Справа № 2-32/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Берегового О.Ю.

при секретарі Носулько К.П.

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ «Калуське АТП» м. Калуш Івано-Франківської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автобус та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автобус мотивуючи свої вимоги тим, що в грудні 2008 року він звернувся до ОСОБА_6 з пропозицією купити у нього належний йому автобус БАЗ А - 079.03 реєстраційний номер НОМЕР_1. Він погодився продати йому автобус і вони обговорили всі істотні умови договору купівлі-продажу, дійшли по ним згоди і фактично уклали між собою такий договір. Відповідно до досягнутих домовленостей він передав ОСОБА_6 гроші за куплений у нього автобус в сумі 123000 (сто двадцять три тисячі) гривень, а ОСОБА_6 зобов'язався зняти транспортний засіб з реєстраційного обліку в МРЕВ ДАІ та передати автобус йому.

25 грудня 2008 року ОСОБА_6 в Тульчинському МРЕВ ДАІ отримав на його ім'я тимчасовий реєстраційний талон, який йому віддав та передав у власність автобус. Дружина ОСОБА_6 співвласник автобуса - ОСОБА_4 на підтвердження того, що ОСОБА_6 та вона отримали гроші написала розписку, яку також передала йому. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 трагічно загинув. У зв'язку з його смертю вони не встигли зняти автобус з реєстраційного обліку та оформити офіційно договір купівлі-продажу. Однак оскільки вони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір фактично був укладений, а саме він передав ОСОБА_6 гроші, а ОСОБА_6 в свою чергу передав йому автобус.

Просить визнати договір купівлі-продажу автобуса марки БАЗ А-079.03 реєстраційний номер НОМЕР_1, який укладений між продавцем ОСОБА_6 та ним - ОСОБА_3 дійсним та визнати за ним право власності на зазначений автобус, зобов'язавши Тульчинське МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області провести перереєстрацію транспортного засобу.

Позивачка-відповідачка ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_6, який проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1.

Оскільки її син не залишив заповіту, спадкування відбувається за заоном, а згідно ч. 1 ст. 258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно довідки № 1350 від 08.09.2009 року, що видана Кирнасівською селищною радою, після смерті ОСОБА_6 за законом спадкують вона, ОСОБА_5 та дружина /без дітей/ ОСОБА_4. Інших спадкоємців немає.

Після смерті її сина відкрилась спадщина на належне йому на праві власності майно, а саме:

1. Транспортні засоби:

- ЗАЗ І-АО7А-1 /2008/, білий, № кузова НОМЕР_9;

- БАЗ А 079.23, /2008/, білий № кузова НОМЕР_10, № шасі НОМЕР_11;

- БАЗ А-079.04 /2006/, білий, № кузоваНОМЕР_12, № шасі НОМЕР_13;

- IVECO 35S13 /2003/, білий, № кузова НОМЕР_14;

2. Грошові кошти, які знаходяться у філії № 203-032 на рахунку № НОМЕР_3.

Вона у встановлений законом строк звернулась до державної нотаріальної контори, а 18 лютого 2010 року державний нотаріус ОСОБА_7 на її заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В зв'язку з викладеним просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: ЗАЗ І-АО7А-1 /2008/, білий, № кузова НОМЕР_9;БАЗ А 079.23, /2008/, білий № кузова НОМЕР_10, № шасі НОМЕР_11; БАЗ А-079.04 /2006/, білий, № кузоваНОМЕР_12, № шасі НОМЕР_13; IVECO 35S13 /2003/, білий, № кузова НОМЕР_14; грошові кошти, які знаходяться у філії № 203-032 на рахунку № НОМЕР_3, а також стягнути на його користь судові витрати, включаючи вартість допомоги адвоката, витрати, пов'язані з явкою до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав дав пояснення, які відповідають обставинам, викладеним в позовній заяві та доповнив, що після того, як між ним та ОСОБА_6 було досягнуто домовленостей щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу автобуса і він передав ОСОБА_6 кошти в сумі 123000гривень, а ОСОБА_6 йому автобус та відповідно розписку, яку як пізніше дізнався написала дружина ОСОБА_4 Вважає, що вона мала право писати таку розписку, оскільки вони з покійним були подружжям і все майно, яке було в них являлось їхнім спільним набутим в шлюбі. ОСОБА_6 попросив його відстрочити належне оформлення договору купівлі - продажу, оскільки він брав участь у тендері, який проводився Тульчинською міською радою на здійснення перевезень громадян по м. Тульчину і зазначений автобус був виставлений як такий на якому мали здійснюватися перевезення громадян. ОСОБА_6 пообіцяв після проведення тендеру належним чином оформити договір купівлі-продажу. Для того, щоб він міг користуватись автобусом до належного оформлення договору купівлі продажу, ОСОБА_6 виписав йому тимчасовий реєстраційний талон. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 трагічно загинув, а тому належним чином оформити договір купівлі-продажу вони не змогли. В зв'язку з винесеним рішенням Тульчинського районного суду 10.05.2010 року, яке було залишено без змін Апеляційним судом Вінницької області 04.08.2010 року ним було знято з реєстраційного обліку зазначений автобус та реалізовано громадянину ОСОБА_8 у м. Шаргород. Як стало відомо ОСОБА_8 його перепродав ПАТ «Калуське АТП» Івано-Франківської області.

Позивач-відповідач ОСОБА_5 та її представник власні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові. Вважають, що є всі підстави для визнання права власності на все спадкове майно за нею. Що стосується грошових вкладів, підтвердити факт їх наявності і кількість вона на даний час не має можливості, однак знає що вони є.

Позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала і пояснила, що її покійний син займався підприємницькою діяльністю, а саме перевезеннями громадян. На праві власності йому належало чотири автобуса. До дня своєї смерті він ніяких автобусів не продавав, а ОСОБА_3 працював у нього по найму. Про це вона знає, оскільки син за життя про все їй розповідав. Попросила у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представники позовні вимоги ОСОБА_3 визнали повністю і пояснили, що дійсно 25 грудня 2008 року відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_3 купив автобус, який належав її чоловікові та їй на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 кошти в сумі 123000 гривень, про що вона відповідно написала розписку, а її чоловік передав ОСОБА_3 автобус. Одразу після виконання всіх істотних умов договору, договір купівлі-продажу належним чином оформлений не був, оскільки її чоловік - ОСОБА_6 брав участь у тендері на здійснення перевезень по м. Тульчину і автобус був зазначений як такий на якому повинні були здійснюватися перевезення людей. Тому на прохання чоловіка ОСОБА_3 погодився відстрочити належне оформлення договору купівлі-продажу до проведення тендеру, а для того, щоб ОСОБА_3 міг користуватися автобусом, чоловік виписав йому тимчасовий реєстраційний талон. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік трагічно загинув, а тому належним чином оформити договір купівлі-продажу не зміг. Вважає, що згідно з вимогами чинного законодавства вона мала право писати розписку, оскільки автобус був придбаний під час їхнього з ОСОБА_6 шлюбу і розпоряджатись ним мали право як він так і вона, як спільним майном подружжя.

Позовні вимоги ОСОБА_5 визнала частково, зазначивши, що на спірні автобуси ІВЕКО д.н. НОМЕР_4 та БАЗ А 079.23 д.н. НОМЕР_5 на які позивчака ОСОБА_5 просить визнати право власності в травні 2011 року були видані свідоцтва про право власності. Свідоцтво на ј частину було видано також і на ім'я ОСОБА_5, після чого нею було сплачено 75534 грн., як оплату за продані транспортні засоби. Автобус БАЗ А 079.03 2006 року випуску, як вона зазначала вище був проданий при житті покійного чоловіка ОСОБА_3 і вона претензій до нього не має. На автобус ЗАЗ І АО7А-1 2008 року вона також претендує, як на спадкове майно після смерті чоловіка і не заперечує щодо визнання за ОСОБА_5 права власності на ј його частину, як того вимагає законодавство. Де знаходиться зазначений автобус їй невідомо. Що стосується грошових коштів, які знаходяться на рахунку в банку, то їй з вказаного приводу нічого невідомо. Будь-яких ощадних книжок після смерті у неї не залишилось і пари його житті вона їх не бачила і не знала, що у нього в банку є якісь гроші.

Представник відповідача ПАТ «Калуське АТП» м. Калуш Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву в якій зазначили про розгляд справи без їхнього представника підприємства, зазначивши, що автобус БАЗ А 079.04 2006 року випуску було придбано підприємством у ПП ОСОБА_9 за 120 000 грн.03.04.2012 року і знятий та поставлений на облік без порушень.

Представник третьої особи, начальник ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області з приводу позовних вимог позивача ОСОБА_3 зазначив, що на його думку вони підставні та підлягають до задоволення. Всі зняття та постановки на облік автобуса БАЗ А 079.04 проводились відповідно до чинного законодавства на підставі рішення судів.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно і належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що ОСОБА_6 був його дядьком. ОСОБА_6 на власних автобусах перевозив громадян. За життя ОСОБА_6 неодноразово брав його з собою при перевезенні пасажирів до м. Вінниці. Він допомагав йому, а саме видавав квитки та отримував за квитки гроші від пасажирів. Дядько з ним ділився всіма своїми проблемами. На його думку ОСОБА_6 не продавав ОСОБА_3 автобуса.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що він разом з ОСОБА_3 їздив в смт. Кирнасівку Тульчинського р-ну, де ОСОБА_3 купив у ОСОБА_6 автобус. Зазначений автобус він переганяв до смт. Томашполя. При ньому ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 гроші. Дружина ОСОБА_6 написала розписку про отримання грошей і передала її ОСОБА_3 Це все відбувалось в грудні 2008 року.

З приводу позовних вимог ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлено:

Позивач ОСОБА_3 в грудні 2008 року купив у ОСОБА_6 належний йому автобус БАЗ А-079.03 державний номерний знак НОМЕР_6.

Обговоривши всі істотні умови купівлі-продажу даного автобуса сторони фактично уклали між собою договір купівлі-продажу і на підставі досягнутих домовленостей позивач передав ОСОБА_6 кошти за автобус в сумі 123000 грн., про що дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_4 написала власноручно розписку, а ОСОБА_6 передав йому даний автобус та в той же день виписав йому у органах ВРЕР тимчасовий реєстраційний талон.

Належним чином договір купівлі-продажу вони не посвідчували на прохання ОСОБА_6 погодженого з позивачем, до проведення тендеру на здійснення перевезень по м. Тульчину і автобус був зазначений як такий на якому повинні були здійснюватися перевезення людей.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 загинув і договір купівлі-продажу автобуса БАЗ А-079.03 державний номерний знак НОМЕР_7 залишився належним чином не посвідчений.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов.

У відповідності до ч. 2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладена усно і одна з сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Таким чином, дія була вчинена позивачем ОСОБА_3 у вигляді передачі коштівв сумі 123000 грн., а її вчинення було підтверджено ОСОБА_6, шляхом прийняття виконання, а саме отриманням коштів, передачею позивачу автобуса та виписки реєстраційного талону.

Також про прийняття виконання свідчить і видана ОСОБА_3 дружиною ОСОБА_6 - ОСОБА_4 розписка /т. 1 а.с. 18/ про отримання коштів в сумі 123 000 грн. за проданий автобус, як співвласником майна набутого під час шлюбу, оскільки згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

За таких обставин суд вважає, що договір купівлі-продажу автобуса марки БАЗ А - 079.03 державний реєстраційний номер НОМЕР_8, який укладений 25 грудня 2008 року між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_3 слід визнати дійсним.

Вирішуючи питання про визнання за ОСОБА_3 права власності на зазначений автобус суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зазначеної вимоги, поскільки власником спірного автобуса БАЗА - 079.03 на даний час ОСОБА_6 не значиться і свідоцтва про право власності на зазначений транспортний засіб так і укладені договори купівлі-продажу, в тому числі 06.08.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є чинними і ніким не скасовані про що свідчать журнали карток наданих Тульчинським ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області /т. 1 а.с. 123-124/.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно то суд вважає, що вони підлягають до часткового задоволення з слідуючих підстав.

Відповідачка ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 1991 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Під час шлюбу подружжям ОСОБА_6 було придбано слідуючі транспортні засоби:

- ЗАЗ ІVАNА07-1 /2008/, білий, № кузова НОМЕР_9 /свідоцтво про реєстрацію видано 22.10.2008 року/ (т. 1 а.с.119);

- БАЗ А 079.23, /2008/, білий № кузова НОМЕР_10, № шасі НОМЕР_11 /свідоцтво про реєстрацію видано 16.08.2008 року/ (т. 1 а.с. 121);

- БАЗ А-079.04 /2006/, білий, № кузоваНОМЕР_12, № шасі НОМЕР_15 /свідоцтво про реєстрацію видано 21.04.2006 року/ (т. 1 а.с. 123);

- IVECO 35S13 /2003/, білий, № кузова НОМЕР_14 /свідоцтво про реєстрацію видано 24.05.2007 року/ (т. 1 а.с. 125).

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5

Згідно матеріалів спадкової справи № 216/2009 наданих Тульчинською державною нотаріально конторою на запит суду, 25 травня 2011 року ОСОБА_4 було видані свідоцтва про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям за час шлюбу, яке складається з транспортного засобу IVECO 35S13 /2003/, білий, № кузова НОМЕР_14 та транспортного засобу БАЗ А 079.23, /2008/, білий № кузова НОМЕР_10 /т. 1 а.с. 243-244/. Також, 25 травня 2011 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 1/4 долю спадкового майна, як дружині померлого, яка складається з зазначених вище транспортних засобів /т. 1 а.с 245/.

На 1/4 долю спадкового майна у вказаних транспортних засобах 01 червня 2001 року також було видано свідоцтво про спадщину за законом матері померлого ОСОБА_5 /т. 1 а.с. 252/.

Крім того, згідно заяви ОСОБА_5 29.06.2011 року вона отримала від ОСОБА_4 грошову компенсацію за частку в транспортних засобах /т. 1 а.с. 163/.

За таких обставин підстави до задоволення позовних вимог ОСОБА_5 в частині визнання права власності на транспортні засоби IVECO 35S13 /2003/, білий, № кузова НОМЕР_14 та БАЗ А 079.23, /2008/, білий № кузова НОМЕР_10 відсутні, оскільки вони вирішені в добровільному порядку, шляхом видачі в нотаріальній конторі свідоцтв про право власності.

З приводу визнання права власності на транспортний засіб БАЗ А-079.04 /2006/, білий, № кузоваНОМЕР_12, № шасі НОМЕР_15, суд вважає, що він не входить до складу спадкового майна, так як він був проданий ОСОБА_3 ОСОБА_6 до смерті останнього, що і було встановлено в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання з приводу позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, а саме на транспортний засіб ЗАЗ ІVАNА07-1 /2008/, білий, № кузова НОМЕР_9 суд приходить до висновку про часткове їх задоволення з наступних підстав.

Як зазначалось вище, згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до зазначених норм чинного законодавства 1/2 частина у вказаному транспортному засобі повинна належати дружині померлого ОСОБА_4 як частка у праві спільної сумісної власності на майно, набутого подружжям за час шлюбу.

По 1/4 долі зазначеного майна згідно ст. 1261 ЦК України має належати спадкоємцям позивачці ОСОБА_5 та відповідачці ОСОБА_4, які відповідно подали заяви про прийняття спадщини, однак в добровільному порядку шляхом оформлення права власності в нотаріальні конторі дійти згоди не можуть і не відмовляються від своїх часток.

За таких обставин суд вважає, що за ОСОБА_5, як за спадкоємицею першої черги слід визнати право власності на спадкове майно, яке складається з 1/4 частини транспортного засобу ЗАЗ IVAN-1АО7А-1 /2008/, білий, № кузова НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_16 в порядку спадкування після смерті сина ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 з приводу визнання за нею права власності на грошові кошти, які знаходяться у філії № 203-032 на рахунку № НОМЕР_3, то на думку суду вони задоволенню не підлягають, оскільки доказів про існування зазначеного рахунку та знаходження на ньому будь-яких коштів позивачем суду не надано.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу автобуса марки БАЗ А - 079.03 державний реєстраційний номер НОМЕР_8, який укладений 25 грудня 2008 року між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_3 визнається дійсним, скасуванню підлягають і заходи забезпечення позову стосовно нього у вигляді накладення арешту згідно ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 4, 8, 10, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209-213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ «Калуське АТП» м. Калуш Івано-Франківської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автобус задовольнити частково.

Визнати договір купівлі-продажу автобуса марки БАЗ А - 079.03 державний реєстраційний номер НОМЕР_8, який укладений 25 грудня 2008 року між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_3 - дійсним.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, яке складається з 1/4 частини транспортного засобу ЗАЗ IVAN-1АО7А-1 /2008/, білий, № кузова НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_16 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 - відмовити.

Скасувати арешт на транспортний засіб БАЗ А - 079.03(2006), білий, № кузова НОМЕР_12, шасі № НОМЕР_13 реєстраційний номер НОМЕР_17, накладений згідно ухвали Тульчинського районного суду від 24 жовтня 2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: