Справа № 187/43/13- к Провадження №1-кп/0187/8/13
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2013 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., прокурора Чабаненко Н.І., захисника ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, педагога ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013040520000008 по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не заміжня, не працює;
раніше судима - 22.05.2012 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ст.166 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від покарання з випробувальним терміном на 1 рік 6 місяців;
- 08.01.2013 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 186 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 2 роки 3 місяці позбавлення волі;
в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Встановив:
31.08.2012 року ОСОБА_2 маючи намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_8, знаходячись в приміщенні будинку останньої, розташованого по вул. Куйбишева, 5, с. Петриківка, Петриківського району, Дніпропетровської області, із корисних мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрала велосипед «Україна» вартістю 150 гривень та грошові кошти у сумі 85 гривень, після чого викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 235 грн.
Таким чином ОСОБА_2 вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнала повністю та пояснила, що потерпілу вона знає дуже давно, підтримувала товаристські стосунку. У серпні 2012 року вона перебувала вдома у потерпілої. В той день коли вона взяла гроші та велосипед в будинку були малолітні діти потерпілої. Навіщо вона взяла велосипед вказала, що не знає. Гроші витратила на спиртні напої, цигарки та їжу. Після бесіди з потерпілою протягом вересня грошові кошти в розмірі 85 грн. повернула останній. Де дівся велосипед вона не пам’ятає. Заперечень стосовно визначення розміру шкоди завданої її діями не має, та погоджується з їх розміром.
У вчиненому щиро розкаюється.
Незважаючи на визнання своєї вини обвинуваченою, її провина в скоєнні інкримінованого їй злочину, повністю підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8, щодо обставин кримінального провадження пояснила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 та з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_10 Обвинувачену вона знає дуже давно та підтримувала з нею товаристські стосунки, а також як вказала потерпіла ОСОБА_2 є її дальньою родичкою. На початку серпня, а саме в десятих числах 2012 року остання попросилася трохи пожити в неї, оскільки будинок обвинуваченої відрізаний від електроенергії. При цьому вона запропонувала їй допомогу по господарству та догляду за дітьми в час коли потерпіла відсутня вдома, на що остання погодилася.
Приблизно 31 серпня 2012 року у вечірній час, потерпіла, повернувшись додому із заробітку, ОСОБА_2 не застала, де вона могла піти вона не знала. Через деякий час їй знадобився велосипед «Україна», який вона придбала на центральному Петриківському базарі. Вказаний велосипед знаходився в приміщенні будинку, та коли вона туди зайшла виявила, що велосипед відсутній. Після цього запитала у своїх рідних чи не бачили вони куди подівся велосипед, на що її неповнолітня донька ОСОБА_4, яка підтвердила це і в судовому засіданні, відповіла, що в той час коли вона зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 знаходилася на роботі, ОСОБА_2 взяла велосипед та сказала, що відвезе певні речі її матері, ОСОБА_3
Цього ж дня ОСОБА_3 вирішили взяти кошти, які відкладала для того щоб сплатити за електроенергію. Кошти в сумі 85 гривень знаходились в приміщенні спальної кімнати в шкатулці у вигляді зайця. Однак зазначені кошти у визначеному місці були відсутні.
На питання суду чи дозволяла вона раніше користуватися підсудній велосипедом, потерпіла відповіла, що питань з приводу тимчасового користування велосипедом ніколи не виникало, дозволу на будь-яке його використання вона ніколи не давала, випадків самовільного використання велосипеду ОСОБА_2 до вказаних подій також не було.
Приблизно в 10-х числах вересня 2012 року потерпіла зустріла ОСОБА_2, та запитала в неї навіщо вона забрала її велосипед та гроші. На її питання ОСОБА_2 однозначно не відповіла, сказала, що не знає чого так трапилося. Де велосипед вона також не сказала, оскільки не знає де він. В ході бесіди остання сказала, що в найкоротший термін вона поверне ОСОБА_3 велосипед та гроші в розмірі 85 грн. Протягом вересня 2012 року ОСОБА_2 повернула потерпілій грошові кошти в сумі 85 грн.
На питання, чому потерпіла звернулася до правоохоронних органів лише у січні 2013 року, а не одразу коли виявила факт зникнення велосипеду та грошей в сумі 85 грн., ОСОБА_3 відповіла, що коли відбулася бесіда з ОСОБА_2, остання пообіцяла повернути гроші та велосипед. Однак після неодноразових нагадувань, не отримавши велосипед потерпіла вирішила звернутися до міліції, щоб їй повернули велосипед. В ході досудового слідства співробітниками міліції велосипед був переданий потерпілій під розписку, що долучена до матеріалів кримінального провадження.
Дані показання, обвинуваченою підтверджуються та не заперечуються.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, пояснила, що у 2012 році, точної дати вона не пам’ятає, біля магазину ПП «Манейло», що розташований в смт. Петриківка, вул. Кутузова, 14б, вона побачила старий велосипед, марки не пам’ятає, хто його залишив не бачила. У вечері коли йшла додому, оскільки ніхто велосипед не забрав, закотила його у двір магазину та повідомила власника магазину, яка повідомила про знахідку міліцію. На початку січня 2013 року приїхала міліція з потерпілою та вилучили вказаний велосипед. За період коли велосипед знаходився у магазині про його наявність ніхто не питав.
Крім того, вищевказані обставини також підтверджуються зібраними по справі доказами:
- згідно заяви ОСОБА_3, в період часу з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року невстановлена особа знаходячись в будинку № 3 по вул. Куйбишева в смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області шляхом вільного доступу, таємно викрала велосипед марки «Україна», вартістю 150 грн., та грошові кошти в сумі 85 грн., чим завдано матеріальних збитків ОСОБА_3 на загальну суму 235 грн. (а.с. матеріалів кримінального провадження 4).
- протоколом огляду місця події та фото таблицями до нього (а.с. матеріалів кримінального провадження 6-10)
- протоколом пред’явлення для впізнання де потерпіла ОСОБА_3 впізнала належний їй велосипед марки «Україна», який у неї було викрадено (а.с. матеріалів кримінального провадження 36-37).
- товарним чеком № 77, щодо вартості велосипеда марки «Україна» (а.с. матеріалів кримінального провадження 38)
- розпискою ОСОБА_3 про передачу їй викраденого велосипеда марки «Україна» (а.с. матеріалів кримінального провадження 40).
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_2 та фото таблицями до нього де ОСОБА_2 вказала на будинок з якого вона здійснила крадіжку грошових коштів та велосипеда марки «Україна» (а.с. матеріалів кримінального провадження 41-45).
При цьому суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_5, які є неналежним доказом, оскільки як пояснив останній про факт крадіжки велосипеду та грошових коштів в розмірі 85 грн. йому стало відомо коли потерпіла, його прийомна донька, прийшла до нього додому в серпні 2012 року, точної дати він не пам’ятає, та в бесіді зі своєю матір'ю повідомила про те, що ОСОБА_2 викрала в неї велосипед та гроші. Більше з приводу обставин даного кримінального провадження йому нічого не відомо.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченій вид та міру покарання, суд керується ст. 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, сукупність інших обставин по справі.
Так ОСОБА_2, по місцю проживання характеризується посередньо, позбавлена батьківських прав, постійного місця роботи не має, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, матеріальні збитки потерпілій відшкодовані в розмірі 85 грн.
Відповідно до ст. 66 КК України, як обставина, що пом’якшує покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченої та відшкодування грошей в сумі 85 грн., повернення співробітниками міліції велосипеду потерпілій, а також відсутність претензій матеріального характеру до підсудної з боку потерпілої.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 передбачені ст. 67 КК України під час судового слідства не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді мінімального штрафу в межах санкції статті закону, встановленої Особливою частиною КК України за вчинений злочин.
Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім. Підстави для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті чи звільнення підсудної від покарання чи його відбування, відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
На підставі викладеного та керуючись статтями 70, 72, 185 ч.1 КК України, статтями 368-371, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винною ОСОБА_2 у пред’явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.
На підставі ст.ст. 70 ч.4, 72 КК України ОСОБА_2 враховуючи вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.01.2013 року, яким ОСОБА_2 засуджена за ст.ст. 186 ч.1, 71 КК України до позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці та штраф на користь держави в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень, виконуючи кожне з основних покарань окремо. Початок строку покарання рахувати з 08 січня 2013 року.
Речовий доказ по справі: велосипед «Україна» переданий на зберігання ОСОБА_3 – вважати повернутим законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської шляхом подачі апеляційної скарги через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: (підпис) ОСОБА_11
з оригіналом згідно: суддя І.М.Соловйов