Головуючий суду 1 інстанції - Шевцов О.А.
Доповідач - Околот Г.М.
Справа № 2-3749/12
Провадження № 22ц/782/519/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді Околота Г.М.,
суддів - Лісіциної А.І., Галан Н.М.,
при секретарі - Константіновій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 16 січня 2013 року
за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій органу соціального страхування та зобов'язання перерахувати одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 16 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області щодо призначення соціальних виплат з розрахунку середньої заробітної плати TOB ДТЕК «Свердловантрацит», стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області на користь ОСОБА_2 ненарахованої одноразової страхової виплати в разі стійкої втрати професійної працездатності та зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області виплачувати ОСОБА_2 щомісячно грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну втрату втраченого заробітку з розрахунку його середи: заробітної плати за період з 01.07.2011 року по 29.12.2011 року починаючи з 27.07.2012 року безстроково з подальшим перерахунком у встановленому діючим законодавством порядку було відмовлено. ( а.с. 52-54)
Вважаючи вказане рішення таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт вказав, що суд прийшов до необґрунтованого висновку, що він самостійно виявив бажання перейти на новостворене підприємство ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит»; судом не досліджено концесійний договір; не залучено до справи ТОВ ДТЕК як правонаступника ДП «Свердловантрацит»; суд не прийняв до уваги, що за такими ж справами вже існують рішення про задоволення аналогічних вимог, які залишені без змін апеляційним судом Луганської області; суд розглянув справу без участі його представника; судом не враховано, що професійне захворювання він отримав, працюючи на підприємстві ДП «Свердловантрацит», а не ТОВ ДТЕК, тому для обчислення страхових виплат відповідач повинен був взяти його заробітну плату на ДП «Свердловантрацит».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 10 від 27.06.2012 р. (а.с.10-13), ОСОБА_2 встановлено основний діагноз: хронічний бронхіт II ст. в фазі затихаючого загострення, прикореневий та нижньочастковий пневмосклероз, ЛН І ст. (144), хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ст. (початкові явища), захворювання професійні встановлені вперше. Причинами професійного захворювання є тривала дія вугільного та породного пилу на органи дихання у концентрації перевищуючій гранично допустимі концентрації пилу у вугільних шахтах, та тривала праця в умовах де рівень шуму на робочих місцях перевищує гранично допустимі значення.
Згідно даних акту № 10 від 27.06.2012 позивач має стаж роботи за професією «прохідник» 12 років 10 місяців, стаж роботи професією «електрослюсар підземний» становить 4 роки 10 місяців у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Я.М. Свердлова».
Наявність вищевказаного трудового стажу підтверджується також копією трудової книжки позивача (а.с. 14-18). Із записів трудової книжки вбачається, що з 21.05.2007 року позивач працював у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Я.М. Свердлова» ДП «Свердловантрацит», 29.12.2011 року був звільнений у зв'язку із переведенням до відокремленого підрозділу «Шахта ім..Я.М. Свердлова» TOB «ДТЕК Свердловантрацит» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України та 30.12.2011 року позивача прийнято на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта ім. Я.М.Свердлова» TOB «ДТЕК Свердловантрацит».
Згідно копії довідки МСЕК № 090154 від 03.09.2012 (а.с.21), позивачу з 27.07.2012 року повторно встановлено 35 % стійкої втрати професійної працездатності.
Відповідно копії акту перевірки достовірності даних, зазначених у довідці про середню заробітну плату на ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова» TOB «ДТЕК «Свердловантрацит» (а.с.20), середня заробітна плата позивача, яка в подальшому була застосована в розрахунку для призначення страхових виплат, складала 2363,36 грн.
15.10.2012р. позивачу призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 827 грн. з проведенням донарахування щомісячних виплат за період з липня по вересень 2012 року., що підтверджується копією постанови № 1209/12064/12064.2/4 (а.с.8).
Відповідно копії постанови № 1209/12064/12064.2/3 (а.с.9) по встановленню іншого вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва ОСОБА_2 призначено одноразову допомогу в розмірі 23633,60 грн.
Згідно відповіді відділення ВД Фонду СНВ України в м. Свердловську від 23.10.2012р. №Ж-23 (а.с.6), позивачу роз'яснено, що відповідно до п.3,5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ №1266 від 26.09.2001р., розрахунковим періодом для призначення йому страхових виплат є період його роботи на ВП «ш. ім. Я.М. Свердлова» TOB ДТЕК «Свердловантрацит» з 01.01.2012р. по 29.02.2012р.
Після встановлення зазначених обставин та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача ОСОБА_2
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що спірні правовідносини між сторонами регулюються КЗпП України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001р.
Свій висновок про відмову в задоволенні позову суд обґрунтував тим, що позивач 29.12.2011 року припинив трудові відносини з відокремленим підрозділом «Шахта ім. Я.М. Свердлова» ДП «Свердловантрацит» та був прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта ім. Я.М. Свердлова» TOB «ДТЕК Свердловантрацит». Трудові відносини позивача були припинені за його згодою та не пов'язані зі зміною організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, тому обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат є період роботи за останнім місцем роботи перед настанням страхового випадку, яким є відокремлений підрозділ «Шахта ім. Я.М. Свердлова» TOB «ДТЕК Свердловантрацит», з яким позивач перебував у трудових відносинах з 30.12.2011 року по 30.03.2012 року. Крім цього, акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 27.06.2012 року складений саме за останнім місцем роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Я.М. Свердлова» TOB «ДТЕК Свердловантрацит».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним, обґрунтованим та узгоджується з наявними у справі доказами.
Частинами 1, 10 статті 34 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001 року №1266 (надалі - Порядок), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової працездатності за рахунок роботодавця, є період роботи за останнім місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Згідно п.4 вказаного Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошового забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість місяців календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).
Згідно п.5 зазначеного Порядку якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюються за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.
Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в апеляційній інстанції, позивач перед настанням страхового випадку пропрацював менше 6 календарних місяців, тому страхові виплати відповідачем були обґрунтовано нараховані з урахуванням вимог п.5 Порядку.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи позовні вимоги, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив правовідносини, які склались між ними, надав їм належну оцінку, і дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_2
Також при ухваленні рішення суд правильно оцінив всі доводи та заперечення сторін та дав їм належну правову оцінку.
Отже за таких обставин колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними, оскільки ґрунтуються вони на обставинах, які встановлені в судовому засіданні, наданих сторонами доказах, у відповідності з нормами матеріального і процесуального законодавства, рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК України, підстав для його скасування немає, тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не був досліджений концесійний договір від 01.12.2011 року у зв'язку з чим зроблений невірний висновок про обставини переведення його на роботу до іншого підприємства та стажу роботи є безпідставними, оскільки як вбачається з Концесійного договору від 01.12.2011 року, наданого представником апелянта у засіданні суду апеляційної інстанції та дослідженого колегією суддів, ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» відповідно до п.33.8 концесійного договору є правонаступником лише майнових та немайнових прав та обов'язків , які сформувалися у підприємства ДП «Свердловантрацит» станом на дату укладення між сторонами цього договору та передані Концесіонеру за зведеним актом приймання-передачі майна , однак спірні правовідносини між сторонами виникли вже після укладення договору і право позивача на отримання страхових виплат виникло також після укладення договору, а тому положення договору в частині правоприємства до спірних правовідносин не застосовуються.
Також є безпідставними доводи апелянта в частині, що судом не залучено до справи ТОВ ДТЕК як правонаступника ДП «Свердловантацит», оскільки відповідно до ст..33 ЦПК України, заміна неналежного відповідача або залучення співвідповідача відбувається за клопотанням позивача. Однак, як вбачається з матеріалів справи, таких клопотань під час розгляду справи ні позивачем, ні його представником не заявлялось.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд не прийняв до уваги ту обставину, що за аналогічними справами вже існують рішення про задоволення позовних вимог, які залишені без змін апеляційним судом Луганської області, також не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України рішення суду в тотожних за фабулою справах, але за позовом іншого позивача не можуть мати преюдиційного значення для вирішення даної справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, як на підставу скасування рішення суду, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вважає, що хоча справа судом першої інстанції й була розглянута за відсутності представника позивача, не повідомленої у передбаченому законом порядку про час та місце її розгляду, тобто з порушенням її прав, однак ця обставина, сама по собі, в даному випадку не є підставою для скасування ухваленого судом по справі рішення, оскільки представник позивача ОСОБА_4 була присутня у засіданні суду апеляційної інстанції та скористувалася своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції всіх доказів, які вона могла подати до суду першої інстанції, крім того, колегією суддів була дана оцінка наявних у справі доказів з урахуванням позиції представника позивача відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не містять передбачених законом підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 16 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: