ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 р. | № 47/584-05 |
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Перепічая В.С. ( головуючого ) |
Вовка І.В. Гончарука П.А. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “СБМ+” |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року |
у справі за позовом | Компанії “Фаргрейд Лімітед” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “СБМ+” |
треті особи: | Закрите акціонерне товариства “Спецбудмонтаж” та Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради |
про | визнання недійсною державної реєстрації та повернення майна, |
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2005 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача ЗАТ “Спецбудмонтаж” про визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів від 31.03.2004 року та установчих документів ТзОВ “СБМ+” і зобов’язання органу державної реєстрації внести зміни до державного реєстру, посилаючись на те, що зазначене рішення загальних зборів акціонерів про реорганізацію було прийнято з порушенням законодавства, та як наслідок установчі документи і державна реєстрація ТзОВ “СБМ+” не відповідають вимогам закону.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач змінив заявлені вимоги і просив припинити ТзОВ “СБМ+”, визнавши недійсною його державну реєстрацію та зобов’язати ТзОВ “СБМ+” повернути ЗАТ “Спецбудмонтаж” майно, передане за розподільчим балансом до статутного фонду та орган державної реєстрації внести зміни до державного реєстру щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТзОВ “СБМ+”.
У подальшому позивач уточнив позов і просив припинити провадження в справі в частині вимог до органу державної реєстрації.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.01.2006 року залучено до участі в справі третьою на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради і припинено провадження в справі в частині позову до органу державної реєстрації та позов задоволено в повному обсязі, припинено ТзОВ “СБМ+” шляхом визнання недійсним запису про його державну реєстрацію, зобов’язано орган державної реєстрації внести до державного реєстру запис про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТзОВ “СБМ+”, зобов’язано ТзОВ “СБМ+” повернути ЗАТ “Спецбудмонтаж” майно, передане за розподільчим балансом, зобов’язано власника утворити ліквідаційну комісію, в строк 3 місяці провести ліквідацію підприємства, в порядку, який встановлено ст. ст. 60-61 ГК України та ст. ст. 20-21 Закону України “Про господарські товариства”, ліквідаційній комісії подати державному реєстратору документи, які наводяться у ст. 36 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб”, а також провести усі дії, передбачені ст. ст. 60-61 ГК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У касаційній скарзі відповідач ТзОВ “СБМ+” вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та в позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону, і тому просить залишити їх без змін.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Харківської міської ради вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, і тому просить їх скасувати та в позові відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від третьої особи ЗАТ “Спецбудмонтаж” до суду не надходив.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 05.07.2006 року, 26.07.2006 року та на 02.08.2006 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2006 року касаційне провадження в справі було зупинено до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги Компанії “Фаргрейд Лімітед” на ухвалу Вищого господарського суду України від 03.05.2006 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.10.2006 року касаційне провадження в даній справі поновлено та її розгляд призначено на 25.10.2006 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ТзОВ “СБМ+”, дослідивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням позачергових зборів акціонерів ЗАТ “Спецбудмонтаж” протокол № 1 від 31.03.2004 року здійснена реорганізація ЗАТ “Спецбудмонтаж” шляхом виділення з нього ТзОВ “СБМ+” та передано останньому активи і пасиви за розподільчими балансами.
За свідоцтвом, виданим Управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Харківської міської Ради державна реєстрація ТзОВ “СБМ+” здійснена 31.03.2004 року.
За розподільчим балансом станом на 31.03.2004 року ТзОВ “СБМ+” було передано активів на суму 1895522,85 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсною державної реєстрації ТзОВ “СБМ+” та про зобов’язання його повернути майно передане за розподільчим балансом ЗАТ “Спецбудмонтаж”.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
У той же час, суд першої інстанції, припинивши провадження в справі за вимогами до органу державної реєстрації, прийняв рішення про зобов’язання останнього внести запис до державного реєстру про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТзОВ “СБМ+”, не залучивши до участі в справі відповідачем, а обмежився залученням до участі в справі третьою особою, на що не звернув уваги і апеляційний господарський суд.
Разом з цим, суди попередніх інстанцій, зробивши висновок про припинення ТзОВ “СБМ+”, визнавши недійсною його державну реєстрацію, не врахували вимог ст. ст. 104, 105, 110, 111 ЦК України та ст. 91 ГК України.
Водночас, суди задовольнивши вимоги позивача про зобов’язання ТзОВ “СБМ+” повернути ЗАТ “Спецбудмонтаж” майно, передане за розподільчим балансом, не навели правового обгрунтування наявності такого права вимоги, що заявлена особою в інтересах товариства, в якому вона була учасником, а на час пред’явлення вимоги не є його учасником.
До того ж, зобов’язавши особу, що підлягає припиненню повернути майно особі, яка її створила та передала це майно під час створення, суди обох інстанцій не врахували вимог ст. 91 ГК України і ст. ст. 111, 112 ЦК України.
За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СБМ+” задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року та рішення господарського суду Харківської області від 06.01.2006 року скасувати, і справу № 47/584-05 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук
дп