Справа №1-105/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова Г.В.

Номер провадження 11/788/101/13 Суддя-доповідач - Яременко

Категорія - 21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Гончарова М. В., Олійника В. Б.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.,

захисника - ОСОБА_3,

засудженого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4 на вирок Зарічного районного суду міста Суми від 11 грудня 2012 року яким, -

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець міста Суми, в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений:

- за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік;

- за ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

мешканець міста Суми,

раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді арешту на строк шість місяців.

Постановлено стягнути з засуджених на користь держави витрати на проведення експертних досліджень в загальній сумі 908 грн. 24 коп., а саме з ОСОБА_4 - 682 грн. 92 коп., з ОСОБА_5 - 225 грн. 12 коп.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 3 710,10 грн. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 1 000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 4 400 грн. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 1 000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 2 673 грн. 06 коп. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 6 112 грн. 10 коп. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Вирішено долю речових доказів,

ВСТАНОВИЛА:

У відповідності з вироком суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними і засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

Так, 08 вересня 2011 року близько 12.50 год. ОСОБА_4 з корисливою метою спрямовану на незаконне збагачення, знаходячись на дамбі між вул. Харківська та вул. Д. Коротченко в м. Суми, діючи відкрито, шляхом ривку заволодів майном ОСОБА_6, а саме: золотою ладанкою з зображенням діви Марії з Ісусом Христом, 585 проби, вагою 3 гр., вартістю 1 039,50 грн.; частиною золотого ланцюжка 585 проби, довжиною 35 см., вагою 3,95 гр., вартістю 2 671,20 грн., а всього на загальну суму 3 710,10 грн.

Він же, 11 вересня 2011 року близько 15.50 год. діючи повторно, з корисливою метою спрямовану на незаконне збагачення, знаходячись на дамбі між вул. Харківська та вул. Д. Коротченко в м. Суми, діючи відкрито, шляхом ривку заволодів майном ОСОБА_7, а саме: золотим ланцюжком 585 проби, вагою 10 гр., вартістю 3 800 грн.; золотим хрестиком із зображенням Ісуса Христа, 585 проби, вагою 1,5 гр., вартістю 600 грн., всього на загальну суму 4400 грн.

Тако ж, 21 вересня 2011 року близько 15.10 год. ОСОБА_4 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, з корисливою метою, спрямованою на незаконне збагачення, знаходячись на дамбі між вул. Харківська та вул. Д. Коротченко в м. Суми, реалізуючи єдиний умисел, ОСОБА_5, шляхом ривку відкрито заволодів майном ОСОБА_8, а саме золотим ланцюжком 585 проби, вагою - 6 гр., довжиною 36 см., вартістю 2 732,40 грн. В цей час ОСОБА_4 знаходячись неподалік від ОСОБА_5 спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження будь - якої небезпеки для вчинення злочину.

Продовжуючи злочинну діяльність, 26 вересня 2011 року близько 14.10 год. ОСОБА_4 діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_5 з корисливою метою, спрямованою на незаконне збагачення, знаходячись на дамбі між вул. Харківська та вул. Д. Коротченко в м. Суми, реалізуючи єдиний умисел, ОСОБА_4 діючи відкрито, шляхом ривку заволодів чужим майном ОСОБА_9, а саме золоти ланцюжком 585 проби, вагою 13,81 гр., довжиною 53 см., вартістю 6 226,55 грн. та золотим підвіском 585 проби з каменем цирконію, вагою 1,98 гр., вартістю 886,55 грн., всього на загальну суму 7 112,10 грн. В цей час ОСОБА_5 знаходячись неподалік від ОСОБА_4, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження будь - якої небезпеки для вчинення злочину.

На даний вирок надійшли апеляційні скарги:

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції у своїй апеляції просить скасувати вирок у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і за м`якістю призначеного покарання ОСОБА_4 та постановити новий вирок, яким ОСОБА_4 призначити покарання за ч.1 ст. 186 КК України 1 рік позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волді. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити 4 роки позбавлення волі. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4 вину не визнав, не відшкодував шкоду потерпілим, вчинив чотири епізоди злочинів, з яких три відносяться до тяжких, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому застосування ст. 69 КК України у даному випадку є незаконним.

Засуджений ОСОБА_4 у своїй апеляції вважає що вирок суду постановлений з порушенням вимог Конституції України, норм процесуального та матеріального права і просить цей вирок скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину так як ніяких злочинів ні він сам, ні за попередньою змовою з ОСОБА_5 не скоював. Свої вимоги мотивує тим, що їх впізнання потерпілими та свідком ОСОБА_12 проводилось з порушенням вимог ст. 174 КПК України, а тому протоколи даних слідчих дій не можуть бути доказами по справі. Крім того свідку ОСОБА_12, перед проведенням вказаного вище впізнання працівники міліції показували їхні фотокартки. 08, 11 та 21 вересня 2011 року він разом з ОСОБА_5 були на роботі на Сумському центральному ринку, що підтверджують свідки, показання яких суд безпідставно не поклав в основу вироку. Важає, що потерпілі під час очних ставок з ним змінили свої покази, а тому ці слідчі дії суд безпідставно поклав в основу вироку. Суд безпідставно не взяв до уваги докази про те, що в день пограбування ОСОБА_9 він разом з ОСОБА_5 перебували взагалі в іншому місці.

Захисник ОСОБА_3 у своїй апеляції вважає що вирок суду постановлений з порушенням вимог Конституції України, норм процесуального та матеріального права і просить цей вирок скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину. Свої вимоги мотивує тим, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 ґрунтується лише на показаннях потерпілих, які містять розбіжності щодо зовнішніх ознак злочинців. Вважає, що доказів вини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні грабежів немає. Протоколи пред'явлення потерпілим і свідку ОСОБА_12 до впізнання засуджених, на які послався суд у вироку, здобуті незаконним шляхом. Вважає, що суд безпідставно визнав доказом вини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 протоколи обшуку за місцем їхнього проживання в ході яких вилучено чорні спортивні штани, які потерпілі не впізнали. Вважає, що суд безпідставно не звернув уваги на докази, які підтверджують алібі засуджених про перебування в іншому місці, по епізоду вчинення злочину стосовно потерпілої ОСОБА_9

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи та зміст поданих апеляцій, міркування прокурора Кравцової Л.М.. яка вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а підстав для задоволення апеляції засудженого і захисника немає, пояснення засудженого ОСОБА_4, який просить задовольнити його апеляцію, думку захисника ОСОБА_3 на підтримку поданої нею апеляції, колегія суддів провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляції прокурора, засудженого і захисника задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні ними злочинів за обставин, викладених у вироку відповідають обставинам кримінальної справи й підтверджені дослідженими в судовому засіданні та оціненими судом доказами. Ці докази є достовірні, допустимі і достатні.

У судовому засіданні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 свою вину у вчиненні грабежів не визнали, посилаючись на те, що на час скоєння злочинів вони були в інших місцях.

Спростовуючи доводи засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5, суд обгрутовано поклав в основу вироку покази потерпілих, дані ними під час судового слідства у справі, оскільки вони є достовірними, логічними, незмінними і узгоджуються з матеріалами справи.

Зокрема, з показів потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що в 08.09.2011 року біля 12 год. 50 хв. вона вийшовши з магазину «Лотос» бачила раніше незнайомого їй ОСОБА_4 Під час руху по дамбі з вул. Харківська в сторону вул. Д.Коротченко в м. Суми, вона почула позаду кроки, а потім на неї ззаду напав ОСОБА_4 і зірвав з шиї золотий ланцюжок з ладанкою і втік у кущі. В руках в неї залишилась частина ланцюжка.

З показів потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що 11.09.2011 року близько 15 год. 50 хв. вона йшла через дамбу з вул. Д. Коротченко в сторону вул. Харківської в м. Суми і її ззаду обхопив раніше невідомий їй ОСОБА_4 та зірвав з шиї золотий ланцюжок з хрестиком і втік в сторону колишнього саду.

З показів потерпілої ОСОБА_8 вбачається, що 21.09.2011 року близько 15 год. 10 хв. вона йшла через дамбу з вул. Харківська на вул. Д. Коротченка в м. Суми і її ззаду обхопив раніше їй не знайомий ОСОБА_5, закрив рукою рот та зірвав з шиї золотий ланцюжок і спустився з дамби в сад, де на нього чекав ОСОБА_4, який спостерігав за обстановкою.

З показів потерпілої ОСОБА_9 вбачається, що 26.09.2011 року близько 14 год. 10 хв. вона йшла через дамбу до вул. Д. Коротченка і бачила біля спуску двох молодих чоловіків. Потім її під час руху ззаду обхопив раніше незнайомий із тих двох - ОСОБА_4 і розстебнувши замок забрав ланцюжок і спустився до саду. В цей час вона виявила, що поряд стояв інший чоловік, як пізніше дізналась - ОСОБА_5 Після цього вона побігла з місця пригоди. 27.09.2011 року вона в магазині «Сільпо» впізнала ОСОБА_4 як нападника і ОСОБА_5 як чоловіка, що був з ним під час пограбування, подзвонила в міліцію і їх було затримано. Вона вважає, що між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 була попередня змова, так як останній спостерігав за навколишньою обстановкою.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що він був присутнім в якості понятого під час пред»явлення осіб для впізнання 27.09.2011 року і підтвердив, що потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 дійсно впізнали ОСОБА_4 і ОСОБА_5 як осіб, які вчинили пограбування.

Також, вина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтверджується й іншими доказами справи, яким суд дав належну оцінку і навів у вироку.

Зокрема, даними протоколів пред»явлення особи для впізнання потерпілим від 27.09.2011 року, де під час проведення слідчої дії потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, незалежно один від одного, серед пред»явлених їм для впізнання осіб впевнено впізнали ОСОБА_4, як особу, яка відкрито викрала їх майно ( т.2 а.с 203-204, 206-207), даними протоколу пред»явлення особи для впізнання від 27.09.2011 року, під час якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_4, як особу, яка була разом з ОСОБА_5 під час вчинення її пограбування 21.09.2011 року (т.2 а.с.209-210); даними протоколу пред»явлення особи для впізнання потерпілій від 27.09.2011 року, де під час проведення слідчої дії потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_5, як особу, яка відкрито викрала її майно 21.09.2011 року (т.3 а.с.79-80); даними протоколу пред»явлення особи для впізнання поза візуальним спостереженням, під час якого свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_5, як особу яку бачила раніше в магазині «Лотос» (т.3 а.с.87-89); даними протоколу пред»явлення особи для впізнання по фотознімках, де під час проведення слідчої дії свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_4, як особу, яку бачила у серпні - вересні 2011 року в магазині «Лотос», що спростовує доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 про те, що він під час пограбуваннь перебував на робочому місці (т.2 а.с. 233-235).

Вина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтверджується також: даними протоколів очних ставок між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_4, потерпілою ОСОБА_7 та ОСОБА_4, потерпілою ОСОБА_9 та ОСОБА_4, потерпілою ОСОБА_7 та ОСОБА_5, потерпілою ОСОБА_9 та ОСОБА_5, згідно яких потерпілі кожна окремо підтвердили, що саме ОСОБА_4 вчинив відносно них пограбування (т.2 а.с.212-213, 215-216, 221-222, т. 3 а.с.100-101); даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_5, під час якої потерпіла підтвердила, що саме ОСОБА_5 21.09.2011 року вчинив відкрите викрадення її майна, при цьому ОСОБА_4 був разом з ним(т.3 а.с. 97-98); даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4, під час якої потерпіла підтвердила, що саме ОСОБА_4 був на час пограбування разом з ОСОБА_5 ( т.2 а.с.218-219); при цьому потерпілі підтвердили покази, які давали раніше під час допитів в ході досудового слідства;

- даними протоколів відтворення обстановки і обставин події з потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, згідно яких потерпілі незалежно одна від одної на місці показали де і яким чином відносно них були вчинені пограбування (т.1 а.с.81-92, 151-156, 199-206, т.2 а.с.44-52);

- даними протоколів обшуку від 29.09.2011 року, згідно яких за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2, було вилучено темно-синю спортивну куртку та сині спортивні штани, за місцем проживання ОСОБА_4 АДРЕСА_1 - вилучено чорні спортивні штани ( т. 2 а.с. 227, т.3 а.с. 106), а згідно даних протоколів пред»явлення предметів для впізнання, потерпіла ОСОБА_8 впізнала штани вилучені в ОСОБА_4 і впевнено підтвердила, що саме в цих штанах був ОСОБА_4 під час вчинення грабежу 21.09.2011 року, потерпіла ОСОБА_9 впізнала спортивну куртку вилучену у ОСОБА_5 і впевнено підтвердила, що саме в цій куртці був ОСОБА_4 під час вчинення грабежу 26.09.2011 року (т.1 а.с.216-218, т.2 а.с.57-59);

- даними протоколів виїмки речей у потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, а саме бирок і товарного чеку на речі, які було у них викрадено ( т.2 а.с.39, т.1 а.с. 192);

- даними висновків товарознавчих експертиз №2485 ,2493 від 04.10.2011 року, № 2554, 2555 від 10.10.2011 року, № 2669 від 20.10.2011 року, № 554 від 29.03.2012 року, згідно яких визначено вартість речей, які було викрадено у ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9( т.1 а.с.71-74,135-138, т.2 а.с.15-18, 25-28)

Виходячи з зазначеного, є безпідставними твердження у апеляціях захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4 про непричетність ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до вчинених злочинів, необґрунтованість вироку і відсутність у справі доказів їх вини.

Доводи захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4, що суд безпідставно взяв до уваги суперечливі покази потерпілих щодо участі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні грабежів та щодо зовнішніх ознак злочинців, спростовуються ретельно дослідженими і оціненими судом першої інстанції доказами. Так суд обґрунтовано вказав, що покази потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо обставин вчинення грабежів щодо них ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та щодо зовнішніх ознак злочинців є послідовними, такими, що доповнюють одне одного і підтверджуються іншими доказами: протоколами пред»явлення особи для впізнання, протоколами очних ставок між потерпілими та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, протоколами відтворення обстановки і обставин події з потерпілими, протоколами обшуку, протоколами пред»явлення предметів для впізнання, висновками товарознавчих експертиз. Суд правильно зазначив у вироку, що незначні розбіжності в описанні зовнішнього виду і прикмет грабіжників в показах потерпілих під час їх допиту і проведення слідчих дій з їх участю, пов»язані з психологічним станом потерпілих внаслідок скоєного щодо них злочину. Підстав недовіряти потерпілим у суду немає.

Тому, суд за результатами оцінки доказів у справі в їх сукупності обґрунтовано розцінив невизнання своєї вини підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_3 про порушення органами досудового слідства порядку проведення впізнання особи з потерпілими та свідком ОСОБА_12, є необґрунтованими, так як вказані слідчі дії проведені з дотриманням вимог ст. 174,176 КПК України 1960 року, самі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 власним підписом в протоколах про пред»явлення особи для впізнання засвідчили вірність складених протоколів і що не мають зауважень і доповнень.

Так, слідчий до проведення цих слідчих дій допитав потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про зовнішній вигляд і прикмети осіб, які вчинили грабежі, а також про обставини, при яких потерпілі бачили цих осіб. Свідок ОСОБА_12 також до проведення впізнання була допитана слідчим і вона показала, що може впізнати відвідувачів магазину по одягу, по загальним рисам обличчя та тілобудові. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред»являлись потерпілим для впізнання, разом з двома особами - працівниками міліції, тієї ж статі, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу, тобто пред»являлись для впізнання всього три особи, що відповідає вимогам ст. 174 КПК України 1960 року.

Щодо доводів захисника і засудженого ОСОБА_4, що свідку ОСОБА_12 пред»являлись фотографії підсудних ще до пред»явлення їй для впізнання ОСОБА_5 і пред»явлення ОСОБА_4 для впізнання по фотознімках, то вони не заслуговують на увагу, оскільки свідок суду показала, що їй за місцем роботи працівником міліції пред»являлись для впізнання не тільки фотографії ОСОБА_5 і ОСОБА_4, а фотографії інших осіб, серед яких вона впізнала підсудних, як відвідувачів магазину, а проведення після цього з свідком впізнання і складення відповідних протоколів, не є грубим порушенням вимог ст.174,176 КПК України 1960 року.

Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи захисника ОСОБА_3 про безпідставне визнання як доказу вини протоколів обшуку, оскільки відповідно протоколів обшуку від 29.09.2011 року за місцем проживання ОСОБА_5 було вилучено спортивну куртку, яку впізнала потерпіла ОСОБА_9, а за місцем проживання ОСОБА_4 - вилучено спортивні штани, які впізнала потерпіла ОСОБА_8

Доводи засудженого ОСОБА_4 про те, що суд безпідставно не поклав в основу вироку покази свідків, які підтвердили, що 8,11 та 21 вересня 2011 року він з ОСОБА_5 знаходились на робочому місці, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд у вироку ретельно дослідив покази свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, які показали, що в загальному на протязі робочого часу до 15 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 8 по 21 вересня 2011 року знаходились на Центральному ринку м. Суми, в той же час вони підтвердили, що постійно за підсудними не спостерігали, як свідки так і підсудні на протязі дня відлучались на обід в інших особистих потребах. Тобто, робота ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не є безперервним процесом. Також суд обґрунтовано зазначив, що покази вказаних свідків суперечать показам потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Щодо доводів захисника і засудженого ОСОБА_4 про те, що суд безпідставно не взяв до уваги алібі засуджених про те, що на час вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_9 вони знаходились в іншому районі міста Суми, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки саме потерпіла ОСОБА_9 27 вересня 2011 року впізнала засуджених як осіб, що вчинили цей злочин і їх після цього було затримано працівниками міліції. Час вчинення злочину 26 вересня 2011 року визначено приблизно 14 год. 10 хв. Також дзвонила потерпіла ОСОБА_9 в міліцію і повідомила про злочин через деякий час після вчинення грабежу. Окрім цього суд обґрунтовано не взяв до уваги інформацію з каналів телефонного зв»язку про те, що дзвінок з мобільного телефону НОМЕР_1 ОСОБА_5 26 вересня 2011 року об 14 год. 09 хв. 27 сек. був здійснений не на місці вчинення грабежу, а в іншому місці, в зоні дії базової станції оператора по вул. Іллінська, 13 в м. Суми, оскільки свідок ОСОБА_24 як спеціаліст оператора МТС в суді пояснив, що неможливо точно визначити місце завершення телефонної розмови з прив»язкою до базової станції (т.3 а.с. 155-167). Також, відповідно до відтворення обстановки та обставин події з потерпілою ОСОБА_9 з участю спеціаліста і застосуванням станції радіоконтролю встановлено, що в районі місця вчинення злочину по вул. Д. Коротченка і вул. Харківська можливо здійснити телефонний дзвінок який обслуговується базовою станцією ПрАТ «МТС Україна», яка розташована по вул. Іллінська,13. Обґрунтовано не взяв до уваги суд і покази свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26 про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 26.09.2011 року з 14 год. займались покупкою гаража, оскільки ці покази суперечать викладеним вище обставинам і показам потерпілої ОСОБА_9 (т.5 а.с. 20-26,32-36)

Виходячи з викладеного, вбачається, що суд першої інстанції оцінивши всі докази у справі в їх сукупності дійшов правильного висновку про те, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 186 КК України, оскільки він відкрито викрав чуже майно потерпілої ОСОБА_6 та за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки він повторно відкрито викрав чуже майно потерпілої ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_5 відкрито викрав майно потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9

Що стосується апеляції прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання внаслідок м»якості і безпідставне застосування ст. 69 КК України 1960 року є непереконливими.

Як убачається з вироку, суд призначаючи ОСОБА_4 покарання врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та обставини, що пом»якшують покарання: що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні діда інваліда 2 групи, і навівши відповідні мотиви застосувавши ст.69 КК України 1960 року, призначив йому покарання у виді позбавлення волі нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 186 КК України і за сукупністю злочинів визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Отже, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тому підстав для скасування вироку у зв»язку з м»якістю призначеного судом покарання і неправильного застосування кримінального закону, як про це ставиться питання в апеляції прокурора, не вбачається.

Доводи апеляції прокурора що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності є безпідставними, оскільки в силу ст. 89 КК України він є особою, яка раніше не судима.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку, постановлення нового вироку та задоволення апеляцій прокурора, захисника, засудженого.

Тому, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2012 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4 - без задоволення.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Гончаров М. В. Олійник В. Б.