№ справа:122/11760/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Слєзко

№ провадження:11-кп/190/18/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Корольов М. Ф.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.,

СуддівКорольова М.П.,Єлгазіної Л.П.,

За участю прокурораСулейманової Д.Н.,

засудженоїОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 липня 2012 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка АДРЕСА_1

засуджена за ст. 190 ч. 2, ст. 190 ч. 3, ст. 190 ч. 4, 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй майна.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 січня 2013 року залишено без задоволення клопотання ОСОБА_6 і їй відмовлено у застосуванні Закону України «Про амністію у 2011 році».

При цьому суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_6 засуджена за особливо тяжкий злочин, у зв'язку з чим амністія відносно неї не може бути застосована.

У апеляції ОСОБА_6 просить скасувати постанову суду першої інстанції як необґрунтовану.

При цьому вони посилаються на те, що вироком суду вона засуджена за сукупністю злочинів, у яку входять крім ст. 190 ч. 4 КК України і статті кримінального кодексу, відносно яких нема заборони до застосування амністії.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_6 підтримала апеляцію, прокурор заперечив проти неї.

Заслухавши суддю-доповідача, провівши судові дебати, у яких ОСОБА_6 наполягала на застосуванні до неї Закону України «Про амністію у 2011 році», а прокурор вважав, що амністія застосуванню не підлягає, бо ОСОБА_6 засуджена за особливо тяжкий злочин, перевірив доводи апеляції і матеріали справи, колегія дійшла висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Як виходить із клопотання ОСОБА_6. вона просила суд першої інстанції застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2011 році» та звільнити її від відбування покарання, призначеного вироком суду за ст.ст. 190 ч. 2, 190 ч. 3 КК України, посилаючись на наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей і поганий стан її здоров'я.

Але, згідно зі ст.ст. 1, п. з) ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році», амністія не поширюється на осіб, засуджених за умисні тяжкі або особливо тяжкі злочини.

До сукупності злочинів, за яких засуджена ОСОБА_6, крім передбачених ст. 190 ч. 2, ч. 3 КК України входить ст. 190 ч. 4 КК України і передбачений нею злочин відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.

Оскільки ОСОБА_6 засуджена за сукупністю злочинів, один з яких є особливо тяжким, ця обставина є безумовною забороною до застосування амністії до засудженої, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення.

Доводи ОСОБА_6 про те, що вона може бути звільнена від покарання за інші, не тяжкі злочини, що входять у сукупність призначеного їй покарання, не можуть бути підставою скасування ухвали суду, як такі, що суперечать вимогам закону.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неправильно послався на ст.ст. 537-539 КПК України, є необґрунтованими і також не можуть бути підставою скасування ухвали суду, тому що суд у мотивувальній частині своєї ухвали обґрунтовано керувався положеннями Закону України «Про амністію у 2011 році», які забороняють застосування амністії до осіб, які вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляцію залишити без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 січня 2013 року відносно ОСОБА_6 - без зміни.

Ухвала колегії оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді

Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Єлгазіна Л.П.