Судове рішення #281246
Справа № 22-2395 2006 р

 

Справа № 22-2395 2006 р.                        Головуючий у 1 інстанції - Шелесько В.Д.

Категорія 23                                         Доповідач - Спірідонова Л.С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем України

8 листопада 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів- Спірідонової Л.С., Белінської І.М.

при секретарі - Шевченко Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» на рішення Онуфріївського райсуду від 21 червня 2006 p., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2005 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до приватного підприємства «Санрайс» в особі Чайковського Костянтина Миколайовича з притягненням до участі третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 14 березня 2005 року ОСОБА_2 керував автомобілем марки МАЗ-64222 д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н. НОМЕР_2, що належить ПП «Санрайс» В 23 год 30 хв., рухаючись через смт. Павлиш Онуфріївського району по трасі «Суми-Полтава-Олександрія» ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху та скоїв дорожньо-транспортну пригоду. Не справившись з керуванням автомобіля він скоїв наїзд на житловий будинок АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності. При цьому будинок майже повністю зруйновано і він став непридатним для проживання. Крім того, були знищені всі меблі, речі домашнього вжитку та одяг, чим завдано значні матеріальні збитки.

В момент удару її та дочку ОСОБА_3 викинуло у дверний отвір за межі будинку.

Внаслідок того, що вона з дочкою залишилась без даху над головою і засобів до існування, зазнали нервових потрясінь, їй завдано також моральної шкоди.

Просила з відповідача на її користь стягнути матеріальну шкоду в сумі 27929 грн. і моральну шкоду в сумі 30000 грн.

Пізніше доповнила свої позовні вимоги, збільшивши матеріальну шкоду до 30492 грн. і моральну шкоду до 50 тис. грн. (а.с.47,228).

Ухвалою суду від 10 листопада 2005 року до участі у справі в якості співвідповідача притягнуто дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» (а.с.158).

Рішенням Онуфріївського районного суду від 21 червня 2006 року позов задоволено частково.

 

З дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду за пошкодження житлового будинку і господарських будівель в сумі 24328 грн. 68 коп., за пошкодження майна - 2557 грн. 50 коп., моральну шкоду в сумі 40000 грн., судові витрати по справі за проведення експертиз - 747 грн. 08 коп., а всього стягнуто 67633 грн. 26 коп. та держмито на користь держави в сумі 2268 грн. 86 коп. і на користь судових органів за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - ЗО грн.

В задоволенні позовних вимог до ПП «Санрайс» - відмовлено.

Суд прийшов до висновку, що факт заподіяння матеріальної та моральної шкоди позивачці знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Разом з тим суд вважає, що завдана шкода повинна відшкодовуватись ДП «Кіровоградський облавтодор», оскільки на обслужуваній ділянці траси не було встановлено необхідні дорожні знаки відповідно до Правил дорожнього руху України, зокрема знаку 1.1.3 Слизька дорога на відстані не менше ніж за 50 м. до початку небезпечної ділянки; працівникам відповідача в особі Онуфріївського райавтодору було відомо про можливість виникнення ожеледиці поблизу будинку позивачки і у них була можливість її ліквідувати.

Відмовляючи в задоволенні позову стосовно ПП «Санрайс» суд прийшов до висновку, що водій автомобіля ОСОБА_2 знаходився в умовах непереборної сили, а тому за завдану шкоду не відповідає.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відшкодування шкоди позивачці з ПП «Санрайс», звільнивши від матеріальної відповідальності ДП «Кіровоградський облавтодор».

Зазначається, що працівниками філії «Онуфріївський райавтодору», що є безпосередніми виконавцями робіт, порушень норм, стандартів та правил, які стосуються безпеки дорожнього руху допущено не було.

Суд неправомірно прийняв до уваги рішення про притягнення до адмінвідповідальності головного інженера філії, термін ліквідації зимової слизькості для даної категорії дороги становить 10 годин і ця норма не порушувалась, а стабільність погодних умов не входить до компетенції працівників дорожніх організацій.

Вказується, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля, який перевищив швидкість руху.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення скарги немає.

З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2005 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем марки МАЗ-64229 з причепом, що належить приватному підприємству «Санрайс». Рухаючись по автотрасі Р-17 «Суми-Полтава-Олександрія» в селищі Павлиш Онуфріївського району він скоїв наїзд на житловий будинок по вул. Сухомлинського,36.

Відповідно до висновку судової будівельної експертизи матеріальна шкода від пошкодження будинку з господарськими будівлями становить 24328 грн. 68 коп. (а.с.24-41), в результаті пошкодження меблів, речей домашньої обстановки, особистого вжитку при руйнуванні будинку за висновком судової товарознавчої експертизи збитки складають 2557 грн. 50 коп. (а.с.42-46,221).

Розмір матеріальної шкоди та стягнутої судом моральної шкоди не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги полягають у відсутності вини працівників ДП «Кіровоградський облавтодор» з тих підстав, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля ОСОБА_2, який допустив порушення Правил дорожнього руху, а тому відповідальність за спричинення шкоди повинен нести власник джерела підвищеної небезпеки приватне підприємство «Санрайс».

Судом першої інстанції повно і всебічно досліджено всі обставини справи, дана належна оцінка наданим доказам, вірно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, з акту обстеження ділянки автодороги, яка має державне значення, від 16.03.2003 р. вбачається, що на ділянці дороги, де сталося ДТП, не забезпечено водовідвід з проїжджої частини, на опорах ліній електропередач, які розташовані в безпосередній близькості відносно краю проїжджої частини відсутня вертикальна розмітка 2:1, на тротуарах з обох боків в напрямку руху присутній сніговий покрив, бордюри не очищені від мулу. (а.с. 161 -162)

Суд виходив з того, що дії водія в умовах події регламентуються вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких під час руху при виборі в установлених межах безпечної швидкості водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, технічний стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним в залежності від свого психологічного стану, навиків управління.

При цьому згідно схеми дорожньо-транспортної пригоди та акту обстеження дороги вбачається, що дорожні знаки зі сторони руху з м. Олександрії до будинку позивачки знаходились на слідуючій відстані: 1.13 «Слизька дорога з табличкою 7.12 «Ожеледиця» та з табличкою 7.2.1 «зона дії 5 км.» - за 900 км. до місця пригоди; 1.2 «небезпечний поворот», за 785 м. до місця ДТП; 5.45 - «початок населеного пункту» - за 585 м.; 1.22 - «перехрестя з другорядною дорогою - за 10 м.; 3.29 «обмеження швидкості до 40 км./год. - на відстані через 4 м. за місцем ДТП, тобто автомобіль не знаходився в зоні дії знаку. (а.с.12,161-162 справи та а.с.25-32 - фотознімку у відмовному матеріалі №164, що додається до справи).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що причиною ДТП стала ожеледиця, яку водій автомобіля ОСОБА_2 передбачити не міг по тій причині, що згідно розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху України попереджувальний знак «слизька дорога» в населених пунктах встановлюється на відстані 50-100 м. до початку небезпечної ділянки, а фактично він був установлений за 900 м. до цього місця.

Таким чином, доводи скаржника про порушення водієм правил дорожнього руху внаслідок перевищення швидкості і неприйняття до уваги попереджувальних дорожніх знаків спростовуються фактичними обставинами справи.

Неналежний стан дорожнього покриття, наявність води на дорозі підтверджується оглядом місця події та фотознімками, з яких видно, зокрема, що знак обмеження швидкості до 40 км./год. знаходиться не до початку небезпечної ділянки, а безпосередньо на цій ділянці, практично навпроти будинку потерпілої.

Колегія суддів не може прийняти до уваги висновки автотехнічних експертиз, які призначались при розгляді адміністративної справи (а.с. адм. справи 37-39) та при розгляді цивільної справи (а.с.223-226), оскільки вони є суперечливими та неоднозначними.

За висновком судової експертизи допускається можливість швидкості автопоїзду в умовах пригоди біля 60 км./год. Встановлення конкретної швидкості, яка б гарантувала керований рух на ділянці ожеледиці в місці події експертним шляхом встановити неможливо.

Допитаний в судовому засіданні в якості третьої особи ОСОБА_2 суду пояснив, що в населеному пункті швидкість обмежено до 70 км./год., але через поганий стан дорожнього покриття він зменшив швидкість до 60 км./год., а безпосередньо перед пригодою до 35-40 км./год. Його свідчення іншими доказами не спростовані.

Наявність ожеледиці на ділянці, де сталася пригода, підтверджується протоколом огляду місця події, показаннями ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4.

 

Висновок суду щодо вини дорожньої служби обґрунтовано відсутністю дорожнього знаку «Слизька дорога» за 50 м. до початку небезпечної ділянки та бездіяльністю працівників відповідача, в особі Онуфріївського райавтодору, які допустили порушення «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. №198.

Відповідно до п.2.5,11.41 зазначених правил ремонт і утримання дорожніх (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодор».

При цьому вони зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, а також вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов. Особи, винні в порушенні вимог, передбачених Правилами, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Факт порушення даних Правил знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. За даними метеослужби мінусова температура була на протязі всього дня 14.03.05 p., зберігалась протягом доби і на момент ДТП становила -2.4 градусів.

Таким чином, зважаючи на стан дороги та погодні умови, дорожня служба повинна була передбачити виникнення ожеледиці і прийняти міри по забезпеченню безпечного проїзду автотранспорту.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано прийшов до висновку, що завдана позивачці шкода є в прямому причинному зв'язку з бездіяльністю дорожньої служби.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели, або могли б привести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Онуфріївського районного суду від 21 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація