Справа № 22-2394 2006 р.                        Головуючий у 1 інстанції - Ведющенко В.В.

Категорія 27                                         Доповідач - Спірідонова Л.С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем України

22 листопада 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів- Спірідонової Л.С., Белінської І.М.

при секретарі - Шевченко Н.П.

за участю адвоката - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Добровеличківського районного суду від 2 червня 2006 p., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначали, що на протязі двадцяти років між ними та відповідачкою склались неприязні стосунки.

Внаслідок цього ОСОБА_4 зверталась у різні інстанції з заявами та скаргами, що носять наклепницький характер, містять в собі неправдиву образливу для відповідачів інформацію.

Зокрема, 19 березня 2003 р. на ім'я голови Добровеличківської райдержадміністрації було направлено лист, в якому містились неправдиві відомості стосовно ОСОБА_3, яка нібито скоїла вчинки несумісні із зайняттям педагогічною діяльністю.

25 листопада 2002 року на ім'я начальника Добровеличківського РВ УМВС відповідачка направила заяву, в якій звинувачувала відповідачів у скоєнні хуліганських дій та замаху на спричинення тілесних ушкоджень.

16 вересня 2004 року від ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5, що обіймає посаду завідуючої відділом освіти райдержадміністрації, поступила заява, що містить неправдиву інформацію про стан здоров'я ОСОБА_3, просила звільнити її з роботи, зазначала іншу неправдиву інформацію про сімейні стосунки позивачів.

Просили зобов'язати відповідачку публічно вибачитись через районну газету та спростувати неправдиві дані, викладені у вищезазначених заявах, стягнути моральну шкоду в сумі 3 тис. грн. на користь кожного з позивачів.

Рішенням Добровеличківського райсуду від 2 червня 2006 року позовні вимоги задоволено частково. На користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 в рахунок  відшкодування   моральної  шкоди   стягнуто   300   грн.   та  пропорційно  до задоволених вимог держмито в сумі 8 грн. 35 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Суд прийшов до висновку, що для вимог про спростування відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію, і про стягнення на цій підставі моральної шкоди встановлено строк позовної давності в один рік, на застосування якого наполягає відповідач, а підстави для поновлення строку відсутні.

З цих підстав суд прийняв до уваги лише лист від 16.09.2004 року, направлений на ім'я завідуючої відділом освіти.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, направлення справи на новий розгляд.

Зазначається, що суд необгрунтовано надання доказів поклав на позивачів, хоча матеріали перевірки заяв знаходились в органах прокуратури та міліції, суд зобов'язаний був витребувати їх за своєю ініціативою. Вимоги позовної заяви розглянуті не в повному обсязі, застосування строку позовної давності є безпідставним.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що підстав для задоволення скарги немає.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги позовної заяви зводяться до трьох звернень ОСОБА_4 із заявами щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зокрема, 25.11.2002 року на ім'я начальника Добровеличківського РВ УМВС, в якій відповідачка звинувачувала позивачів у скоєнні хуліганських дій та замаху на спричинення тілесних ушкоджень; 19.03.2003 року на ім'я голови Добровеличківської райдержадміністрації про скоєння ОСОБА_3 вчинків, несумісних із зайняттям педагогічною діяльністю та 16.09.2004 р. - на ім'я завідуючої відділом освіти, де містилась неправдива інформація про стан здоров'я ОСОБА_3 та її негуманне ставлення до своєї матері та членів сім'ї.

Вирішуючи спір, суд вірно застосував норми матеріального та процесуального права, правильно визначив правовідносини сторін.

Враховуючи, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1.01.2004 р., суд обґрунтовано застосував ч.1 ст. 7 ЦК України (в ред. 1963 р.) до обставин, що виникли у 2002 та 2003 р.

Представник відповідача наполягав на застосуванні строку позовної давності, що не суперечить вимогам ч.З ст.267 ЦК України.

Звернення особи до правоохоронних органів про неправомірні дії іншої особи не можуть бути підставою для притягнення її до відповідальності по закону про захист честі і гідності громадян.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд не вирішив питання про витребування інших матеріалів по перевірці заяв відповідачки, які носять наклепницький характер і де містяться й інші факти, що підлягають спростуванню, оскільки додаткові позовні вимоги позивачами не заявлялись.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав, передбачених ст.ст.309,311 ЦПК України для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Добровеличківського районного суду від 2 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.