Справа № 2-а-36/ 08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             09 вересня 2008 року.    Володимир-Волинський міський суд Волинської області              в складі:

            головуючого - судді Сарапіна Г.С.

            при секретарі  Процюк Н.Р.

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача - Гунчика В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду                     в м. Володимирі-Волинському адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-4324 про зобов”язання щодо виплати грошової компенсації замість речового майна,

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до військової частини                   А-4324 про зобов'язання щодо виплати грошової компенсації замість речового майна                 в розмірі 4162, 26 грн., покликаючись в адміністративній позовній заяві на те, що вона проходила військову службу у військовій частині А-2099 у м. Володимирі-Волинському, але на речовому забезпеченні перебувала у військовій частині А-4324 в с. Липники Пустомитівського району Львівської області, тобто у  відповідача. Наказом командира військової частини  А-4324 від 25.12.2006р.  № 309 була звільнена з військової служби                в запас, у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, на підставі п. 85  п/п  ''в'' ( за станом здоров`я ) Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України і з цього дня виключена із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. 

Під час військової служби їй не було видано речове майно на загальну суму                   4162, 26 грн., а при звільненні відповідно не виплачено грошову компенсацію замість                   неотриманого речового майна на зазначену суму, що підтверджується виданими їй військовою частиною А-4324 довідками від 17.09.2007р. за  №№  31, 32. 

            Позивач просить відповідно до ст. 56 Конституції України, ч.2 ст. 9  Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444  «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»,  зобов'язати командування військової частини А-4324  виплатити їй грошову компенсацію замість речового майна                 в розмірі 4162, 26 грн.

            У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов на суму             4162, 26 грн. підтримала та просить його задовольнити, покликаючись на викладені                           в позовній заяві обставини та докази. При цьому позивач додатково пояснила,                              що командування військової частини А-4324  невиплату грошової компенсації замість речового майна мотивувало відсутністю необхідних коштів, не заперечуючи її право на отримання такої компенсації.

            Представник відповідача Гунчик В.М. позов визнав повністю та просить суд прийняти визнання ним позову.

            Перевіривши повноваження представника відповідача у виданій йому довіреності щодо його права на визнання позову, роз'яснивши сторонам наслідки визнання представником відповідача позову, перевіривши та дослідивши матеріали справи та письмові докази,  суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

            Судом встановлено, що позивач проходила військову службу за контрактом                       у військовому званні сержанта у військовій частині  А-2099, перебуваючи одночасно на речовому забезпеченні у військовій частині А-4324,  і наказом командира військової частини А-4324  від 25.12.2006р. № 309 була звільнена з військової служби в запас,                        у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, на підставі п. 85  п/п  ''б'' ( за станом здоров`я ) Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України та  виключена із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, що підтверджується відповідними записами                в трудовій книжці позивача.

            Довідками відповідача від 17.09.2007р. № № 31, 32 підтверджено, що його заборгованість перед позивачем за неотримане під час військової служби речове майно на день звільнення останнього із Збройних Сил України складає 4210, 23 грн.

            Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з наступними змінами і доповненнями               в редакції, що діяла на момент звільнення позивача з військової служби, на яку вона покликалася як на підставу для задоволення її адміністративного позову,  військовослужбовці одержують за рахунок держави речове майно, а за бажанням військовослужбовця - грошову компенсацію замість нього.

            Водночас відповідно до ст.2 Закону України від 17.02.2000р. «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» з наступними змінами дія ч.2 ст. 9 зазначеного вище Закону призупинена.

Однак суд вважає, що стаття 2 Закону України від 17.02.2000р. «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», якою призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»  щодо отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна, поширюється лише на військовослужбовців, які проходять військову службу, а не на тих, які звільнені в запас чи відставку.

            Враховуючи, що позивач звільнена з військової служби в запас без права носіння військової форми одягу, тому на неї поширюється дія Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань                у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р.                  № 1444  «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»,  у п. 28 якого зазначено, що військовослужбовцям, які звільняються в запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

            Відповідно до ст. 117 ч.1 Конституції України  Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

            Отже,  беручи до уваги,  що дія постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р.  № 1444  «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», якою затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час та норми забезпечення речовим майном військовослужбовців, не була зупинена жодним нормативним актом, як на день звільнення позивача з військової служби, так і на даний час, тому зазначена постанова Уряду України є обов'язковою для виконання, в тому числі, що стосується виплати грошової компенсації військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку.

            Крім того,  відповідно до ст. 22 ч.3 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;  відповідно до ст.2  Закону України від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»   ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством;   відповідно до ч.2 ст. 29 Загальної декларації прав людини  кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві.

            Виходячи з вимог зазначених нормативно-правових актів, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову та вважає законним покладення на відповідача зобов'язання про виплату позивачеві грошової компенсації замість речового майна на суму  4162, 26 грн.

            З цих підстав суд вважає, що визнання представником відповідача позову                         не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому може бути прийняте судом.

            Судом взято до уваги, що судові витрати в справі позивач бере на свій рахунок.

На підставі ст.ст. 22 ч.3, 117 ч.1 Конституції України, ст.2  Закону України від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,  ст. 29 ч.2  Загальної декларації прав людини, п. 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань                         у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р.                  № 1444  «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»,  керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 136, 161-163, 254  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

п о с т а н о в и в:

            Адміністративний позов задовольнити повністю.

            Зобов”язати  військову частину А-4324  виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна в розмірі 4162 ( чотири тисячі сто шістдесят дві ) гривні 26 коп.

            На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд протягом десяти днів  з дня її проголошення  та апеляційна скарга  -  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано,  а якщо її було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений законом строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку,  інакше у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: