Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-1676 - 2006 р.                      Головуючий у 1-й інстанції - Чельник О.І.

Категорія -   21                                       Доповідач - Черненко В.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 листопада   2006 року                              Колегія суддів Судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді - Черненко В.В.

Судців - Говорухіна В.П.

Фомічова С.Є.

при секретарі - Твердоступ А.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 25.04.2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України , про відшкодування моральної шкоди. В обгрунтовання позовних вимог вказав , що він працював у Юровській експедиції № 37 з 1983 року по 1996 рік помічником бурильника, бурильником, підземним електрослюсарем, підземним слюсарем з ремонту устаткування , машиністом бурової установки в умовах в шкідливих для здоров'я. Працюючи на посаді підземного помічника бурового майстра в шкідливих для здоров'я умовах у нього розвинулося професійне захворювання, що підтверджено висновком Українського науково дослідного інституту промислової медицини від 17 серпня 2005 року. Актом розслідування професійного захворювання від 30 листопада 2005 року було підтверджено факт професійного захворювання. Відповідно з довідкою МСЕК від 11.01.2006 року йому була встановлена ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 15 відсотків. Просить суд стягнути на його корить з відповідача 66400 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення, яким позовні вимоги задоволити частково.

Постановляючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач по справі отримав в 2005 році професійне захворювання, що підтверджується висновком МСЕК від 11.01.2006 року, з втратою 15 відсотків професійної працездатності і має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до чинного законодавства. Обов'язки по відшкодуванню моральної шкоди покладено на страховика, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Проте, ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» (п.27) з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію частини 3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Суд виходячи із цих обставин відмовив в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи допустився помилки, оскільки не звернув увагу на ті обставини, що згідно пункту 30 розділу 4 «Положення про медико-соціальну експертизу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року за №83, датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів необхідних дата огляду хворого. З матеріалів справи вбачається, що документація на хворого ОСОБА_1 надійшла до МСЕК №1 30.12.2005 року.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що право на отримання всіх виплат в зв'язку з професійним захворюванням, в тому числі і на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з 30.12.2005 року до вступу в дію Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік».

Оцінюючи докази, надані позивачем в частині заподіяння йому моральної шкоди, приймаючи до уваги ступінь втрати професійної працездатності в зв'язку з отриманим професійним захворюванням колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і сума на відшкодування моральної шкоди визначається в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Керуючись ст.ст. 304,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області:

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовільнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2006 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області, про відшкодування моральної шкоди задовільнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 12000 (дванадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.