АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

27 лютого 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Боголюбська Л.Б., перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України і на наявність перешкод для відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу захисника обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року у кримінальному провадженні № 12012110100000639, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року під час підготовчого судового засідання в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012110100000639 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повернуто прокурору для усунення недоліків.

Цією ж ухвалою обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід - тримання під вартою залишено без зміни і продовжено його термін до 1 березня 2013 року.

На вказану ухвалу суду першої інстанції адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року в частині вирішення питання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою та визначити відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України суму застави при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вивчивши матеріали справи, уважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно до положень ч.1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ч.4 ст. 314 КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення обвинувального акту. В такому випадку в апеляційній скарзі мають бути викладені обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Проте, в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_3 не наведено доводів щодо підстав та обґрунтованості прийнятого судом рішення і не висловлено вимогу про його скасування саме в зв'язку з незаконністю і необґрунтованістю рішення про повернення обвинувального акту.

Зі змісту ухвали суду убачається, що клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 та обрання щодо нього запобіжного заходу - застави, розглядалося судом у підготовчому судовому засіданні з додержанням правил, передбачених розділом ІІ Кримінального процесуального Кодексу України.

Розгляд клопотання про обрання, зміну, чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, є процесуальною дією, яку суд здійснює до постановлення процесуального рішення за результатами підготовчого судового засідання.

Згідно до положень ч.2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Таким чином, в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення обвинувального акту прокурору щодо законності і обґрунтованості цього рішення, оскільки це один із випадків, який визначений Кримінальним процесуальним Кодексом.

Право на окреме апеляційне оскарження рішення про розгляд клопотання на даній стадії судового провадження Кримінальним процесуальним Кодексом не передбачено. Крім того, згідно з положеннями ст. 331 КПК України на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторін обвинувачення чи захисту розглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і за змістом ч.2 ст. 392 КПК України заперечення на такі ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, зазначені у частині 1 цієї статті.

З огляду на викладене, уважаю, що апеляційна скарга захисником - адвокатом ОСОБА_3 подана на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, а тому у відкритті провадження за його апеляційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. 392, ч.4 ст. 399 КПК України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12012110100000639 відносно ОСОБА_2, якому 09 січня 2013 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому ст. ст. 424, 426 КПК України.

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду м. Києва Л.Б.Боголюбська

Справа № 11 - КП/796/34/2013, Категорія КК: ч.2 ст. 186

Головуючий в 1-й інстанції Циктіч В.М.

Доповідач Боголюбська Л.Б.