ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2013 р.Справа № 5017/3027/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Мікулі К.В.
за участю представників сторін станом на 31.01.2013 року:
від позивача: Стратулат С.Д., за довіреністю;
від відповідача: Александров О.А., за довіреністю;
за участю представників сторін станом на 21.02.2013 року:
від позивача: Стратулат С.Д., за довіреністю;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Піл Україна"
на рішення господарського суду Одеської області від 25 грудня 2012 року
по справі № 5017/3027/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Піл Україна", м. Одеса, вул. Буніна, 10, корпус 1, 4-й поверх
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алвоко Груп", м. Одеса, б-р Лідерсовський, 15, офіс 520
про стягнення 130 969, 74 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Піл Україна" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алвоко Груп" про стягнення заборгованості у розмірі 130969,74грн. а саме: основного боргу у розмірі 96361,33грн., 3%річних у розмірі 3130,43грн., індексу інфляції у розмірі 1059,97грн., пені у розмірі 15963,01грн., збитків у розмірі 14455грн.
Відповідач вважав позов необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю „Алвоко Груп", просив суд у задоволенні позову відмовити та залучити у якості належного відповідача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЇМ", з підстав які викладені у відзиві на позовну заяву від 13.11.12р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25 грудня 2012 року по справі № 5017/3027/2012 (суддя Гут С.Ф.) у позові відмолено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Піл Україна" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25 грудня 2012 року по справі № 5017/3027/2012 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.
31.01.2013 року до апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.
У судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, відповідно до п.2.1.14 Договору доручення № 01-07/2011 на транспортно-експедиторське обслуговування та фрахтування від 01.07.2011 року укладеного між ТОВ „Алвоко Груп" (повірений) та ТОВ „ТАЇМ" (довіритель), повірений зобов'язаний за дорученням Довірителя та за його рахунок здійснювати розрахунки з портами, залізничними дорогами та іншими транспортними організаціями з перевезення вантажів, навантажувально-розвантажувальних робіт, зберігання вантажів на складах та інші види послуг.
З наведеного вище вбачається що фактично вантаж зазначений у коносаменті АLYODS110000042, а саме одинадцять 20 фут. контейнерів з вантажем ФЕРРОСИЛІЦІЙ (FERROSILICON), які прибули у Одеський МТП на т/х «КОТА КАDО» 16.06.2011 року є власністю ТОВ «ТАЇМ», в інтересах та за кошт яких діяло ТОВ „Алвоко Груп", що підтверджується Договором № 01-07/2011 від 01.07.2011р.(а.с.81) та Довіреністю від 22.06.2011 року.
Згідно з п. 3.9 Договору доручення № 01-07/2011 на транспортно-експедиторське
обслуговування та фрахтування від 01.07.2011 року, укладеного між ТОВ „Алвоко Груп" та ТОВ «ТАЇМ» «після остаточного розрахунку за надані послуги з усіма виконавцями Повіреним від імені та за рахунок Довірителя, Сторони підписують акт виконаних робіт».
Відповідно до п.3.9 Договору ТОВ «ТАЇМ» та ТОВ „Алвоко Груп" склали АКТ № ОУ-0000050, яким сторони засвідчили, що ТОВ „Алвоко Груп" виконало для ТОВ «ТАЇМ» наступні роботи:
ТЕО імпортного вантажу в ОМТП навантаження на ж/д транспорт;
Зберігання з 16.06.11 по 20.07.11; Демередж; Страховий платіж; На загальну суму 205 424, 89 грн., а ТОВ «ТАЇМ» їх оплатило у повному обсязі.
Слід зазначити, що між Позивачем та Відповідачем на виконання договору № 22/07/10/01-хр були складені акти виконаних робіт АКТ № ОУТ-00000009624 від 21 вересня 2011 року, АКТ № ОУТ-00000007385 від 14 липня 2011 року, АКТ № ОУТ-00000007384 від 14 липня 2011 року, АКТ № 00000006586 від 14 липня 2011 року та АКТ № ОУТ-00000006605 від 14 липня 2011 року, відповідно до яких між ТОВ „Алвоко Груп" та ТОВ „Піл Україна" був здійснений повний розрахунок за надані послуги.
Колегія суддів зазначає, що останній АКТ № ОУТ-00000009624 був укладений 21 вересня 2011 року, згідно з умовами якого сторони не мають претензій одна до одної щодо взаєморозрахунків.
Згідно з п. 2.3. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів № 22/07/10/01-хр від 22 липня 2010 року укладеного між ТОВ „Піл Україна" (Виконавець) та ТОВ „Алвоко Груп" (Замовник (Експедитор) «Виконавець має право, на підставі рахунків, виставлених портами та контейнерними терміналами, перевиставляти рахунки Експедитору, у випадку зміни курсу НБУ гривні по відношенню до Долару США, на момент вивозу контейнера з порту».
Таким чином зі змісту даного пункту слідує, що перевиставляти рахунки Виконавець може лише ті, які стосуються перерахунку вартості наданих та оплачених раніше послуг, здійсненого у зв'язку зі зміною офіційного курсу НБУ гривні до Долара США.
Разом з тим має місце виставлення нового рахунку після спливу піврічного терміну з моменту складання сторонами актів приймання-виконання робіт, відповідно до яких сторони не мали одна до одної жодних претензій.
Згідно з п. 5.5. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів № 22/07/10/01-хр від 22 липня 2010 року «порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом даного Договору».
Відповідно з п. 5.6. вищезазначеного Договору, Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності).
Згідно з пунктом 4.5. цього ж Договору «Оплата послуг за цим Договором, якщо інше не буде узгоджено додатковою угодою, здійснюється Замовником (Експедитором) протягом п'яти банківських днів з дня виставлення рахунку, до вивезення контейнерів з порту».
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла до висновку, що заборгованість виникла через неналежне виконання взятих на себе обов'язків за цим договором ТОВ „Піл Україна", а саме в частині своєчасності виставлення рахунків на оплату наданих послуг, оскільки фактично він був виставлений 27.12.2011 року, а контейнери були вивезені з порту 20.07.2011 року, тобто рахунок був виставлений через 5 місяців після вивезення контейнерів з порту.
Листом, вих. № 050421 від 05.04.2012 року, ТОВ „Піл Україна" наполягає на тому, що Відповідач не повідомив належним чином його про те, що вантаж який прибув по коносаменту АLYОDS 110000042 є небезпечним, тому були виставлені рахунки за зберігання контейнерів № 6743/2011 від 12.07.2011 р. та №6777/2011 від 13.07.2011 р. за ставками для контейнерів типу 20GP з безпечним вантажем.
Така позиція Позивача не заслуговує на увагу, тому що згідно з п. 7-1 ст. 138 Кодексу Торговельного Мореплавства України (КТМ України), реквізитами коносамента для небезпечних вантажів є: назва вантажу, порядковий номер виробу чи речовини у відповідності з прийнятою Організацією Об'єднаних Націй системою, клас вантажу.
У коносаменті АLYОDS 110000042 була наявна інформація про те, що вантаж у контейнерах 11х20'DV GESU 2299127 ІРХU3602228; РСSU2601438; РСSU3056127; РСSU3078126; РСSU37112035; РСSU3723913; РСSU3741795; РСSU3841114; ТСКU208350; ТТNUІ3213950 є небезпечним, а саме:
1) порядковий номер виробу чи речовини у відповідності з прийнятою Організацією Об'єднаних Націй системою - UN NO 1408;
2) клас-4.3.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що причиною заборгованості, що виникла, є некомпетентність персоналу Позивача.
Згідно зі ст. 933 Цивільного кодексу України «клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.
Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію.
У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі.
Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті».
Підсумовуючи викладене колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.3. договору на транспортне - експедиторське обслуговування вантажів №22/07/10/01-хр від 22.07.2010р., Виконавець має право, на підставі рахунків, які виставляються портами та контейнерними терміналами, перевиставляти рахунки Експедитору, у випадку зміни курсу НБУ гривні по відношенню до долару США, на момент вивезення контейнера з порту.
Разом з тим позивач виставив Товариству з обмеженою відповідальністю „Алвоко Груп" ще один рахунок №11531/2011 від 27.12.2011р. за зберігання небезпечних вантажів(доплата), чим порушив умови п. 2.3. договору на транспортне - експедиторське обслуговування вантажів №22/07/10/01-хр від 22.07.2010р., оскільки виставлений рахунок не стосується зміни курсу НБУ гривні по відношенню до долару США, а крім того між Товариством з обмеженою відповідальністю „Піл Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Алвоко Груп" було підписано акт приймання-виконання робіт №ОУТ-00000009624 від 21 вересня 2011р., згідно з якими сторони не мають одна до одної претензій у рамках оплати і отримання грошових коштів.
Таким чином господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку щодо наявності надання Товариством з обмеженою відповідальністю „Піл Україна" послуг на виконання умов договору на транспортне - експедиторське обслуговування вантажів №22/07/10/01-хр від 22.07.2010р., проведення Товариством з обмеженою відповідальністю „Алвоко Груп" оплати наданих рахунків за надані позивачем послуг у повному обсязі, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача різниці між понесеними Товариством з обмеженою відповідальністю „Піл Україна" витратами на зберігання та здійсненою оплатою Товариством з обмеженою відповідальністю „Алвоко Груп" 96361,33грн. не є обґрунтованою та не підлягає судом задоволенню.
З тих же підстав не підлягає стягненню 3% річних, індекс інфляції, пеня, збитки.
Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію позивача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.
Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Піл Україна", м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 25 грудня 2012 року по справі № 5017/3027/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 26 лютого 2013 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов