Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді: Квятковського А.С.
Суддів: Матюхи Ю.В., Іващука В.Я.
З участю прокурора: Ніколайчука О.І..
Засудженого: ОСОБА_1
Потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3
Представника потерпілої: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_4 на вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2012 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженець с. Михайлівка, проживає АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, одружений, гр..України, раніше не судимий, засуджений,
-за ч.2 ст.286 із застосуванням ч.1 ст.69 КК України на два роки обмеження волі, з триманням у кримінально-виконавчій установі відкритого типу та позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів.
Як визнав суд, 06 червня 2012 року, біля 22 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки FORD Escort, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись в темну пору доби з увімкненим ближнім світлом фар, зі швидкістю приблизно 60 км/год по автодорозі Острог-Кременець-Почаїв-Радивилів, зі сторони с. Опарипси, Радивилівського району у напрямку Радивилів, на 131 км + 340м вище вказаної автодороги, що в межах Радивилівського району Рівненської області проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням заокруглення проїзної частини ліворуч по ходу руху, виїхав на праве ґрунтове узбіччя, де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які рухались в попутному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної події, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого косо-поперечного перелому кісток правої гомілки в нижній третині зі зміщенням, забійно-рваних ран тім'яної ділянки голови, які відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я, а ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: важкої відкритої черепно-мозкової травми, перелому потиличної кістки зліва з переходом на основну, забою головного мозку важкого ступеню, забійної гематоми тім'яно-потиличної ділянки голови, забійних саден колінних суглобів та тазу зліва, які відносяться до тяжких, як небезпечних для життя, а його транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
У прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і тяжкими наслідками, що настали, перебуває грубе порушення ОСОБА_1 пунктів Правил дорожнього руху, які вимагають:
п.1.4. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила;
п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки;
п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
а) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожнью обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, вважає вирок суду в частині призначення покарання надто суворим. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що він активно сприяв розкриттю злочину, в добровільному порядку він разом з родиною відшкодував потерпілим завдану шкоду, тому потерпілі просили суд не позбавляти його волі, він має постійне місце проживання, сім'ю, на утриманні двох малолітніх дітей та хвору матір. Має постійне місце роботи, позитивно характеризується, хворіє на псоріаз і потребує постійного лікування та вживання лікарських засобів. Доводить, що суд неправильно застосував кримінальний закон і визнав обставиною, що обтяжують покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, які не передбачені ч.4 ст.67 КК, оскільки це входить до об'єктивної сторони діяння в якому він обвинувачувався. Вважає, що наведені обставини дають підстави для застосування до нього ст.75 КК.
Просить вирок змінити в частині призначення покарання, застосувати ст.75 КК та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК.
Потерпілий ОСОБА_2 в апеляції доводить, що вирок суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання є надто суворим. Вважає, що суд не врахував пом'якшуючі обставини, визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне і повне відшкодування йому завданих збитків. Враховуючи, що на даний час стан здоров'я його задовільний, в суді першої інстанції він просив не позбавляти ОСОБА_1 волі, оскільки він позичив кошти для відшкодування шкоди потерпілим, має на утриманні двох малолітніх дітей, і престарілу матір.
Просить застосувати ст.75 КК і звільнити ОСОБА_1 від покарання випробуванням.
Потерпіла ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в апеляції, посилаючись на обставини, аналогічні викладеним потерпілим ОСОБА_2 просять вирок змінити і призначити ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши ст.75КК.
Прокурор подану ним апеляцію відкликав до початку апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та апеляцію потерпілих і просить вирок змінити та пом'якшити покарання, пояснення потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 про застосування до засудженого ст.75 КК, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин, установлена сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку.
Кваліфікація дій засудженого за ст.286 ч.2 КК України є правильною.
Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції покарання засудженому ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України призначив із застосуванням ст.69 КК, тобто перейшов до більш м'якого покарання визначивши його у вигляді двох років обмеження волі. Поряд з цим, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання не в повній мірі відповідає загальним засадам призначення покарань.
Зі справи видно, що ОСОБА_1 активно сприяв розкриттю злочину, свою винність у вчиненому визнав повністю. Фактичні обставини справи не оспорював, і справа розглядалась у спрощеному порядку, на підставі ст.299 КПК України.
З урахуванням тяжкості злочину, особи винного, який характеризується виключно позитивно, про що свідчать характеристика Михайлівської сільської ради Радивилівського району, клопотання трудового колективу Радивилівського ТзОВ „Золотий екватор", де ОСОБА_1 працює на АЗС про призначення більш м'якого покарання, сукупності обставини, які пом'якшують покарання у тому числі й вчинення ним злочину вперше, його щире каяття, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та хворої матері, повне добровільне відшкодування шкоди усім потерпілим до постановлення вироку місцевим судом, поганий стан його здоров'я, думку потерпілих у судовому засіданні та в поданих апеляційних скаргах, а також при апеляційному розгляді справи, які просили не позбавляти його волі і пом'якшити покарання, враховуючи повне матеріальне забезпечення винним їх лікування у даний час та на майбутнє, відсутності у них будь-яких претензій, колегія суддів прийшла до висновку про можливість застосування до засудженого ст.75 КК.
Відповідно вимог ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення такої особи від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання, оскільки у даній справі воно буде відповідати вимогам ст.50 КК, за змістом якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, та ст.65 КК щодо загальних засад призначення покарань.
Крім того, на думку колегії суддів, доводи апеляції засудженого про необхідність виключення обставини, яка обтяжує покарання: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння підлягають задоволенню. Частина 2 ст.286 КК України є нормативно-бланкетною. Як видно з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнаний винним за цією статтею і серед інших порушень Правил дорожнього руху України, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події, та які стали підставою для кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України,- також у порушенні п.2.9 цих Правил, тобто у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. За цим пунктом встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Отже, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння входить до об'єктивної сторони діяння у скоєнні якого ОСОБА_1 визнано винним. Тому, відповідно до п.4 ст.67 КК України посилання на обтяжуючу обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння є необґрунтованим і підлягає виключенню з вироку, що також дає підстави для пом'якшення покарання.
Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни, чи скасування вироку по даній справі немає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4 задовольнити.
Вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2012 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.286 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України на два роки обмеження волі з позбавлення прав керування транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Виключити з вироку посилання суду на обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: /Квятковський А.С./
/Матюха Ю.В./
/Іващук В.Я./