною площею 1250 кв.м; склад тари загальною площею 750 кв.м; З(три) навіси площею по 550 кв.м кожен; будинок охорони з підсобними приміщеннями загальною площею 150 кв, а також деревина у вигляді фруктових садів, що розташовані в с. Рогозів Бориспільського району Київської області, по вул. Шевченківська, і земельну ділянку з інженерною інфраструктурою, загальною площею 350га, на якій розташовані дані об"єкти нерухомості, і яка необхідна для розташування та обслуговування об'єктів нерухомості, зокрема господарських будівель та дворів, і ведення садівництва, в адміністративних межах Рогозівської сільРади Бориспільського району Київської області.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.