ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 лютого 2013 р. № 5017/1221/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Шевчук С.Р.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Демидової А.М.,

Малетича М.М.,

Плюшка І.А.

розглянувши заяву ОСОБА_6

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2012

у справі№ 5017/1221/2012

за позовомОСОБА_6

до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок"; 2) Компанії "Паррокс Корпорейшн Лімітед"; 3) ОСОБА_7; 4) ОСОБА_8; 5) ОСОБА_9; 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор Д" ; 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Фі нанс М"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області

провизнання недійсними рішень, статутів товариства та договорів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2012 у справі № 5017/1221/2012 задоволено позов ОСОБА_6:

- визнано недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок":

- від 06.07.2010, оформлене протоколом № 06/07-10;

- від 08.07.2010, оформлене протоколом № 09-07;

- від 04.07.2011, оформлене протоколом від 04.07.2011;

- від 12.07.2011, оформлене протоколом від 12.07.2011;

- визнано недійсними з моменту реєстрації статути Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" в редакціях, зареєстрованих Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 07.07.2010, 09.07.2010, 05.07.2011, 14.07.2011;

- визнано недійсними договори про відступлення шляхом дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" від 06.07.2010, укладені учасниками товариства ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та Компанією "Паррокс Корпорейшн Лімітед" (відповідач-2), посвідчені приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_10 та зареєстровані у реєстрі відповідно за №№ 859, 860, 861;

- визнано недійсними договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладені:

- 12.07.2011 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" ОСОБА_7 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор Д" (відповідач-6), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований у реєстрі за № 1147;

- 04.07.2011 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" ОСОБА_8 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Фінанс М" (відповідач-7), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрований у реєстрі за № 1692;

- вирішено вважати чинним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.08.2006, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 30.08.2006 року за № 15431050002000038 зі змінами, зареєстрованими 12.02.2009 за № 15431050007000038;

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2012 у справі № 5017/1221/2012 скасовано в частині визнання недійсними договорів:

- про відступлення шляхом дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" від 06.07.2010, укладених учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 з компанією "Паррокс Корпорейшн Лімітед", посвідчені приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_10 та зареєстровані у реєстрі за №№ 859, 860, 861;

- купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 12.07.2011, укладеного учасником ОСОБА_7 з відповідачем-6, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований у реєстрі за № 1147;

- купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 04.07.2011, укладений учасником ОСОБА_8 з відповідачем-7, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрований у реєстрі за № 1692.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5017/1221/2012 рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

ОСОБА_6 подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5017/1221/2012, у якій просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України, прийняти нове рішення, яким рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2012 залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 11.07.2012 у справі № К15/123-11, від 28.03.2011 у справі № К21/134-10/22, від 28.04.2009 у справі № 18/128, від 18.10.2011 у справі № 9/156(2010), від 14.03.2012 у справі № 5024/1707/2011, від 04.05.2011 у справі № 19/36, від 03.02.2011 у справі № 14/4-10, від 02.08.2007 у справі № 2 1968/06, від 01.12.2009 у справі № 12/28-К, від 01.04.2008 у справі № 15/176 (2-1392/04) мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 10, 61, 64 Закону України "Про господарські товариства" та статті 145 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи № 5017/1221/2012 до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 03.12.2012 у справі № 5017/1221/2012, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 11.07.2012 у справі № К15/123-11, від 28.03.2011 у справі № К21/134-10/22, від 18.10.2011 у справі № 9/156(2010), від 14.03.2012 у справі № 5024/1707/2011, від 04.05.2011 у справі № 19/36, від 03.02.2011 у справі № 14/4-10, від 02.08.2007 у справі № 2 1968/06, від 01.12.2009 у справі № 12/28-К, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Постановою від 03.12.2012 у справі № 5017/1221/2012, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмовив у його задоволенні в повному обсязі. Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними з моменту прийняття рішень загальних зборів товариства (відповідача 1) від 06.07.2010 про прийняття до складу учасників товариства відповідача-2 та від 08.07.2010 про виключення позивача зі складу учасників товариства, суд касаційної інстанції вказав, що встановивши порушення порядку скликання загальних зборів товариства, якими було прийнято дані рішення, судами попередніх інстанцій не було зазначено у чому саме полягало порушення оспорюваними рішеннями прав та законних інтересів позивача, що є порушенням статті 61 Закону України "Про господарські товариства". При цьому Вищий господарський суд України погодився з правомірністю рішення загальних зборів товариства (відповідача-1) від 08.07.2010 в частині виключення позивача зі складу його учасників, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено той факт, що позивач перешкоджав досягненню загальної мети створення товариства.

З постанов від 11.07.2012 у справі № К15/123-11, від 28.03.2011 у справі № К21/134-10/22, від 18.10.2011 у справі № 9/156(2010), від 14.03.2012 у справі № 5024/1707/2011, від 04.05.2011 у справі № 19/36, від 03.02.2011 у справі № 14/4-10, від 02.08.2007 у справі № 2 1968/06, від 01.12.2009 у справі № 12/28-К, на які заявник посилається, вбачається, що Вищий господарський суд України дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів товариств з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, відповідно до яких:

- в оспорюваному рішенні загальних зборів не обґрунтовано, яким чином позивач перешкоджав діяльності товариства (від 11.07.2012 у справі № К15/123-11);

- матеріали справи не містять доказів порушення позивачем положень статуту товариства, перешкоджання досягненню цілей товариства та погіршення ділової репутації підприємства, наявності матеріальних збитків, що спричинені діями позивача, що могло б бути підставою для його виключення зі складу товариства (від 28.03.2011 у справі № К21/134-10/22);

- загальні збори, на яких прийнято оскаржуване рішення, судом визнано неповноважним за відсутності всіх учасників товариства, за необхідності одноголосного рішення та участі всіх учасників щодо питання внесення змін до установчих документів, як це передбаченого положеннями статуту та чинним законодавством. Крім того, судом встановлено істотне порушення майнових прав та інтересів позивача як учасника відповідача (від 18.10.2011 у справі № 9/156(2010);

- позивачі, які є учасниками товариства і в сукупності володіють 30% частки у статутному капіталі товариства, не були повідомленні про скликання та проведення загальних зборів, а оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 61 Закону України "Про господарські товариства", статуту товариства (відповідача) та порушує права та законні інтереси позивачів (від 14.03.2012 у справі № 5024/1707/2011);

- матеріали справи не містять доказів систематичного порушення з боку позивача прав та обов'язків учасника товариства, як підстави виключення позивача зі складу товариства, у зв'язку з чим спірним рішенням були порушенні права та інтереси позивача (від 04.05.2011 у справі № 19/36);

- права позивачів, як учасників товариства, були порушені внаслідок проведення загальних зборів, а виключення позивачів зі складу учасників є необґрунтованим, оскільки в протоколах загальних зборів не зазначено відомостей щодо фактів систематичного невиконання або неналежного виконання позивачами обов'язків учасника товариств (від 03.02.2011 у справі № 14/4-10 та від 02.08.2007 у справі № 2 1968/06);

- спірним рішенням були порушенні права позивачів щодо участі у загальних зборах товариства (від 01.12.2009 у справі № 12/28-К).

З аналізу судового рішення Вищого господарського суду України, про перегляд якого просить заявник, і судових рішень, на які він посилається вбачається, що неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції діяв в межах повноважень, наданих йому Господарським процесуальним кодексом України, і виходив з різних фактичних обставин справи.

Стосовно доводів заявника щодо оцінки дій суду касаційної інстанції в аспекті повноти дослідження обставин справи та оцінки доказів у зазначених справах, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями та переоцінка доказів під час перегляду справи не здійснюється.

Крім того, з постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2008 у справі № 15/176 (2 1392/04), на яку посилається заявник, вбачається, що Вищим господарським судом України дана справа переглядалась лише в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 30.01.2003, і в цій частині судові рішення першої та апеляційної інстанцій було скасовано в частині, що стосується доводів заявника, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, спір у цій частині не було вирішено остаточно, тому на дану постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України. Правомірність судових рішень в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 10.01.2003 Вищим господарським судом України не переглядались, оскільки позивач звернувся з касаційною скаргою в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів від 30.01.2003.

Постановою Верховного Суду України від 07.07.2009 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 28.04.2009 у справі № 18/128, на яку також посилається заявник. Таким чином, з огляду на нечинність постанови Вищого господарського суду України від 28.04.2009 у справі № 18/128, вона також не може розглядатись як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В зв'язку з цим відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи № 5017/1221/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Шевчук

СуддіС.Владимиренко

А.Демидова

М.Малетич

І.Плюшко

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)