Справа № 2-2461/12 Головуючий у І інстанції Усатов Д.Д.

Провадження № 22-ц/780/1014/13 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

Категорія 36 27.02.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А..

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом і просив стягнути з кожного із відповідачів по 8321,8 гривень, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і за життя заборгував позивачу грошову суму в розмірі 16 643,60грн., присуджену рішенням Києво-Святошинського районного суду від 4.02.2009 року. Посилаючись на те, що відповідачі прийняли спадщину після ОСОБА_5, тому відповідно до ст.1281 ЦК України повинні сплатити позивачу борги спадкодавця.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності, який сплив 4.02.2012 року.

Проте погодитись із такими підставами відмови в позові не можна, так як вони не відповідають обставинам справи і не узгоджуються із вимогами закону.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду від 4 лютого 2009 року ОСОБА_5 зобов'язано сплатити ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 16 643,60грн.

По питанню виконання судового рішення в примусовому порядку позивач до виконавчої служби не звертався.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

7 липня 2011 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 отримали свідоцтво про прийняття спадщини після ОСОБА_5

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.ст.256, 257, 261 ЦК України, які регулюють позовну давність.

Згідно із ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи у встановлений законом строк спадкоємці ОСОБА_5 вчинили дії, що свідчать про прийняття ними спадщини.

Так, ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини 12 грудня 2009 року (а.с.32), ОСОБА_4 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини

16 січня 2010 року, ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини 9 квітня 2010 року (а.с.33).

Письмові вимоги про повернення коштів до відповідачів позивачем пред'явлено 3 травня 2012 року (а.с.11,12), а з позовом в суд він звернувся 29 травня 2012 року.

З врахуванням вказаних обставин, що ОСОБА_2 було відомо про день смерті спадкодавця і час відкриття спадщини - 17 листопада 2009 року, що відповідачі прийняли спадщину 12.12.2009 року та 16.01.2010 року, вимоги ст.1281 ЦК України, позивачем пропущено встановлений законом шестимісячний строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.

Відповідно до ч.4 ст.1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою і третьою цієї статті, позбавляються права вимоги.

Приймаючи до уваги встановлені при апеляційному розгляді обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду не відповідає вимогам ст.212 ЦК України і підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи і неправильного застосування норм матеріального права відповідно до ст.309 ЦПК України.

Колегія суддів приходить до висновку ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав необґрунтованості вимог та пропуску строку, встановленого ст.1281 ЦК України.

Керуючись ст. 309,316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді