копія

Провадження № 11/792/58/13

Справа № 2208/7307/12 Головуючий в 1-й інстанції Бориславський В.М.

Категорія: ч.1 ст. 125 , ч.1 ст.126 Доповідач Кобрін І. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2013 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі : головуючого-судді Кобріна І.Г.,

суддів Ващенка С.Є., Суслова М.І.

з участю прокурора Смакогуза І.А.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією прокурора на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, має на утриманні неповнолітню дитину. пенсіонера,

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України;

на підставі ст. 45 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із дійовим каяттям.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_1 закрито.

Запобіжний захід підписку про невиїзд -скасовано.

ОСОБА_1 22 липня 2012 року біля 16:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 під час розмови з ОСОБА_2 взяв зі столу ніж та висловлюючи погрози вбивством, наніс удар лезом ножа ОСОБА_2 в область лівої половини грудної клітки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді непроникаючої колотої рани задньої поверхні грудної клітки зліва на рівні 7 ребра, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладам здоров'я. ОСОБА_2 сприйняв дану погрозу як реальну, так як обстановка, при якій здійснювалась погроза ОСОБА_1, дала ОСОБА_2 підстави побоюватись здійснення цих погроз.

В апеляції прокурор просив постанову суду скасувати та повернути її на новий судовий розгляд. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою. Вказує, що судом не враховано те, що відносно ОСОБА_1 лише 25.05.2012 року тим же судом застосовано примусові заходи медичного характеру за вчинення ним суспільно-небезпечного діяння. Також зазначає, що ОСОБА_1 маючи медичну освіту, раніше працював лікарем, не зважаючи на це, він залишив місце події, першочергової медичної допомоги потерпілому не надав, а на досудовому слідстві свою вину визнав лише частково, що аж ніяк не свідчить про каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку апеляції з викладених в ній мотивів, захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про законність постанови суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У відповідності до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.

Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.

Місцевий суд, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закривши провадження у кримінальній справі, дотримався вищевказаних вимог закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

ОСОБА_1, як в ході досудового слідства, так і в суді свою вину визнав повністю та щиро розкаявся, а також показав, що дійсно 20 липня після вживання спиртних напоїв, погрожуючи вбивством наніс ОСОБА_2 удар ножем в груди.

Разом з тим, суд 1-ї інстанції вірно дослідив всі обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив злочин невеликої тяжкості, його щире каяття, активно сприяв розкриттю справи та повністю відшкодував завдані збитки, що підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2, має на утриманні неповнолітню дитину.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова місцевого суду є законною і не підлягає скасуванню.

У зв'язку із наведеним та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

Судді / підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.Г. Кобрін