ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 р. | № 45/112 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
розглянув касаційну скаргу |
ТзОВ “Союз-Алушта” |
на постанову | від 19.07.06 Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 45/112 господарського суду міста Києва |
за позовом | Приватного підприємства “Евіта” |
до | 1.Національної спілки кінематографістів України 2. ТзОВ “Союз-Алушта” |
про | визнання частини договору недійсним |
У справі взяли участь представники
позивача: Хоруженко довір. у справі
відповідача-1: не з’явилися
відповідача-2: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Евіта" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Національної спілки кінематографістів України (далі —відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Алушта" (далі - відповідач 2) про визнання недійсною додаткової угоди від 19.02.03 до договору купівлі-продажу Будинку творчості "Алушта" Спілки кінематографістів Союзу РСР від 12.02.03 № 31, укладеної між відповідачами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода від 19.02.03 до договору купівлі-продажу Будинку творчості "Алушта" Спілки кінематографістів Союзу РСР від 12.02.03 № 31 порушує його право власності на берегоукріпні споруди східної частини м. Алушта, 132 погонних метри та медичний павільйон, що розташовані в межах 16-17-18 бун на набережній с. Семидвір'я Лучистовської сільської ради, Автономної Республіки Крим.
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.03.06 (суддя Балац С.В , залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.06 (колегія суддів у складі: Григоровича О.М. –головуючого, суддів Гольцової Л.А., Рябухи В.І.), позовні вимоги задоволено повністю. Судові рішення мотивовані нормами ст.48 ГК УРСР та ст. 35 ГПК України
ТзОВ “Союз-Алушта”, не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову суду скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Скаржник наголошує, що позивач не є правонаступником Спілки кінематографістів СРСР і тому прав на майно, яке належить Спілці кінематографістів СРСР не має.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
12.02.03 між відповідачами у справі було укладено договір № 31 (далі - договір), відповідно до якого відповідач 1 (продавець) передав у власність відповідача 2 (покупця) Будинок творчості "Алушта" Спілки кінематографістів Союзу РСР (об'єкт незавершеного будівництва), який знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Западна, 4.
19.02.03 між відповідачами укладено додаткову угоду до договору, що передбачала передачу відповідачем 1 у власність відповідачеві 2 берегоукріпних споруд довжиною 132 метри та медичний павільйон, що розташовані на набережній в с. Семидвір'я Лучистовської сільської ради.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.05.05 встановлено факт правонаступництва Приватним підприємством "Евіта" прав та обов'язків своїх попередників —Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіта", яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіноцентр", яке є і правонаступником Українського акціонерного товариства закритого типу "Кіноцентр", яке є правонаступником Українського республіканського об'єднання Всесоюзного творчо-виробничого об'єднання "Кіноцентр" Союзу кінематографістів СРСР, яке є правонаступником Українського підприємства Всесоюзного творчо-виробничого об'єднання "Кіноцентр" Союзу кінематографістів СРСР.
Як вбачається із Акту державної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту - берегоукріпних споруд східної зони м.Алушти від 29.09.1989 /т.1, а.с. 120-123/, цю споруду кошторисною вартістю 876,6тис. руб. було прийнято на баланс експлуатаційної організації Українського підприємства Всесоюзного творчо-виробничого об'єднання "Кіноцентр". Також про прийняття даного об'єкту на баланс УП ВТВО "Кіноцентр" свідчить відповідний наказ підприємства та інвентаризаційний опис основних засобів із зазначенням наявності цих об'єктів на балансі правопопередника позивача та їх вартість/т.1, а.с. 25-29/.
Під час розгляду справи судом першої інстанції були досліджені рішення судів, які не скасовані, та є чинними.
Так, постановою арбітражної наглядової колегії Вищого Арбітражного суду України від 21.03.95 № 04-1/КВ 8/Зп-15/29 у справі за позовом Спілки кінематографістів України (правопопередника відповідача 1) до державної адміністрації Шевченківського району м. Києва та АТ "Кіноцентр" (правопопередника позивача) про визнання недійсними засновницьких документів АТ "Кіноцентр", його державної реєстрації, ліквідацію АТ і визнання за Спілкою кінематографістів України права власності на майно УАТЗТ, відмовлено в позові Спілці кінематографістів України до державної адміністрації Шевченківського району міста Києва та УАТЗТ "Кіноцентр". В постанові зазначено, що вимоги позивача (СКУ) щодо судового визнання права власності Спілки кінематографістів України на майно УАТЗТ "Кіноцентр" не можуть бути задоволені судом, оскільки Спілка кінематографістів України не була і не є власником майна УРО "Кіноцентр".
Ухвалою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов ВАСУ від 12.06.98 № 04-1/11-15/55а зазначена постанова залишена без змін.
В даній ухвалі встановлено факт того, що Спілка кінематографістів України, яка була структурним підрозділом Спілки кінематографістів СРСР, не була суб'єктом права власності майна УРО ВТВО "Кіноцентр". Крім того, це майно ніколи не знаходилось у повному господарському віданні Спілки кінематографістів України. На майно колишнього УРО ВТВО "Кіноцентр", яке з моменту реєстрації УАЗТ "Кіноцентр" стало його власністю, не поширюються норми Постанов Верховної Ради України від 10.04.92 "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", та від 03.02.94 №3943-ХП "Про майно загальносоюзних громадських організацій" колишнього Союзу РСР".
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) факти, встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням викладеного спростовується твердження відповідача 1 про те, що він є власником берегоукріпних споруд в силу Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" та прийнятої на виконання цього Закону Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.98 № 1058 "Про передачу нерухомого майна творчим спілкам", а також про те, що лише з матеріалів даної справи йому стало відомо, що берегоукріпні споруди східної частини м. Алушта (132 погонних метри) та медичний павільйон, розташовані в межах 16-17-18 бун на набережній с. Семидвір'я Лучистовської сільської ради, Автономної Республіки Крим, з 1989 року і до
цього часу знаходяться у володінні і користуванні у позивача.
Наданим відповідачем 1 Актом приймання-передачі Будинку творчості "Алушта" від 04.06.99, затвердженим відповідачем 1 та Фондом державного майна України, підтверджується, що відповідачеві 1 у власність передавалося у 1999 році лише незавершене будівництво Будинку творчості "Алушта" (м. Алушта, вул. Западна, 4), що відповідає додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.98 № 1058, а не берегоукріпні споруди східної частини м. Алушта (132 погонних метри) та медичний павільйон, розташовані в межах 16-17-18 бун на набережній с. Семидвір'я Лучистовської сільської ради АР Крим, які були введені в експлуатацію у 1989 році.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 20-26.08.98 у справі № 4298-1 за позовом Українського Акціонерного товариства "Кіноцентр" до Кримського акціонерного товариства з туризму та екскурсіям "Кримтур" про витребування з незаконного володіння та користування берегоукріпних споруд східної зони м. Алушта, 132 погонних метри, медичного павільйону, та повернення їх власнику -УАТ "Кіноцентр", позов задоволено. Цим рішенням встановлено, що зі згоди власника АТ "Кіноцентр" (м. Москва), УП ВТВО "Кіноцентр" було реорганізовано в Українське АТЗТ "Кіноцентр" з передачею йому майна колишнього підприємства у власність. За таких обставин вимоги позивача задоволено, оскільки порушено його право власності - розпорядження, користування та володіння нерухомим майном - берегоукріпними спорудами.
Рішенням зобов'язано Кримське акціонерне товариство з туризму та екскурсіям "Кримтур" повернути УАТ "Кіноцентр" берегоукріпні споруди східної зони м. Алушта (пляж Будинку творчості кінематографістів) довжиною 132 погонних метри та медичний павільйон.
Судове рішення від 20-26.08.98 було виконано, що підтверджується Актом від 05.08.99 б/н приймання-передачі берегоукріпних споруд східної зони м. Алушта (132 пог. м.) та медичного павільйону від Кримського акціонерного товариства з туризму та екскурсіям "Кримтур" до УАТЗТ "Кіноцентр" /Т.1, а.с. 32/.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.06 у справі № 4298-1, якою рішення арбітражного суду Автономної республіки Крим від 20-26.08.98 залишено без змін, а касаційну скаргу Національної спілки кінематографістів України - без задоволення встановлено, що отримання НСКУ в червні 1999 року свідоцтва П-563 про право власності на будинок творчості "Алушта" Спілки кінематографістів Союзу СРСР від 04.06.99 не породжує юридичних наслідків для сторін у справі та не спростовує належність УАТ "Кіноцентр" на праві власності берегоукріплюючих споруд східної зони м. Алушти довжиною 132 погонних метра та медичного павільйону.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.05 у справі № 2-1/9500-2005 за позовом Приватного підприємства "Евіта" до Виконавчого комітету Лучистовської сільської ради м. Алушти Автономної Республіки Крим про визнання недійсним рішення ненормативного характеру досліджено підстави набуття Приватним підприємством "Евіта" права власності на берегоукріпні споруди та медичний павільйон. При розгляді згаданої справи було встановлено, що оскільки Приватне підприємство "Евіта" є власником берегоукріпних споруд східної частини м. Алушти, довжиною 132 погонних метри та медичного павільйону, рішення виконкому, що оскаржується, порушує право власності позивача на берегоукріпні споруди, охоронюване ч. 4 ст. 41 Конституції України, п. 2 ст. З, ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про власність". Зазначене рішення не скасовано та набрало законної сили.
Наявні у матеріалах справи договори про передачу в користування берегоукріпних споруд східної зони м. Алушти, 132 пог.м. та медичного павільйону від 05.08.99 та від 15.03.05, на думку колегії суддів, свідчать про здійснення позивачем права власності на згадане вище майно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.98 № 1058 "Про передачу нерухомого майна творчим спілкам" передано у власність нерухоме майно творчих спілок колишнього Союзу РСР, яке станом на 24.08.91 згідно з правовстановлюючими документами перебувало у віданні творчих спілок колишнього Союзу РСР або у володінні чи користуванні відповідних республіканських або територіальних структур, згідно з додатком 1. Національній спілці кінематографістів України у відповідності до вказаного додатку було передано виключно Будинок творчості Спілки кінематографістів Союзу РСР (незавершене будівництво), що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Західна, 4.
Берегоукріпні споруди східної частини м. Алушти довжиною 132 погонних метри та медичний павільйон, що розташовані в межах 16-17-18 бун на набережній с. Семидвір'я Лучистовської сільської ради, знаходяться в іншій частині міста Алушти, порівняно із місцезнаходженням Будинку творчості Спілки кінематографістів Союзу РСР. Крім того, берегоукріпні споруди на момент передачі Будинку творчості "Алушта" (м. Алушта, Західна, 4) Спілці кінематографістів України (1999 р.), знаходились з 1989 року в експлуатації УП ВТВО "Кіноцентр", а з 1992 року - у власності УАТЗТ "Кіноцентр".
На підставі встановленого, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про безпідставність твердження відповідача-1 про те, що вказані споруди входять до складу майна Будинку творчості "Алушта" та що право власності позивача на берегоукріпні споруди та медичний павільйон встановлено зазначеними вище судовими актами і не потребують доведенню у даній справі.
Окрім цього, рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 19.07.05 у справі №2-20/10283-2005 зобов'язано Сімферопольське міжміське бюро реєстрації технічної інвентаризації здійснити реєстрацію прав власності Приватного підприємства "Евіта" на берегоукріпні споруди східної частини м. Алушта, 132 погонних метри, та медичний павільйон у реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Згідно ч.2 ст.2 Закону України "Про власність" право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.
При визнанні угоди (частини угоди) недійсною слід керуватися законодавством, яке діяло на момент її укладення, оскільки угода (частина угоди), якщо є відповідні правові підстави, визнається недійсною з моменту її укладення.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про застосування до спірних правовідносин норм Цивільного кодексу УРСР (далі - ЦК УРСР), чинного на момент її укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що, зокрема, не відповідає вимогам закону. Така угода на підставі ст. 59 ЦК УРСР вважається недійсною з моменту її укладення.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦК УРСР недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.
Твердження відповідача 1 у скарзі про помилковість та невідповідність обставинам справи висновку місцевого суду про те, що ухвалою Вищого арбітражного суду України від 12.06.98 № 04-1/11-15/55а у справі № 8/Зп за УАЗТ "Кіноцентр" було визнано право власності на все майно, яке було на балансі УРО ВТВО "Кіноцентр", колегія суддів вважає безпідставним.
Матеріалами справи підтверджується, що судовою колегію по перегляду рішень ухвал, постанов за результатами перегляду постанови арбітражної наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 21.03.95 № 04-1/КВ 8/Зп-15/29 у справі № 8/Зп було прийнято ухвалу № 04-1/11-15/55а, якою відхилено подання Генеральної прокуратури України про її перегляд за нововиявленими обставинами та залишено вказану постанову без змін.
Таким чином, факт, що Спілка кінематографістів України не була і не є власником майна УРО "Кіноцентр", встановлений постановою арбітражної наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 21.03.95, в силу ст. 35 ГПК України не має доводитися знову при вирішенні даного спору.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на обставини справи та необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів скаржника над іншими, тобто здійснення відмінної від місцевого та апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст.1117 ГПК України, тому до уваги не приймаються.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117 , 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТзОВ “Союз-Алушта” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 03.03.06 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.06 у справі № 45/112 господарського суду міста Києва - без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун