ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 листопада 2006 р. | № 8/59 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Кравчука Г.А. |
суддів: | Мачульського Г.М. |
Шаргала В.І. |
перевіривши |
касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський універсальний банк” |
на рішення | Господарського суду м. Києва від 31.07.2006р. |
у справі | № 8/59 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради |
до | 1). Державного підприємства “Управління капітального будівництва та інвестицій” 2). Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Трансенерго” |
про | визнання недійсною угоди №23 від 28.12.2003р. про пайову (дольову) участь у будівництві з моменту її укладання, - |
В С Т А Н О В И В:
16.11.2006р. до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський універсальний банк” (далі Товариство), підписана ліквідатором, на рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2006р. Товариство не було залучено до участі у справі і вважає що оскаржуване рішення стосується його прав і обов’язків.
До касаційної скарги додано копії кредитного договору №4/04 від 19.05.2004р., договору про заставу майнових прав №1/4/04 від 19.05.2004р., рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2005р., та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2006р. у справі 6/742 як на підтвердження тієї обставини, що оскаржуване рішення стосується його прав і обов’язків.
Між тим з доданого до касаційної скарги рішення суду вбачається, що воно прийнято у справі за позовом Товариства до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Трансенерго” про стягнення заборгованості, процентів, трьох процентів річних та пені за кредитними договорами 4/04 від 19.05.2004р., та №10/04 від 22.06.2005р. При цьому судом першої інстанції було встановлено що Товариством не виконано у повному обсязі своїх зобов’язань за кредитними договорами, а саме кредити були видані на неповну суму, визначену кредитними договорами. Однак місцевий господарський суд дійшов висновку що вказана обставина не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Трансенерго” від виконання зобов’язань щодо повернення на користь Товариства вказаних коштів. Також місцевий господарський суд у справі №6/742 дійшов висновку що невиконання Товариством своїх зобов’язань щодо надання кредиту у повному розмірі, передбаченого договорами, є підставою для застосування відповідних правових наслідків до останнього з боку відповідача, однак останній доказів звернення до суду за захистом своїх порушених прав не надав.
У справі ж № 8/59 розглядається позов про визнання недійсною угоди №23 від 28.12.2003р. про пайову (дольову) участь у будівництві з моменту її укладання, у якій Товариство не є стороною.
А у справі №6/742 розглянуто позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а не з приводу реалізації положень договору застави майнових прав.
Таким чином відсутні підстави вважати що у Товариства виникло право на подачу касаційної скарги оскільки із доданого до касаційної скарги судового рішення та ухвали не вбачається, що судове рішення у справі №8/59 стосується прав і обов'язків Товариства.
Відповідно ж до ст.107 ГПК України касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.
Статтею 129 Конституції України, та ст.12 Закону України “Про судоустрій України”, ст.22 Господарського процесуального кодексу України, також визначено, що особи мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в лише у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.
Крім того, відповідно до приписів ст.109 ГПК України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через місцевий господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення, який і зобов'язаний надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження. Відповідно до п.3.23 Інструкції з діловодства в господарських судах України, касаційна скарга надсилається до суду касаційної інстанції супровідним листом. Відповідно до приписів п.2.3 цієї інструкції на касаційній скарзі проставляється реєстраційний штамп, дата надходження до суду, реєстраційний номер.
Між тим касаційна скарга Товариства надійшла до суду касаційної інстанції без супровідного листа місцевого господарського суду який прийняв оскаржуване рішення, на ній відсутні необхідні реквізити, передбачені п.2.3 Інструкції з діловодства в господарських судах України.
Касаційну скаргу Товариства надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову що відповідно до приписів ст.111-3 ч.1 п.2 ГПК України також є підставою для її повернення.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.86,107, 109, 111-3 ч.1 п.2 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський універсальний банк” на рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2006р. у справі № 8/59 Господарського суду м. Києва повернути особі, що її подала.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Мачульський
В. Шаргало