ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. справа № 2а/0470/64/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Ліпіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року у справі № 2а/0470/64/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання наказу нечинним,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 1350-0 від 15 грудня 2010 року відповідно до якого його, як першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, визнано таким, що не відповідає займаній посаді за результатами атестації. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку проведення атестації в частині недотримання строків ознайомлення позивача із характеристикою; відсутністю відомостей про затвердження характеристики керівником вищого рівня; прийняття оскарженого рішення без наявності будь-яких даних, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року позовні вимоги задоволені - спірний наказ визнано нечинним.

Не погодившись із рішенням суду Міністерство екології та природних ресурсів України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову і прийняте нове рішення по відмові у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, приймаючи рішення по справі суд першої інстанції не взяв до уваги, що трудова діяльність ОСОБА_1 здійснювалась із порушенням норм трудового законодавства. Так, 18.01.2010 року він був відсутній на робочому місці, про що Мінприроди України було повідомлено листом ДУ в Дніпропетровській області. Крім того, за інформацією, викладеною у службовій записці начальника ДУ в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 є некомпетентним та безініціативним керівником, невміло організовує роботу підлеглих йому відділів та взагалі не виконує свої безпосередні обов'язки.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області підтримав доводи апелянта.

ОСОБА_1 просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 з 02.10.2008 р. по 31.12.2010 р. займав посаду першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області (а.с.149-151). Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 1212-о від 08.11.2010 року була призначена атестація державних службовців центрального апарату міністерства та керівних працівників урядових, територіальних органів та спеціальних підрозділів Мінприроди (а.с. 9). Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 1350-0 від 15.12.2010 року ОСОБА_1 був визнаний таким, що не відповідає займаній посаді першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірний наказ був прийнятий із недотриманням Порядку проведення атестації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1922 від 28.12.2000 року. Так, в порушення п. 6 Порядку ОСОБА_1 не було ознайомлено із графіком проведення атестації в установлений термін; в порушення п. 9 Порядку характеристика на ОСОБА_1 не містить відомостей про обсяг, якість, своєчасність виконання роботи, стосунки з колегами, знання та користування державною мовою під час виконання службових обов'язків, інформації про підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації. Відсутні і докази затвердження характеристики керівником вищого рівня (Міністром) -а.с. 135; в порушення п. 13 Положення не була проведена повторна атестація, оскільки ОСОБА_1 оскаржив рішення комісії у встановленому порядку керівникові протягом 10 днів з дня його прийняття. За дорученням керівника комісія мала повторно провести атестацію, прийняти рішення і внести керівникові для розгляду та прийняття остаточного рішення. Крім того, висновки комісії щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді були зроблені без врахування наступних обставин: 1) проходження ним з 09.05.2009 р. по 22.05.2009 р. підвищення кваліфікації у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління та виконав випускну роботу з оцінкою «відмінно»(а.с.161); 2) проходження підвищення кваліфікації з 24 по 26 листопада 2009 р. в Державні екологічній академії післядипломної освіти та управління (а.с. 162); 3) наявності подяки Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України за великий особистий внесок ОСОБА_1 в охорону навколишнього середовища, за сумлінну та благородну працю (а.с.163); 4) наявності почесної грамоти Голови Дніпропетровської обласної ради за багаторічну сумлінну працю (а.с.164). Разом з тим, будь-яких доказів невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_1, як першим заступником начальника ДУ в Дніпропетровській області, відповідачем або третьою особою суду не надано. Твердження відповідача про неодноразові порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни також не підтверджені доказами про притягнення його у встановленому законом порядку до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п.п.18, 21 Положення за результатами атестації керівник видає відповідний наказ (розпорядження). Рішення керівника, прийняті за результатами атестації, можуть бути оскаржені державним службовцем до суду.

ОСОБА_1 наказ № 1350-0 від 15.12.2010 року, прийнятий за наслідками проведеної атестації, оскаржив до суду, який, при розгляді адміністративного позову, на підставі належних та допустимих письмових доказів встановив обставини по справі і дійшов вірного висновку про порушення прав позивача, як державного службовця. Суд також правильно визначив, в чому полягає протиправність спірного наказу, проте не звернув уваги, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.

Правовий акт індивідуальної дії, яким є спірний наказ, у випадку визнання його протиправним скасовується судовим рішенням, чого не було зроблено судом першої інстанції. Крім того, як вбачається зі змісту адміністративного позову, ОСОБА_1 просив скасувати весь спірний наказ № 1350-0 (а.с.6), проте, як встановлено апеляційним судом, цей наказ був прийнятий за наслідками атестації, проведеної, крім ОСОБА_1, і щодо інших державних службовців, тому визнання протиправним та скасування наказу у повному обсязі порушує права інших осіб.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що спірний наказ підлягає скасуванню в частині висновків щодо невідповідності займаній посаді першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області ОСОБА_1, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, проте помилково застосував процесуальний закон, оскаржена постанова має бути змінена, як це передбачено частиною 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення..

Керуючись статтями 195-196, 198, 201, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року -змінити, виклавши її резолютивну частину наступним змістом:

«Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 1350-0 від 15 грудня 2010 року в частині висновків щодо невідповідності займаній посаді першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області ОСОБА_1.

У задоволенні решти позову -відмовити».

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Т.І. Ясенова