ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 р. | № 4/249 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Кочерової Н.О., |
суддів: | Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача – | не з’явилися; |
від відповідачів – | Рудковська І.В. (дов. №01-026/1022 від 14.12.2005р.); |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ “ ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” |
на ухвалу | господарського суду Луганської області від 15.08.2006р. |
у справі | № 4/249 господарського суду Луганської області |
за позовом | ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” |
до | ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” |
про | стягнення 65 478,61 грн. |
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” звернулося до арбітражного суду Луганської області з позовом до ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” про стягнення 65 478,61 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2001р. по справі №4/249 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованості в сумі 63 822, 89 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 638,23 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 66, 93 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання судового рішення був виданий наказ про примусове стягнення.
В серпні 2006р. ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції, в якій просило визнати недійсним постанову №78/5 від 10.05.2006р. про закінчення виконавчого провадження та рішення №25/10-50-4313 від 06.06.2006р. про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.08.2006р. по справі №4/249 у задоволенні скарги відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” просить скасувати сю ухвалу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема норм Закону України “Про виконавче провадження” та прийняти нове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність ВДВС та зобов’язати виконавчу службу виконати рішення арбітражного суду.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
На виконання господарського суду Луганської області від 27.07.2001р. по справі №4/249 позивачу 27.07.2001 р. був виданий наказ про примусове стягнення присуджених сум, який пред'явлено для примусового виконання до ВДВС Алчевського міського управління юстиції в установлені законом строки.
27.09.2001р. після звернення ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” із заявою про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем відділу у встановленому порядку було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду № 4/249 від 27.07.2001р. (а.с.47 т.1).
Господарським судом Луганської області 23.01.2004р. було порушено справу про визнання банкрутом ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”.
У зв’язку з чим державним виконавцем відділу у встановленому порядку було закінчено виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду № 4/249 від 27.07.2001р.
ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” після опублікування оголошення в газеті "Голос України" про відкриття провадження в справі про банкрутство відповідача не звернулося в місячний термін до господарського суду з заявою про визнання його конкурсним кредитором.
Ухвалою господарського суду по справі № 10/4б від 01.07.2004р. було затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів та визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення, погашеними.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
В силу ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у встановлений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.
Так, вказаною статтею передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Отже, грошові вимоги ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” виникли на підставі наказу господарського суду Луганської області від 27.07.2001р. по справі №4/249, тобто вони виникли до порушення справи №10/4б про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” та є конкурсними.
Посилання ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” в касаційній скарзі на те, що він не є кредитором в розумінні Закону про банкрутство, а є стягувачем, оскільки по грошовим зобов’язанням боржника відповідно до цивільно-правового договору винесено рішення суду, визнаються колегією суддів необґрунтованими.
Згідно з ст. 1 Закону про банкрутство кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, тощо.
Колегія суддів зазначає, що прийняття судом рішення про стягнення з боржника заборгованості не звільняє кредитора від обов’язку заявлення грошових вимог до боржника в порядку ст.14 Закону про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За таких обставин справи, вказані грошові зобов’язання відповідача перед ТОВ “ВКП “Преобразователь –сервіс ЛТД” є припиненими в силу закону, а саме ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.
У зв’язку з чим підстави для здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №4/249 відсутні.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Також згідно з ст. 2 Закону України “Про державну виконавчу службу” правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Отже, поряд із Законом України “Про виконавче провадження” до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон про банкрутство.
В даному випадку Закон про банкрутство встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв’язку з припиненням грошових зобов’язань в силу закону (ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство) відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України.
Зазначене свідчить про повноту встановлення судовою інстанцією обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Луганської області від 15.08.2006р. по справі №4/249 залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко