АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2888 2006 р.                        Головуючий у 1 інстанції Могильний О.П.

Категорія 39                                         Доповідач  Гайсюк О.В.

УХВАЛА Іменем України

21 листопада 2006 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої судді - Авраменко Т.М.

Суддів - Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.

при секретарі - Слюсаренко Н.Л. розглянувши    у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною   скаргою   ОСОБА_1      на  рішення   Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору.

Зазначила, що 27 січня 2004 року між нею, як приватним підприємцем та ОСОБА_2 було укладено в письмовій формі безстроковий трудовий договір, згідно якого відповідачка зобов'язалась виконувати обов'язки продавця.

Вказаний договір було зареєстровано в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості за НОМЕР_1.

З 1 лютого 2006 року ОСОБА_2 перестала виходити на роботу.

17 лютого 2006 р. вона була змушена звернутись в податкову інспекцію із заявою про зняття відповідачки з податкового обліку.

Посилаючись на ці обставини, просила суд розірвати зазначений трудовий договір.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.09.2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, просить ухвалити нове рішення, яким задовільнити її вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідачка ОСОБА_2 з доводами скарги не погодилась.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п.6 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.06.2001 р. за № 554/5745, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково, в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір.

Але позивачка в трудовому договорі (а. с. 8) так і не зробила запису про підстави припинення трудового договору з посиланням на відповідні статті КЗпП України, зокрема на п.4 ст. 40 КЗпП, як зазначає позивачка в позовні заяві (а. с. 2-3), не зазначила вона і дати припинення договору.

До пред'явлення позову, позивачка не сповіщала ОСОБА_2 про припинення договору з підстав передбачених п.4 ст. 40 КЗпП чи з інших підстав, оскільки це стверджує відповідачка (а. с. 31), а позивачка не надала суду доказів, які б спростували заперечення ОСОБА_2.

Не надала позивачка доказів і того, що про припинення договору сповіщався Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, який зареєстрував договір НОМЕР_2 (а.с. 8).

Про припинення договору з 28.02.2006 року позивачка повідомила письмово лише Кіровоградську ОДПІ 17.02.2006 р. (а. с. 9).

Отже, позивачка не надала суду доказів того, що вона пропонувала ОСОБА_2 оформити припинення трудового договору в службі зайнятості відповідно до Порядку, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 p., а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 перешкоджала позивачці в установленому порядку припинити дію трудового договору та зняти договір з реєстрації в державній службі зайнятості.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 не порушувала законних прав позивачки, а сама ОСОБА_1 не дотрималася порядку припинення трудового договору між працівником і фізичною особою, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, по суті є правильним і справедливим, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування чи зміни.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308,313,314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.