Справа № 1005/5578/12 Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

Провадження № 22-ц/780/1294/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

Категорія 52 27.02.2013

УХВАЛА

Іменем України

21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» про зобов"язання нарахувати та виплатити заробітну плату, -

встановила:

У червні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який в ході розгляду справи уточнив, і в якому посилався на те, що він з 2002 року працює на посаді інженера з технічного обслуговування повітряних суден категорії "С" відділу лінійного технічного обслуговування директорату з виробництва комплексу інженерно-технічного обслуговування авіакомпанії «Аеросвіт». Згідно п. 7.6 Колективного договору, укладеного між авіакомпанією і трудовим колективом, заробітна плата встановлюється у доларах США і виплачується працівнику у національній валюті України з перерахуванням по курсу НБУ на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, за яким виплачувався заробіток за попередній місяць. З 1 січня 2009 року відповідач не донараховує та не виплачує йому частину заробітної плати, яка повинна нараховуватись та виплачутись відповідно до п. 7.6 Колективного договору.

Починаючи з грудня 2008 року відповідач здійснював нарахування та виплату заробітної плати із розрахунку курсу валют Національного банку України, встановленого на 30 листопада 2008 року, в розмірі 6,7418 грн. за 1 долар США відповідно до наказу № 863 "щодо виплати заробітної плати працівникам авіакомпанії".

Вважає, що такі дії відповідача порушують вимоги чинного трудового законодавства, умови Колективного договору та його права, у зв'язку з чим просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому з 1 січня 2009 року заробітну плату відповідно до п. 7.6 Колективного договору з урахуванням раніше проведених виплат по заробітній платі. Також просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн. (а. с. 142-148).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його позов задоволити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що оскільки розмір заробітної плати, що виплачувалася позивачу за період з січня 2009 року і по даний час, визначений на підставі документу, чинність та законність якого перевірена судовими рішеннями, що набрали законної сили, то правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 2002 року перебуває у трудових відносинах із ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», обіймаючи посаду інженера з технічного обслуговування повітряних суден категорії "С" відділу лінійного технічного обслуговування директорату з виробництва комплексу інженерно-технічного обслуговування.

Відносини щодо оплати праці в авіакомпанії врегульовані Колективним договором на 2006-2007 роки, укладеним між адміністрацією авіакомпанії з одного боку і Громадською радою підприємства та профспілкою з іншого боку, який діє і на даний час.

Відповідно до п. 7.6 Колективного договору заробітна плата в авіакомпанії встановлююється в доларах США та виплачується в національній валюті України з перерахуванням по курсу НБУ на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, за яким виплачувався заробіток за попередній місяць.

Відповідно до п. 7.7 Колективного договору система оплати праці та її рівень і розміри визначаються адміністрацією авіакомпанії за узгодженням із другою стороною договору (Громадською радою підприємства або профспілками відповідно) з урахуванням фінансового стану і результатів діяльності авіакомпанії та аналізу систем, рівнів і розмірів оплати праці на підприємствах авіаційної галузі України.

Також судом встановлено, що 17 грудня 2008 року на засіданні Громадської ради підприємства за участю керівництва авіакомпанії було прийняте рішення про схвалення запроваджених адміністрацією антикризових заходів, в тому числі щодо нарахування заробітної плати працівникам авіакомпанії за фіксованим курсом гривні до долара США у розмірі 6,7418 грн. за 1 долар США. На підставі вказаного рішення генеральний директор авіакомпанії видав наказ № 863 від 30 грудня 2008 року про нарахування і виплату працівникам заробітної плати за фіксованим курсом, починаючи з грудня 2008 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що заробітна плата позивачу нараховувалася і виплачувалася відповідно до умов колективного договору та наказу авіакомпанії № 863 від 30 грудня 2008 року, яким було зафіксовано курс долара на рівні 6,7418 грн. за 1 долар США, і даний наказ не порушує умов колективного договору.

За таких обставин суд обгрунтовано прийшов до висновку, що даний наказ не порушує умов колективного договору, є чинним, не скасований та не визнаний судом незаконним, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про недійсність наказу № 863 від 30 грудня 2008 року спростовуються матеріалами справи, з яких слідує, що даний наказ виданий на підставі рішення Громадської ради підприємства, як сторони Колективного договору, що відповідає умовам Колективного договору, позивачем не оспорений, не визнаний недійсним і не скасований. При цьому суд обгрунтовано взяв до уваги рішення апеляційного суду Київської області від 1 серпня 2012 року, яким скасоване рішення суду першої інстанції і ухвалено нове рішення про відмову у позові у справі за позовом Первинної профспілки «Професійна спілка працівників забезпечення польотів авіакомпанії «Аеросвіт» до в. о. обов'язки генерального директора ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» ОСОБА_3, ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» про визнання неправомірними дій посадової особи. Зі змісту рішення вбачається, що в позові відмовлено з огляду на наявність наказу № 863 від 30 грудня 2008 року, який не скасований.

Інші доводи апеляційної скарги щодо безпідставності зміни умов праці також не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову у задоволенні позову не спростовують.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді