У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
27.02.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Крегула М.М., Демченко С.М., за участю прокурора Міцовда К.Д., засудженої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції та потерпілого ОСОБА_5 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 вересня 2012 року.
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою – спеціальною освітою, не працююча, одружена, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судима, засуджена:
- за ст.118 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 79 КК України засуджена ОСОБА_3 звільнена від відбування призначеного основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Покладено на засуджену ОСОБА_3 у відповідності до ст.76 КК України обов»язки не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи, експертизи холодної зброї в розмірі 731, 64 гривень на корист держави.
Речові докази по справі відеокасету «Soni» - з записом до протоколів відтворення залишено при матеріалах справи, ніж розкладний з дерев»яною ручкою, дві пластикові пляшки з під пива, скляну пляшку горілки «Медов», два скляних стаканчика, два полімерних прозорих стаканчика, спортивні штани марки «Адідас», синього кольору (чоловічий одяг), спортивну куртку «Адідас», синього кольору ( чоловічий одяг), балонову чорну куртку з сірими вставками ( чоловічий одяг), кремовий матерчатий світер (кофтина), білу балонову куртку на блискавці ( жіночий одяг), футболку малинового кольору з глибоким вирізом (жіночий одяг), резинку для волосся сірого кольору, спортивні штани чорного кольору (жіночий одяг), які зберігаються в кімнаті речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області постановлено знищити.
-2-
Згідно вироку ОСОБА_3 09.12.2011 року, близько 20 години 30 хв. знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в підвальному приміщенні під»їзду АДРЕСА_2 в ході сварки та бійки з потерпілим ОСОБА_6 умисно, протиправно, з перевищенням меж необхідної оборони завдала останньому 3 - 4 удари ножем в область життєво важливих внутрішніх органів грудної клітки, що призвело до його смерті.
В апеляції прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи просить скасувати вирок із - за м»якості призначеного судом покарання. Постановити новий вирок визнавши ОСОБА_3 винною за ст. 118 КК України призначивши їй покарання у виді 1(одного) року 6(шість) місяців позбавлення волі. Вказує на те, що суд першої інстанції призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м»якості. Суд призначаючи покарання із застосуванням ст..79 КК України недостатньо врахував конкретні обставини справи, настання особливо небезпечних наслідків зокрема те, що в результаті дій засудженої, скоєних нею при обтяжуючій обставині в стані алкогольного сп'яніння, настала смерть іншої людини. Наведене свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_3 та неможливість її виправлення і перевиховання за допомогою інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Потерпілий ОСОБА_5 у своїй апеляції просить вирок Ужгородського міськрайонного суду від 19.09.2012 року скасувати, а кримінальну справу направити прокурору на додаткове розслідування. Вказує на те, що вирок суду є незаконним, а слідство проведене по справі є однобічним та неповним. Покази дані свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на досудовому та судовому слідстві суттєво відрізняються, очні ставки проведені формально, донька ОСОБА_8 слідством не допитана. Судом було відмовлено у задоволенні клопотання про допит даного очевидця події, про огляд речових доказів - речей ОСОБА_6 та ОСОБА_3, а також проведення огляду підвального приміщення. Із показів свідка ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даних ними на судовому слідстві не встановлено звідки появився ніж - знаряддя вчинення злочину. Заявлений ним на досудовому слідстві цивільний позов суд не розглянув, доказів, що підтверджують завдані йому збитки не дослідив, а поданий ним до суду цивільний позов на підставі ст. 28 КПК України залишив без розгляду. Судове слідство розпочав у відсутності його представника, клопотання про відкладення розгляду справи проігнорував. Таким чином, під час судового слідства встановлено ряд розбіжностей, які дають підстави стверджувати про необ»єктивність та однобічність проведеного досудового слідства, відповідно ставлять під сумнів кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ст.118 КК України.
В поясненні на апеляційну скаргу на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 19.09.2012 року подану прокурором, засуджена ОСОБА_3 просить залишити вирок Ужгородського міськрайонного суду без зміни. Вважає, що суд повно, вичерпно, об»єктивно та неупереджено не тільки провів судове слідство по справі, але й врахував усі наявні як обтяжуючі так і пом»якшуючі обставини її вини у скоєному злочині. Твердження прокурора про те, що вона являє особливу небезпеку для суспільства у зв»язку з тим, що внаслідок її дій була заподіяна смерть людини не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вона щиросердечно визнала свою вину та розкаялася, жодного разу не притягалася до кримінальної відповідальності, на утриманні має малолітніх дітей, які потребують щоденного догляду, виховання та піклування.
-3-
В поясненні на апеляційну скаргу на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 19.09.2012 року подану потерпілим ОСОБА_6 засуджена ОСОБА_3 просить залишити вирок Ужгородського міськрайонного суду без зміни. Вказує на те, що обставини викладені в апеляційній скарзі потерпілого ОСОБА_5 не відповідають дійсності, суд першої інстанції повно, об»єктивно провів судове слідство, при винесені вироку врахував всі наявні докази по справі, підставно та обґрунтовано відмовив у клопотанні про огляд речових доказів та відхилив клопотання потерпілого про додатковий огляд місця пригоди, обґрунтовано на підставі ст.28 КПК України залишив заявлений позов потерпілим без розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляцію, засуджену ОСОБА_3 та її захисника, які вважають апеляції безпідставними, а вирок суду обґрунтованим та справедливим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляцій з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 321 - 339 КПК України вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах і повинен відповідати вимогам цих статей, у тому числі бути законним, і обґрунтованим, - його мотивувальна частина має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви із приводу достовірності того, чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути вмотивовано.
Окрім того, відповідно до ст. ст. 367, 370 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи апеляційним судом, зокрема, є істотне порушення кримінально-процесуального закону. Істотним порушенням кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу, і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_3 судом першої інстанції допущена неповнота та поверховість при дослідженні фактичних обставин справи; постановлений вирок містить істотні недоліки, суд не дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, не вмотивував свої висновки про прийняття одних доказів і відхилення інших, у зв'язку із чим його не можна визнати законним і обґрунтованим.
У підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненому та кваліфікації її дій за ст.118 КК України, суд послався на показання самої засудженої, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також на інші наведені у вироку докази.
Разом з тим, суд першої інстанції при формулюванні обвинувачення ОСОБА_3, визнаного судом доведеним, порушив вимоги ст.ст. 36, 118 КК України та п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», згідно яких суд встановивши, що в діях підсудного (підсудної) є ознаки перевищення меж необхідної оборони не може обмежитися загальним формулюванням і зобов»язаний у вироку вказати, в чому полягає перевищення і які засоби захисту в конкретній ситуації не були використані винним, щоб уникнути таких наслідків.
-4-
Суд при розгляді справи обмежився загальним формулюванням доведеного обвинувачення, не зазначив всіх обставин вчинення злочину, не врахував характер небезпеки, що загрожувала ОСОБА_3, яка захищалася, обставини, що реально могли вплинути на реальне співвідношення сил та не зазначив в чому полягало перевищення з боку підсудної меж необхідної оборони.
При формулюванні доведеного обвинувачення суд не звернув уваги на висновок судово - медичної експертизи № 1 від 16.01.2012 року, згідно якого смерть громадянина ОСОБА_6, настала внаслідок сліпого проникаючого колотого-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням серцевої сорочки, серця, яке супроводжувалось гемотампонадою серця, масивною гострою крововтратою, привело до шоку і стало безпосередньою причиною смерті його. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото - різаної рани передньої і грудної клітки з пошкодженням серцевої сорочки, серця виникли внаслідок дії колючо - ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав гострий край (лезо) та обушок, по ударному механізму дії (проколювання із розрізанням), є прижиттєвими та згідно Акту № 64 мк: «Вказана рана могла виникнути при дворазовому заглибленні предмета в тіло, зі зміною його положення (незначним поворотом навколо осіб)», що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті його. Вищевказані тілесні ушкодження виникли в швидкій послідовності один за одним, при цьому потерпілий міг знаходитися як у вертикальному або близькому до нього положенні, так і у горизонтальному або близькому до нього положенні, повернутий передньої поверхнею тіла до джерела спричинення травми ( т. 2 а. с. 43 - 49)., суд не дав цьом належної оцінки у сукупності з іншими доказами та показаннями, як самої підсудної так і свідків по справі.
У порушення вимог ст.335 КПК України, суд першої інстанції у резолютивній частині вироку щодо ОСОБА_3 не зазначив рішення про цивільний позов потерпілого ОСОБА_5, неправильно зазначив рішення про запобіжний захід, оскільки до підсудної застосований запобіжний захід у вигляді застави, а не підписки про невиїзд (т.1 а.с. 84-91).
Також, суд залишаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування майнової та матеріальної шкоди без розгляду своє рішення належним чином не вмотивував, зазначивши тільки в мотивувальній частині вироку те, що цивільний позов потерпілим поданий з порушенням вимог ст.28 КПК України. В протоколі судового засідання від 16.05.2012 року з даного приводу нічого не зазначено (т.2 а.с.234-242).
Крім того, допитуючи свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7 ОСОБА_8, суд не встановив звідки у ОСОБА_3 з»явився ніж - знаряддя злочину, яким остання нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_6.
Допитуючи потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 суд порушив визначений ст. ст.303, 308 КПК України порядок: обов»язок повідомити все, про що знають потерпілий та свідки в справі не роз»яснювався, питання в яких стосунках останні перебувають між собою та з підсудною не з»ясовувалось.
Вищенаведене підлягає ретельній перевірці та оцінці разом з іншими доказами у справі, а також підлягають до перевірки доводи апеляції потерпілого.
Підлягають до ретельної перевірки і доводи апеляції потерпілого ОСОБА_5 в частині того, що у підвальному приміщенні, де відбувалася подія знаходився ще один очевидець злочину - донька ОСОБА_8, яка досудовим слідством не допитувалася, а клопотання потерпілого про її допит судом було відхилено без належної мотивації.
-5-
Вищевказана неповнота судового слідства перешкодила суду першої інстанції повно, всебічно та об»єктивно дослідити наявні у справі докази і постановити законний та обґрунтований вирок, а тому колегія суддів вважає ці порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними й такими, що відповідно до ст.ст.368, 370 КПК України тягнуть скасування вироку і направлення справи з урахуванням доводів апеляцій саме на новий судовий розгляд, оскільки для усунення вищевказаної неповноти необхідно виконати значний обсяг дій й ця неповнота не може бути усунута з дотриманням специфіки судового розгляду справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2012 року - скасувати, а справу щодо ОСОБА_3 направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити заставу.
Судді: