Справа № 2-166/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Некрасова О.О.

при секретарі Макарчук А.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні погрібником і земельною ділянкою, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні погребом і земельною ділянкою, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, якою просив усунути перешкоди з боку відповідача у користуванні належним йому погребом (Г), розташованим при будинку АДРЕСА_1, зобов'язав відповідача ліквідувати зливну яму, яка розташована біля його погребу (Г) та усунути перешкоди з боку відповідача у користуванні ним земельною ділянкою при будинку АДРЕСА_1, зобов'язав відповідача спилити дерева: 2 яблуні, сливу, черешню, акацію, розташовані біля належного йому паркану; зобов'язати відповідача відшкодувати заподіяну шкоду і стягнути з нього 3207 грн. 60 коп. - матеріальної шкоди; 3000 грн. 00 коп. - моральної шкоди; судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 76 грн. 50 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37 грн. 50 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 350 грн. 00 коп. В обґрунтування позову вказав, що йому на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 25 березня 1998 року, виданого виконавчим комітетом Красногвардійської районної Ради належить 67/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Згідно державного акту на право приватної власності на землю від 10 січня 2000 року йому належить земельна ділянка при домоволодінні площею 0,0741 га. На сусідній з його земельною ділянкою і будинком знаходиться будинок № 100 і земельна ділянка, 13/100 яких згідно довідки Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації належить померлому ОСОБА_5 - батькові відповідача. Після смерті батька відповідач вступив в управління спадковим майном. У 2002 році відповідач переїхав на друге місце проживання, однак продовжує хазяйнувати у спадковому будинку. Він заселив туди квартирантів і продовжує займатися благоустроєм домоволодіння і земельної ділянки. При його будинку (Б-1) є погріб-підвал (Г), стіна якого розташована по межі сусіднього домоволодіння № 100. Відповідач на відстані 0,8 м. влаштував зливну яму, в яку йде стік води з кухні, ванни і туалету відповідача, а потім ця брудна і зловонна вода, тобто нечистоти попадає у його погріб. Так, 16 жовтня 2007 року брудна вода з зливної ями, виритої відповідачем, залила його погріб. Вранці він зайшов у свій погріб і побачив, що там багато брудної води і нечистот, які затопили овочі і продукти харчування: картоплю, буряки, моркву, консервацію, які знаходилися у погребі. Він звернувся до відповідача з проханням убрати зливну яму у друге місце, вичистити його погріб і відшкодувати нанесену йому шкоду. Відповідач відмовився і крім того, намагався вжити відносно нього насильство, у результаті чого він був вимушений викликати працівників міліції. У міліції відповідач визнав, що з його вини йому заподіяна шкода і дав зобов'язання відшкодувати йому збитки і убрати зливну яму у друге місце. При цьому ,відповідач у присутності працівників міліції написав розписку, в якій зобов'язався відшкодувати заподіяну йому шкоду. Для підтвердження і фіксування факту затоплення брудною водою його погребу (Г) з зливної ями відповідача, він викликав сусідів, які 16 жовтня, 23 жовтня і 30 жовтня 2007 року обстежили його погріб і в акті зафіксували стан погреба і продуктів харчування, які там знаходилися. Комісією з числа сусідів було встановлено, що дійсно зливна яма відповідача знаходиться біля його погребу. На час обслідування, 16 жовтня 2007 року, яма була повністю залита і наповнена водою, тому брудна вода і нечистоти з неї попали у його погріб. 23 жовтня 2007 року сусідами було зафіксовано, що у його погребі виявлена теча води, стійкий зловонний запах, замочені продукти харчування. 30 жовтня 2007 року комісією було встановлено, що у погребі дуже велика вологість і неприємний запах. На початку листопада він звернувся до виконавчого комітету з проханням обстежити його погреб і також виявити причини залиття. Комісія у складі головного спеціаліста архітектури та будівництва, помічника санітарного лікаря відділу комунальної гігієни санітарно-епідеміологічної станції Красногвардійського району провела обстеження його домоволодіння і зробили висновок, що зливна яма у будинку АДРЕСА_2 влаштована з порушенням державних будівельних норм ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та заборонені державними санітарними нормами «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року за № 173 п.4.4. Обладнання внутрішньо-домової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб не допускається». Таким чином, вважає, що є всі підстави для того, щоб стверджувати, що затоплення його погребу трапилося з вини відповідача, який влаштував зливну яму біля його погребу (Г) і з його вини йому спричинено матеріальну шкоду: затоплено картоплю 1000 кг. вартістю 2 200 грн. 00 коп.; моркву 10 кг., вартістю 30 грн. 00 коп.; буряки 20 кг., вартістю 40 грн. 00 коп. Усі ці овочі він перевозив найманим автомобілем за 50 грн. 00 коп., а також прийшов у непридатність металевий стелаж вартістю 200 грн. 00 коп., в свого на суму 2520 грн. 00 коп. Овочі він придбав у приватного підприємця на Центральному ринку. Крім того, з вини відповідача, у теперішній час погріб знаходиться у такому стані, що користуватися їм неможливо. У зв'язку з чим, погріб (Г), який має розмір 4,8мх2,4м,h-2м. потребує ремонту. Він звернувся до будівельної фірми, де йому було зроблено калькуляцію, згідно якої для приведення погребу (Г) у належний стан необхідно: очистити підлоги погребу від ґрунту забрудненого фекаліями, і стелю, вартість робіт - 27 грн. 60 коп.; вартість робіт - 460 грн. 00 коп.; очистити стіни і стелю, вартість робіт - 27 грн. 60 коп.; для дизенфекції обробки стіни, вартість робіт 40 грн. 00 коп. Вартість вапна (6 відер) - 160 грн. 00 коп. Всього для виконання ремонту погребу (Г) і приведення його до стану придатного для зберігання продуктів харчування необхідно затратити 687 грн. 60 коп. Крім того, біля його паркану на земельній ділянці відповідача розташовані його фруктові дерева, які посаджені на відстані 40 см. Від його паркану: 2 яблуні, слива, черешня, акація. Гілля з цих дерев нависають над його земельною ділянкою, затіняють її. Корені дерев проросли на його ділянку. Все це впливає на те, що на його земельній ділянці не ростуть овочі. Він неодноразово просив відповідача зрубити дерева, але на його прохання він не реагує. Комісія виконавчого комітету встановила, що дійсно дерева відповідача посаджені з порушенням державних будівельних норм і в акті від 16 листопада 2007 року вказано, що згідно з ДБН 360-92** п.3.25 відстань від сусідніх ділянок садибної забудови до стовбурів дерев, які висаджуються, повинна бути не менше 4-6 м. залежно від величини їх крони, а до чагарників - 0,7-1 м. Таким чином, встановлено, що дерева відповідача посаджені з порушенням державних будівельних норм, що є причиною того, що він не може у повному обсязі використовувати свою земельну ділянку за призначенням під огород, тому відповідач повинен усунути перешкоди у користування ним земельною ділянкою. Також вважає, що своїми діями відповідач спричинив йому моральну шкоду. Затоплення погребу нечистотами, знищення картоплі, моркви, буряків і консервації є причиною тому, що він і його сім'я залишилися взимку без запасів овочів і без погреба - приміщення, де зберігаються продукти харчування. Він і його дружина - люди похилого віку, і тому кожну осінь запасаються овочами, щоб у зиму часто не ходити на ринок. Залишившись без овочів, він кожну неділю вимушений був ходити на базар за овочами, що для нього дуже незручно та тяжко. Крім того, овочі взимку коштували дорожче, чим коли він купував восени. Він купував картоплю по 2 грн. 20 коп. за 1 кг., а взимку вона коштувала 3 грн. 00 коп. за 1 кг.; моркву він купував по 3 грн. за 1 кг., а взимку за 5 грн. за 1 кг.; буряк по 2 грн. за 1 кг., а купував по 4 грн. за 1 кг. Витрачаючи кошти на придбання овочів, він був вимушений витрачати свою пенсію, що впливало на його матеріальне становище і потребувало додаткових зусиль для організації свого життя. Недостойна поведінка відповідача відносно нього, загрози фізичної розправи, у зв'язку з чим він був вимушений викликати працівників міліції, також спричинила йому моральну шкоду. Неодноразові звернення до відповідача з його боку і його неповажне становище до нього дуже ображає його, принижує його людську гідність і негативно відображається на його моральному стані. Всі ці обставини є причиною того, що погіршився стан його здоров'я, став часто підвищуватися тиск, загострилися його хронічні захворювання. У зв'язку з тим, що відповідач не бажає у добровільному порядку відшкодувати заподіяну йому шкоду і усунути перешкоди у користуванні власністю, він був вимушений звернутися до міліції, виконавчого комітету, а тапер і у суд, де втрачається багато часу і життєвих сил, які б він міг використовувати з більшою користю для себе і своєї родини. Моральну шкоду він оцінює у розмірі 3 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Також суду пояснив, що у 1989 році відповідач просив його врізатися в його каналізацію, але він йому відмовив, оскільки у разі забиття, усі нечистоти були б у нього у дворі. Відповідач коли копав спірну яму вивозив усю землю і складав її біля його двору. Він завіз шлак, але граншлак став пропадати. З'ясувалося, що відповідач ночами крав у нього граншалак. Зливна яма виникла десь приблизно у 1992-1993 роках. Розписку про відшкодування шкоди відповідач написав у міліції. Він після розписки звертався до нього з проханням відшкодувати шкоду. Після того, як прийшли з міліції, відповідач запропонував йому полізти у погріб і виносити картоплю, але він йому відмовив, оскільки вже було близько одинадцятої години вечора і після перенесеного стресу він не міг це робити. Тоді відповідач поїхав, приїхав через тиждень і став викачувати нечистоти, після цього він зник і появився аж через півроку. При написанні розписки був присутній працівник міліції у приміщенні міліції. Картопля зберігалася у 40-ка кг. мішках та лежала на полу. Коли він заглянув у погріб, картопля була залита до половини мішка фекаліями. Він побачив це візуально. До квітня місяця він мішки не чіпав. У квітні 2008 року він копає яму для знищення овочів, які погнили взимку і побачивши до квітня 2008 року що картопля пропала він її та овочі викинув у компостну яму. Він не виносив картоплю з погребу, оскільки по-перше йому неможна піднімати більш ніж 5 кг., а по-друге відповідач сказав, що забере картоплю. Заносив у погріб картоплю його син. Він заготовлює картоплю на три сім'ї, оскільки у нього великий погріб, а потом машиною приїжджають і розвозять її по домам. Його будинок побудований у 1974 році. Погріб побудовано ще до війни.

У судовому засіданні представник позивача просила позовні вимоги задовольнити. Суду пояснила, що позивачу на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння належить 67/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1. На підставі державного акту на землю від 10 січня 2000 року йому належить земельна ділянка. На сусідній земельній ділянці розташовано домоволодіння № 100, 13/100 частин якого належать відповідачу. При будинку позивача мається погреб, який позначений літ. Г. Відповідач на відстані 80 см. від межі земельної ділянки побудував вигрібну яму (споруда №8), в яку ідуть стоки брудної води та нечистот із кухні, туалету відповідача. Вигрібна яма облаштована відповідачем без належного проекту та без згоди з санітарними та будівельними організаціями, не оформлена належним чином і не відповідає санітарно-гігієничним та будівельним нормам, не вичищалася належним чином, тому користування такою ямою призвело до того, що 16 жовтня 2007 року погреб позивача було затоплено нечистотами, брудною водою, яка надійшла з вигрібної ями відповідача. У погребі позивача знаходилися продукти харчування: картопля, буряки, морква і консервація, які були заготовлені взимку. Коли позивач звернувся до відповідача з проханням усунути протікання, перенести вигрібну яму у інше місце і відшкодувати шкоду, відповідач повівся агресивно, у зв'язку з чим, позивачу прийшлось викликати працівників міліції. У міліції відповідач визнав свою вину і власноруч написав розписку, у якій зобов'язався відшкодувати шкоду за 1 тону картоплі, залиту фекаліями із його вигрібної ями і убрати яму. Проте обіцянки своєї він не виконав. 16, 23 та 30 жовтня 2007 року сусідами позивача було обстежено погріб і було складено акт, в якому було зафіксовано факт залиття нечистотами і пошкодження продуктів. В актах зафіксована також теч води, стійкий запах фекалій, намокання продуктів. На початку листопада 2007 року позивач звернувся до міськводоканалу і було складено акт 17 грудня 2011 року про те, що при огляді погребу виявлено, що підлога мокра, місцями бруд із-за надходження рідини з поблизу розташованої вигрібної ями домоволодіння № 100 кв.1. Так як у погребі вологість, сирість, металевий стелаж, який там знаходиться покрився корозією. Висновком експерта також підтверджено факт того, що вигрібна яма домоволодіння № 100 не відповідає ДБН 360-92 п.3.25, таблиця 3.2а і п. 3.26 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» п.3.6.7 - 3.6.11 «Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць п.2.21 і п.2.22. Крім того, вигрібна яма повинна знаходитися від житлового будинку на відстані 15 метрів, а вигрібна яма відповідача знаходиться від будинку позивача на відстані 5 метрів. У зв'язку з чим були порушені права позивача і йому було спричинено матеріальну шкоду за знищені продукти харчування: картоплі 1 тонна на суму 2 200 грн. 00 коп. моркви 10 кг. на суму 30 грн. 00 коп. та буряків 20 кг. на суму 40 грн. 00 коп. Усі ці овочі транспортувалися найманим транспортом за 50 грн. 00 коп. Також прийшов у непридатність металевий стелаж вартістю 200 грн. 00 коп., а всього на суму 2520 грн. 00 коп. Факт придбання на ринку овочів підтверджується довідкою приватного підприємця. З вини відповідача погріб знаходиться у такому стані, що не може в подальшому використовуватися. Згідно довідки будівельної фірми на ремонт погреба необхідно витратити 687 грн. 60 коп. Також, дерева посаджені на земельній ділянці відповідача затіняють земельну ділянку позивача і тому він як власник земельної ділянки не може у повному обсязі використовувати свою земельну ділянку. Тому відповідач повинен усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою, а саме: спиляти 2 яблуні, сливу, черешню і акацію, які розташовані на відстані 40 см. від забору. також, підтримує обґрунтування позивача щодо спричинення йому моральної шкоди у розмірі 3 000 грн. 00 коп. Також суду зазначила, що відповідно до ст.ст. 319, 322 ЦК України відповідач не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. А також, згідно ст. 319 ЦК України власність зобов'язує утримувати її у належному стані.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що його будинок був побудований разом зі зливною ямою, ще до того, як було побудовано будинок позивача. Вигрібна яма знаходиться у його власності, вона внесена у технічний паспорт. До цього інциденту скарг не було. Розписку він написав, так як боявся співробітників міліції. Міліція його забрала. Розписка була написана в тому числі під натиском співробітників міліції. Він повідомив працівникам міліції що забере картоплю, оскільки вона ціла і води ніякої у погребі не було. Пропозицію написати розписку звучала і від сусіда і працівників міліції. Його не впустили при комісії при обстеженні погребу, він хотів побачити де тече вода, проте його не впустили. Позивач з експертами вилили відро води і показали, що вода тече. За п'ять років, що вони судяться якщо б текла вода погріб було б затоплено повністю. Договір на очистку вигрібної ями у нього не було. Яма чиститься регулярно.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що в матеріалах справи відсутні докази, того, що дерева знаходяться в тому стані, що порушують права позивача. Питання про відповідність будівельним нормам потребує спеціальних знань, проте матеріали справи не містять доказів того, що місце розташування дерев не відповідає ДБН. За час судової тяганини були спиляні гілля дерев, які б перешкоджали позивачу користуватися земельною ділянкою, проте позивачу цього мало, він наполягає на їй викорчуванні. Що стосується вигрібної ями, то згідно з Пленумом вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року про самочинне будівництво, вказано, що знесення, ліквідація об'єкту благоустрою території допускається як крайня міра у тих випадках і коли такий негатив неможливо усунути. Негативність усунення негативних випадків повинна бути встановлена експертним шляхом. Позивач повинен був довести, що усунути це неможливо. Невідповідність ДБН не є підставою для знесення зливної ями, а відповідач є власником цієї вигрібної ями, вона виконує певну функцію у цьому домоволодінні, вона має певну вартість, без неї домоволодіння не може існувати. Були проведені ремонтні роботи зливної ями два тижні тому. Не підтверджені доказами факт того, що невідповідність нормам ДБН вигрібної ями є настільки сильним що слід її зносити. Він припускає що погріб нормально функціонує. Відсутні докази, що саме в тому обсязі було знищено картоплю, оскільки її в тому числі і їли. Крім того сам позивач зберігав це майно після підтоплення. Є докази, що придбалися ці овочі, а доказів того, що саме у цій кількості вона була загублена таких доказів немає. Картопля могла з'їдатися, її можливо було спасти. Він припускає, що кілька кілограмів картоплі могло бути знищено. Докази того, що відповідач повинен був забрати картоплю нічим не підтверджується. Немає доказу, що глибина води була такою, щоб знищила усі овочі, які зберігалися в погребу. Також наголосив, що спірна яма з'явилася раніше, ніж позивач розташував свій будинок біля неї. Наявність права власності свідчить про те, що ця вигрібна яма має право на існування. Щодо розписки про визнання вини, працівники міліції були у формі, вони справляли певний вплив на відповідача. Сам позивач був дуже активний і міг впливати на працівника міліції що призвело до того, що працівник міліції вимусив написати розписку відповідача, що не є допустимим. Розписка не є належним та допустимим доказом, оскільки при написанні її відповідач не виявляв вільного воєвиявленя. Відповідач написав її не добровільно, а в присутності працівника міліції та на вимогу працівника міліції. Звичайно він написав розписку, щоб його не було затримано на 72 години. Також зазначив, що акти, які були складені сусідами не можуть бути прийняті до уваги, оскільки сусіди не є фахівцями, а у актах були зроблені висновки, які можуть бути зроблені тільки експертом. Проте сам позивач міг налити води у погріб і погукати сусідів. Як виникла вода у погребі та чи є ця вода причинно-наслідковим зв'язком між вигрібною ямою та затопленим погребом.

Вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 25 березня 1998 року виконавчим комітетом Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську Ради, 67/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (а. с. 30).

Судом було встановлено, що домоволодінні АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку - А-1, побудованого у 1954 році, житлового будинку Б-1, побудованого у 1974 році, житлового будинку В-і, побудованого у 1960 році, гаража - Д, сарай - Е, погріб - Г, ИК- вбиральні, № 1,2 водоколонки, № 3-13 - огорожі, І-ІІ - мощення, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим спеціалістами Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 01 листопада 1997 році.

Позивачу належить на праві власності будинок під літ. Б-1, який побудовано у 1974 році.

Також при його будинку є погріб позначений у технічному паспорті під літ. Г.

На підставі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18 листопада 1999 року за № 2531передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,0741 гектарів. Земельна ділянка розташована на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська, АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а. с. 32).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 травня 1999 року спадкоємцем майна ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3. Спадкове майно складається з 30/100 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 на земельній ділянці мірою 1060 в. м. (фактичне користування), що належали спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу. Домоволодіння в цілому складається з: житлового будинку А-1, глиновалькового, житловою площею 60,5 кв. м., з житлового будинку Б-1, глиновалькового, житловою площею 77,6 кв. м., з житлового будинку В-1, шлакоблокового, Ж,З,М - гаражі, шлакобетонні, шлакоблокові, И,К - вбиральні дощаті, № 1-6 огорожі, № 7,8 - споруди, І-мощення (а.с.176).

Також судом встановлено, що споруда № 8 (вигрібна яма), яка розташовану у домоволодінні АДРЕСА_2 виникла лише у 1999 році, оскільки згідно технічних паспортів, виготовлених спеціалістами Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01 грудня 1984 року та від серпня 1988 року у домоволодінні АДРЕСА_2 споруди № 8 не існувало. Лише з технічного паспорту, виготовленого спеціалістами Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 01 квітня 1999 року, вбачається, що у домоволодінні АДРЕСА_2 існує споруда № 8.

16 жовтня 2007 року відбулося залиття погребу під літ Г нечистотами та брудною водою з зливної ями (споруда №8), розташованої поблизу паркану позивача, розташованої у домоволодінні АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності відповідачу.

Факт залиття підтверджується актом від 16 жовтня 2007 року, складеним ОСОБА_6, проживаючим за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_7, проживаючим по адресу: АДРЕСА_3 та ОСОБА_8, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.51).

23 жовтня 2007 року ОСОБА_9, проживаючим за адресою АДРЕСА_4, ОСОБА_10, проживаючою за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_8, проживаючою за адресою: АДРЕСА_4 було складено акт про те, що при обстеженні погребу будинку АДРЕСА_7 встановлено, що на час огляду 17 год. 00 хвл. 23 жовтня 2007року у погребу виявлена теч із сусідньої вигрібної ями будинку № 100/1. У погребу стоячий запах фекалій, вода постійно прибуває, замочені продукти харчування: картопля, морква, буряк, консервація (а. с. 50).

30 жовтня 2007 року ОСОБА_11, проживаючою за адресою: АДРЕСА_6 та ОСОБА_12, проживаючою за адресою: АДРЕСА_4 було складено акт про те, що при огляді погребу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в 17.00 28 жовтня 2007 року надходження води у погріб не поступало, на підлозі погребу було брудно і вихід був мокрий, а о 08 год. 30хвл. 30 жовтня 2007 року при огляді було встановлено, що мається теч води, як зайти у підвал зліва в правому куті на підлозі стояла калюжа води. У погребу вологість і неприємний запах (а.с.52).

Також, даний факт підтверджується актом Міського комунального виробничого підприємства «Дніпрводоканал» від 17 грудня 2011 року, яким було встановлено, що при обстеженні погребу, було виявлено, що підлога погребу мокра містами бруд, із-за надходження рідини з рядом розташованої вигрібної ями, розташованої у домоволодінні АДРЕСА_2. Також, внаслідок того, що у погребу сирість, волога, металевий стелаж, який стоїть у погрібі покритий корозією (а.с.211).

У судовому засіданні було встановлено, що відповідач побудував вигрібну яму № 8 у домоволодінні АДРЕСА_2 без технічно дозвольно-погоджувальної документації.

Даний факт підтверджується актом обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 від 16 листопада 2007 року складеного комісією виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті ради, згідно якого було проведено обстеження домоволодіння АДРЕСА_1. При обстеженні було встановлено: житловий будинок літ. Б-1, в якому мешкає ОСОБА_1,через прибудови з'єднаний з погребом, що був збудований до 1941 року, при цьому стіна його розміщена по межі сусіднього домоволодіння № 100. Під час огляду у приміщенні погребу не виявлено води. Згідно висновків комісії: зливна яма у приватному домоволодінні АДРЕСА_2 влаштована з порушенням державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та заборонена державними санітарними нормами «Державні санітарні правилами планування та забудови населених пунктів», які затверджені наказом Міністра охорони здоров'я України від 19 червня 199 року за № 173 п.4.4 Обладнання внутрішньо-домової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб не допускається.

Також, даний факт підтверджується висновком № 1403-12 судової будівельно-технічної експертизи, складеного експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 23 жовтня 2012 року, згідно якого технічна та дозвільно-погоджувальна документація на влаштування вигрібної ями № 8 у домоволодінні АДРЕСА_2 відсутня. Вигрібна яма № 8 розташована від межі з домоволодінням № 98 на відстані до 0,3-0,35 м.; від житлового будинку літ. Б-1 з прибудовою літ. б-1 домоволодіння № 98 на відстані до 5м.; від погребу літ. Г домоволодіння № 98 на відстані 0,8-1,0м. Мінімальна відстань від вигрібу до житлового будинку повинна складати 15 метрів. Вигрібна яма № 8 домоволодіння АДРЕСА_2 не відповідає державним будівельним та санітарним нормам та правилам ДБН 30-92** п.3.25* таблиця 3.2а* і п.3.26 «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій», п. 3.6.7 - п.3.6.11 «Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць»п.2.21 іп.2.22.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Враховуючи вищевикладене, слід задовольнити позовні вимоги в частині усунення перешкоди з боку відповідача у користуванні позивачем належним йому погребом ( літ.Г), розташованого при будинку АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання відповідача ліквідувати зливну яму (споруда № 8), яка розташована у домоволодінні АДРЕСА_2

Суд прийшов до висновку про ліквідування зливної ями (споруда № 8), яка розташованої у домоволодінні АДРЕСА_2, оскільки вважає, що ця споруда , яка використовується ним на праві власності спричиняє шкоду іншим громадянам.

Застосувавши крайню міру, суд виходив з того, що ліквідація зливної ями не порушить його прав власності на домоволодіння та не зачепить його прав, як користувача цього будинку, оскільки згідно акту Міського комунального виробничого підприємства «Дніпрводоканал» від 17 грудня 2011 року по АДРЕСА_2 проведена каналізаційна мережа. Відповідач мав та має можливість після оформлення відповідних дозвольно-погоджувальних документів, підключити водовідведення з центральної каналізаційної мережі до будинку АДРЕСА_2. Тим більш, згідно з п. 4.4 ДБН 360-92**, обладнання внутрішньо-домової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб не допускається.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт того, що йому спричинено матеріальну шкоду у розмірі 2520 грн. 00 коп. з наступних підстав.

В якості доказу пошкодження продуктів харчування, а саме: 1 тони картоплі на суму 2200 грн. 00 коп., моркви 10 кг. на суму 30 грн. 00 коп.; буряків 20 кг. на суму 40 грн. 00 коп. позивач надав суду рахунок № 15 приватного підприємця ОСОБА_15 від 22 вересня 2007 року, відповідно до якого він придбав вищезазначені овочі, а також довідку ТОВ «КП Центральний ринок» від 15 лютого 2008 року за № 1/4 про середньоринкову вартість продуктів харчування на період вересень - жовтень 2007 року та січень - лютий 2008 року.

Проте на думку суду даний факт підтверджує факт придбання позивачем овочів у вищезазначеній кількості.

Позивачем суду не надано доказів того, що усі ці овочі після придбання зберігалися саме у погребу під літ. Г у домоволодінні АДРЕСА_1, а також факт того, що саме ця кількість овочів була знищена внаслідок підтоплення погребу літ. Г.

З пояснень позивача у судовому засіданні вбачається, що картоплю у кількості 1 тону, моркву у кількості 10 кг. та буряків у кількості 20 кг. він придбав взимку на три сім'ї, після чого ці овочі кожна із сімей вивозить собі необхідну кількість на авто.

Також, з часу придбання цих овочів, 22 вересня 2007 року по час затоплення 16 жовтня 2007 року пройшов значний проміжок часу і позивач зі своєю сім'єю міг вживати дані овочі.

З акту від 23 жовтня 2007 року вбачається, що замочені продукти харчування: картопля, морква, буряк, консервація, проте не зазначено у якій саме кількості були знищені ці овочі.

З пояснень позивача також вбачається, що він утилізував ці овочі лише у квітні 2008 року, тому можливо припустити, що не всі овочі були знищені 16 жовтня 2007 року, а були використані позивачем. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач зобов'язався забрати дані овочі.

Судом не може прийнято до уваги у якості доказу визнання відповідачем заподіяння шкоди розписку відповідача про відшкодування збитків 1 тони картоплі, яка затоплена фекаліями, оскільки судом було встановлено, що дану розписку відповідачем було написано без його особистого волевиявлення під тиском позивача, а також працівника міліції, без фактичного дослідження кількості овочів

Суд вважає, що якби відповідач добровільно писав дану розписку, він перед тим як зазначити кількість пошкодженої картоплі особисто перевірив би вагу цієї знищеної картоплі. Також суду не зрозуміло, чому у розписці вказано саме тільки відшкодування пошкодженої картоплі, і не зазначено про пошкодження моркви, буряка та консервації.

Тому суд вважає, що дана розписка одержана з порушенням порядку, встановленого законом.

Також з пояснень позивача вбачається, що картопля лежала у погребу розміром 4,8х2,4м.h-2м. у 40 кг. мішках на підлозі і була затоплена по пів мішка фекаліями, проте суду не зрозуміло, як у погребі довжиною 4,8 метрів, шириною 2,4 м., де ще розташований металевий стелаж, можливо розмістити більш ніж 20 мішків картоплі, щоб вона уся лежала на підлозі.

Позивачем не надано суду акт про утилізацію цих овочів.

Позивачем також не надано суду доказів того, що дані овочі ним було перевезено на найманому транспортному засобі, за послуги якого він заплатив 50 грн. 00 коп.

Що стосується вимог позивача про відшкодування вартості відновлювальних робіт погребу літ. Г у розмірі 687 грн. 60 коп., то суд вважає, що ці вимоги також не можуть бути задоволені, з наступних підстав.

У якості доказу позивач посилається на калькуляцію Приватного підприємства «Будмонтажналадка», проте дана калькуляція не може бути прийнята судом до уваги, оскільки з даної калькуляції не вбачається коли саме вона складена, ким вона складена і якого саме погребу вона стосується, оскільки місцезнаходження погребу позивачем власноруч було дописано. Крім цього, собівартість даних робіт складає 527 грн. 60 коп., а не 687 грн. 60 коп., яку вимагає відшкодувати позивач.

Також, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, той факт, що вартість відновлення металевого стелажу складає 200 грн. 00 коп.

Таким чином, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою при будинку АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання відповідача спиляти дерева: 2 яблуні; сливу; черешню; акацію, які розташовані біля паркану, який належить позивачу і розташовані у домоволодінні АДРЕСА_2, то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Актом обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 від 16 листопада 2007 року складеного комісією виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті ради було встановлено, що ОСОБА_3 було висаджено фруктові дерева на відстані 40 см. від межі. Ці фруктові дерева - слива, яблуня та черешня, які висаджено за інформацією заявника 10 років тому. Гілля дерев стало затіняти територію земельної ділянки домоволодіння № 98, а коріння розповсюдились по ній. Згідно з ДБН 360-92** п. 3.25 «Відповідь від сусідніх ділянок садибної забудови до стовбурів дерев, які висаджуються повинна бути не менше 4-6 м. залежно від величини їх крони, а до чагарників - 0,7-1м.(а.с.42-43).

Факт того, що дерева посаджені з порушенням норм ДБН 360-92** не були спростовані і самим позивачем та його представником. Посилання представника позивача про те, що позивач спиляв гілля дерев і тим самим не перешкоджає у користуванні позивачем земельною ділянкою не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з акту від 16 листопада 2007 року вбачається, що деревам близько 10 років, і коріння розповсюдилися по всій ділянці домоволодіння АДРЕСА_1, тому суд вважає, що порушуються права позивача, як власника земельної ділянки, передбачені ст. 90 ЗК України, тому відповідач повинен усунути дані перешкоди.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то ці вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

На думку суду, є безспірним та очевидним факт душевних страждань позивача, яких він зазнав у зв'язку завданням шкоди в наслідок пошкодження її майна, тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку, що розмір моральної шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На підтвердження цих обставин суду позивачем надані до суду квитанції від 13 грудня 2007 року про сплату юридичній консультації Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська за здійснення правової допомоги у вигляді складання позовної заяви 350 грн. 00 коп. та за ведення цивільної справи позивач сплатив 11 травня 2011 року - 2000 грн. 00 коп.

В якості представника позивача приймала участь у справі адвокат ОСОБА_2, яка підтвердила свої повноваження свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю та ордером № 243 від 11 грудня 2008 року.

Позивачем не надано суду договір укладений між ним та ОСОБА_2 про надання правової допомоги.

Представник позивача приймала участь у судовому засіданні, проте розрахунку своєї роботи при готуванні та складанні позову суду не представила, тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку, що слід з відповідача на користь позивача стягнути витрати пов'язані з правовою допомогою у розмірі 350 грн. 00 коп.

З акту № 1403-12 вбачається, що позивачем за проведення судової експертизи було сплачено 2 648 грн. 16 коп., тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь слід стягнути судовий збір в сумі 76 грн. 50 коп. та витрати сплачені за інформаційно-технічне забезпечення слухання справи в сумі 45 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22,23, 319,322, 386,1166,1167 ЦК України, ст. ст. 90, 103 ЗК України, Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст. ст. 10, 58-60, 61, 79, 84. 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні погрібником і земельною ділянкою, відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задовольнити частково.

Усунути перешкоди з боку ОСОБА_3 у користуванні ОСОБА_1 погрібником (літ. Г), розташованого при будинку АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 ліквідувати зливну яму (споруда № 8), яка розташована у домоволодінні АДРЕСА_2.

Усунути перешкоди з боку ОСОБА_3 у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою при будинку АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 спиляти дерева: 2 яблуні; сливу; черешню; акацію, які розташовані біля паркану, який належить ОСОБА_1 і розташовані у домоволодінні АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 3119 грн. 66 коп., яка складається з таких складових: судовий збір у розмірі 76 грн. 50 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 45 грн. 00 коп.; витрати на правову допомогу у розмірі 350 грн.00 коп.; у рахунок проведення судової експертизи 2648 грн. 16 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Некрасов