Головуючий суду 1 інстанції - Керімов Р.В.
Доповідач - Коротких О.Г.
Справа № 22ц/1290/5806/12
Провадження № 22ц/1290/5806/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого: Коротких О.Г.
суддів : Дмитрієвої Л.Д., Масенка Д.Є.
при секретарі : Глусенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу ДП «Антрацит» на рішення Антрацитівського міськрайсуду Луганської області від 25.09.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ДП «Антрацит» про визнання недійсною довідки про заробітну плату, зобов'язання здійснити донарахування, виплату заробітної плати за роботу в зоні відчуження по ліувідації наслідків аварії на ЧАЕС, надати довідку,
Встановила:
У липні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати недійсними довідку № 134 від 11.03.2003 року, яка була видана ДВАТ "Шахта "Партизанська" ДХК "Антрацит" про розмір заробітної плати ОСОБА_3 за роботу у зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, та довідку № 54 від 31.01.2012 року з ВП "шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" про нараховану заробітну плату за роботу в зоні відчуження в період з 04 серпня по 29 серпня 1986 року, зобов'язати Державне підприємство "Антрацит" нарахувати йому заробітну плату за серпень 1986 року за період знаходження його на військових зборах у період з 02 серпня по 04 вересня 1986 року та за роботу в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 04 серпня по 29 серпня 1986 року, з урахуванням діючих на той час нормативних актів, в розмірі 725,57 карбованців згідно з розрахунком: середня заробітна плата за знаходження на військових зборах: 10,21 крб х 26 днів = 265,46 крб; середня тарифна ставка - оплата праці за виконання робіт в зоні ЧАЕС: 9,39 крб х 26 днів = 244,14 крб; доплата за роботу в III зоні небезпеки у вихідний день: 9,39 крб х 4-кратний розмір (III зона) х 2-кратний (вихідний) х 1 день = 75,12 крб.; доплата за роботу в зоні особливого контролю (100% підвищення): 9,39 крб х 3 дні = 28,17 крб; доплата за роботу в III зоні небезпеки (з вирахуванням вихідних днів): 9,39 крб х 4-кратний розмір (III зона) х 3 дні = 112,68 крб; та нарахувати премію на нараховану заробітну плату за роботу у зоні відчуження в розмірі 60 %. Зазначену заробітну плату виплатити, перевівши недоплачену заробітну плату в грошову одиницю - гривню, та видати відповідний наказ по підприємству про донарахування та виплату йому заробітної плати та премії за роботу у зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за серпень 1986 року із зазначенням донарахованої заробітної плати по його особовим рахункам за серпень місяць 1986 року, також просить зобов'язати Державне підприємство "Антрацит" видати йому нову довідку про розмір заробітної плати за роботу у зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у серпні 1986 року із застосуванням грошової одиниці - карбованця, яка діяла в України на той час, зазначивши в цій довідці період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: з 04 серпня 1986 року по 29 серпня 1986 року, кількість днів праці у зоні відчуження - 11, 21, 22 серпня 1986 року - виконання роботи в зоні особливого контролю, та 13, 14, 17, та 18 серпня 1986 року - виконання роботи в ІІІ зоні небезпеки, кількість днів роботи в вихідні та святкові -1,з відображенням розміру заробітної плати за ці дні та нарахованої премії - відповідно до відомостей, які містяться в довідці № 1117/21 від 29 серпня 1986 року з військової частини № 68555 Міністерства оборони СРСР, розташованої в с. Оране та архівній довідці № 63005 від 01.02.2012 року, виданою Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_3 послався на те, що він є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом війни 2 групи від захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію згідно із Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в період з 02 серпня по 04 вересня 1986 року був призваний з ДВАТ "шахта "Партизанська" ДХК "Антрацит" на військові збори, де у складі в/ч 68555 МО СРСР, сел. Оране, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та виконував роботи в зоні відчуження. 23 листопада 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який "визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків." Таким чином, зараз для призначення пенсії інвалідам-чорнобильцям підприємства повинні представляти довідки про розміри заробітної плати, нарахованої у зазначений період, з урахуванням довідок Міністерства оборони України, які підтверджують час, місто та тривалість робочого дня військовозобов'язаних. Збираючи документи, він звернув увагу, що за період його праці в зоні ЧАЕС в період військових зборів йому невірно була нарахована та виплачена заробітна плата. Він звернувся до керівника ВП "Шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" із заявою про проведення йому перерахунку та доплати недоплаченої заробітної плати за вказаний період, навівши в заяві розрахунок розміру заробітної плати, який йому необхідно донарахувати на підставі нормативних актів, які діяли на той час, та діють і понині. Відповіддю № 1/639 від 13.06.2012 року відповідача у задоволенні його заяви йому було в цьому відмовлено. Вважає, що таким чином, між ним та відповідачем виник трудовий спір щодо нарахування та виплати заробітної плати, за розв'язанням якого він вирішив звернутися до суду.
Оскаржуваним рішенням суду від 25.09.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, представником відповідача було надано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з мотивів неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.213,ст.214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом;обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України ,- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено
неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходив з того, що вказана в довідці № 54 від 31.01.2012 року заробітна плата позивачу не виплачена, грошова одиниця в цій довідці вказана невірно, розмір нарахованої заробітної плати не співпадає з первинними даними про фактичний час проведення робіт в зоні відчуження та знаходження на військових зборах, тому ця довідка не може бути подана до Управління пенсійного фонду України для проведення нарахування пенсії на умовах Постанови КМУ № 1210, що порушує таким чином право позивача на належне пенсійне забезпечення з урахуванням змін в законодавстві, а відповідач повинен нарахувати позивачу заробітну плату на підставі вищезазначених нормативних актів, які діяли на момент виникнення у сторін правовідносин щодо оплати праці позивачу за період знаходження його на військових зборах та виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за серпень місяць 1986 року згідно із наведеним позивачем розрахунком у сумі 725,57 карбованців, перевести цю заробітну плату в грошову одиницю - гривню, керуючись встановленими правилами такого переведення, видати наказ по підприємству про перерахунок заробітної плати позивачу, та видати довідку встановленої форми для призначення позивачу пенсії в порядку, визначеному Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постражджали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Задовольняючи позов в частині нарахування на суму заробітку позивача премії в розмірі 60%, суд першої інстанції вказує, що дана ставка премії передбачена підпунктупунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7, але не більше 400 карбованців, як зазначено в п. 6 Постанови КМУ від 23 листопада 2011 року №1210, суд вважає доведеним позивачем той факт, що така премія була передбачена на підприємстві.
Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом війни 2 групи від захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію згідно із Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.7, 8, 9, 10).
Згідно з довідкою від 04.09.1986 року № 1/82, яка видана Антрацитівським об'єднаним військовим комісаріатом, ОСОБА_3 з 02 серпня 1986 року по 04 вересня 1986 року знаходився на зборах при військовій частині; відповідно до Закону СРСР "Про загальний військовий обов'язок" за ним зберігається місце роботи, займана посада та 100% середній заробіток; до праці приступити з 05 вересня 1986 року (а.с. 15).
Відповідно до довідки № 1117/21 від 29 серпня 1986 року з військової частини № 68555 ОСОБА_3 знаходився на військових зборах з 04 серпня по 29 серпня 1986 року. В цій довідці є штамп із зазначенням, що згідно наказу командира частини має право на отримання заробітку в п'ятикратному розмірі за періоди з 13.08 по 14.08, з 17.08 по 18.08.1986 року (а.с.11).
Архівною довідкою № 63005 від 01.02.2012 року, яка видана Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України підтверджується, що ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 05.08.1986р. (наказ № 100) по 29.08.1986 року (наказ № 124), дні роботи в зоні підвищеної радіації (номер зони не вказаний): серпень 11, 13, 14, 17, 18, 21, 22; видати довідку на отримання другого окладу, місце дислокації с. Оране, (а.с. 12).
З довідки № 134 від 11.03.2003 року, яка видана ДВАТ "шахта "Партизанська" ДХК "Антрацит", вбачається, що ОСОБА_3, код НОМЕР_1, виконував роботу в населеному пункті с. Оране зони відчуження в період з 04 серпня 1986 року по 29 серпня 1986 року за місцем роботи "ДВАТ шахта Партизанська" на посаді гірничого робітника, і йому нарахована заробітна плата із зазначенням підстав нарахування в розмірі 596,73 крб. Згідно довідки № 54 від 31.01.2012 року з ВП "шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" ця довідка видана ОСОБА_3 про те, що за роботу в зоні відчуження в період з 04 серпня по 29 серпня 1986 року за місцем його роботи "ДВАТ шахта "Партизанська" на посаді гірничого робітника, тарифна ставка 9 крб 39 коп, нарахована заробітна плата 1041,79 (одна тисяча сорок одна грн 79 коп). Підстава: особисті рахунки за 1986 рік. (а.с.19).
Відповідно до листа Державного комітету УСРС з праці від 23.09.1986 року № 136с «Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов'язаних» оплата праці військовозобов'язаним провадиться на підставі довідок, які видані за підписами командирів та начальників фінансової служби військових частин (органів внутрішніх справ).
Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 р. № 1031 на військовозобов'язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, було поширено порядок оплати праці, передбачений для робітників та службовців. Оплата праці робітників і службовців, призваних на військові збори та за якими відповідно до чинного законодавства зберігався середній місячний заробіток за основним місцем роботи, провадилась згідно із Постановою Ради Міністрів УСРС і ВЦРПС від 10.06.1986 р, № 207-7. Абзацом 4 підпункту 1 пункту 1 цієї постанови встановлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах у З, та 1 зонах небезпеки, провадиться відповідно у 4-х, 3-х та 2-х кратному розмірі, понад середньомісячної заробітної плати, виходячи із тарифної ставки (окладу), встановленого за основним місцем роботи.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу, посилався на архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 63005 від 01.02.2012 року.
Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Довідка від 01.02.2012 року містить інші дані, ніж довідка військової частини № 1117/21 від 29.08.1986 року,а саме в архівній довідці вказано, що ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 05.08.1986 року по 29.08.1986 року, виїждвав до зони підвищеної радиації 11,13,14,17,18,21,22 серпня 1986 року. У довідці №1117/21 від 29.08.1986 року період знаходження на військових зборах ОСОБА_3 становить з 04.08.1986 року по 29.08.1986 року, час роботи у зоні небезпеки - 13,14,17,18 серпня 1986 року. Також, в архівній довідці не вказано, в якій зоні працював позивач, що унеможливлює застосування відповідної кратності для оплати праці.
Крім того, архівна довідка від 01.02.2012 року містить вказівку на те що, фінансові документи військової частини № 68555 до 02.11.1986 року на зберігання Галузевого державного архіву не надходили. Так, зазначена довідка зроблена не на основі фінансових документів.
У зв'язку з чим довідка від 01.02.2012 року не може бути визнана належним доказом по справі та не може бути підставою для прийняття рішення судом.
Обгрунтованими є доводи апелянта щодо неможливості оплати праці позивача у вихідні та святкові дні, оскільки відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-2 вимоги осіб, які в період призову на військові збори виконували роботи, пов'язані з аварією на ЧАЕС у зоні відчуження до вересня 1986 року; але за даними особистого рахунку доплата за роботу у вихідні чи святкові дні у 1986 році їм не нарахована, не мають право на такі донарахування ні в теперішній час, ні в будь-який інший час після вересня 1986 року. Крім цього листом Державного комітету УСРС з праці від 23.09.1986 року № 136с «Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов'язаних» визначено, що додаткова оплата днів роботи, які згідно із календарем є вихідними та святковим, не провадиться.
Таким чином, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, зробив висновки, невідповідні обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду відповідно до вимог ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст. 209, 303, 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, судова палата, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ДП «Антрацит» задовольнити, рішення Антрацитівського міськрайсуду Луганської області від 25.09.2012 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :