справа № 2-90/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 червня 2008 року                                                                       Орджоникидзевский районний суд м. Харкова

            у складі:

                        головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

                        при секретарях  - Кашура М.Ю., Семеновій Я.Ю., Свиридовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК”, третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, про визнання права власності на нерухоме майно за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” до ОСОБА_1,  Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”, третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання договору недійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

            В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані” (далі ТОВ “ПТК”), товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно - будівельної фірми “ВБК” (далі ТОВ ІБФ “ВБК”) третя особа -  КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 14 квітня 2004 року між нею та відповідачем - ТОВ “ПТК” було укладено договір № 35 на будівництво житла в порядку пайової участі, а 19 травня 2004 року додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до яких при повній сплаті вартості квартири та прийому будинку в експлуатацію з моменту підписання акту приймання-передачі між сторонами до неї переходить право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 60,6 кв.м. у цьому будинку. Вона виконала свої зобов'язання за договором і сплатила відповідачу вартість квартири повністю у сумі 107110,00 грн.

            Після завершення будівництва і прийому будинку в експлуатацію 04 березня 2005 року між нею та відповідачем підписано акт приймання-передачі спірної квартири, але зареєструвати в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на спірну квартиру вона не змогла за наявності претензії з боку ТОВ ІБФ “ВБК” до ТОВ «ПТК» на вказану квартиру.

            ТОВ ІБФ “ВБК” позов не визнав посилаючись на те, що 20 квітня 2000 року між ТОВ ІБФ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір, згідно якого ТОВ ІБФ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. ТОВ ІБФ „ВБК” свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а ТОВ «ПТК» передало лише 743,48 кв.м. жилої площі у зазначеному будинку. Надалі ТОВ ІБФ «ВБК» в зв'язку з невиконанням ТОВ «ПТК» зобов'язань за договором звернувся з позовом в господарський суд Харківської області та за рішенням зазначеного суду від 20.04.2005 р. з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. жилої площі у вигляді квартир, які розташовані у будинку АДРЕСА_1. Стосовно спірної квартири вважає, що право власності на неї належить ТОВ ІБФ “ВБК” на підставі акту приймання передачі 10 квартир загальною площею 548,4 кв.м. від 01.07.2004 року.

            В зустрічному позові до ОСОБА_1 та ТОВ “ПТК”  просив визнати право власності на спірну квартиру, посилаючись не те, що на виконання умов договору № 9 укладеного 20.04.2000 року між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ “ПТК” та додатку № 1 до вказаного договору квартира № 35 переходила у власність до ТОВ БФ “ВБК”. На виконання зазначеного договору за актом приймання-передачі від 01.07.2004 року квартира АДРЕСА_1 передана від ТОВ “ПТК” до ТОВ ІБФ “ВБК”. Виходячи з того, що ОСОБА_1 оплату за квартиру було здійснено 15.04.2004 року, а будинок прийнято до експлуатації 18.02.2004 року, що свідчить про те, що ОСОБА_1 фінансування будівництва не здійснювалось, просив визнати недійсним договір від 14.04.2004 року та додаткову угоду до нього від 19.05.2004 року між ОСОБА_1 та ТОВ “ПТК” недійсним як фіктивний договір та додаткову угоду удаваною на підставі ч. 1 ст. 235 ЦК України  з мсетою приховування іншого правочину. Та визнати ТОВ ІБФ “ВБК” право власності на спірну квартиру.

ТОВ “ПТК” проти позову ОСОБА_1 не заперечував, вважає законним передачу їй спірної квартири на підставі договору, додаткової угоди до нього та акту приймання-передачі від 04 березня 2005 року.

Проти позову  ТОВ ІБФ «ВБК» заперечував, посилаючись на те, що за частину сплачених грошей ТОВ ІБФ “ВБК” фактично отримало 743,48 кв.м. загальної площі в будинку і в цю площу спірна квартира № 35 не ввійшла, як і не ввійшла  в стягнену  з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» жилу площу в натурі у розмірі 941,66 кв.м. у вигляді квартир у будинку АДРЕСА_1 за рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2005 року, оскільки вона була передана позивачці ще до ухвалення рішення господарським судом.

Існування акту приймання-передачі квартир 10 квартири загальною площею 548,4 кв.м. між ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ “ВБК” від 01.07.2004 року не визнає.

            Третя особа  КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” покладалось на розсуд суду.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов ТОВ ФБФ “ВБК” задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 20 квітня 2000 року між ТОВ “ВБК” та ТОВ “ПТК” було укладено договір № 9, згідно якого ТОВ “ВБК” в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518,4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ “ПТК” до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518,4 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Згідно до додатку № 1 до вказаного договору двокімнатна квартира АДРЕСА_1 підлягала передачі у власність ТОВ ІБФ «ВБК». (т. 2 а.с.64-66)

Представником ТОВ ІБФ “ВБК” не надано доказів, що спірна квартира це є та квартира яка зазначена в додатку № 1 до договору - двокімнатна квартира АДРЕСА_1, згідно до наданої електрофотокопії акту приймання-передачі від 01.07.2004 року передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1  площею 60,6 кв.м.

В той же час згідно до копії витягу з технічного паспорту, експлікації квартири, квартира АДРЕСА_1 розташована на третьому поверсі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941,66 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, які розташовані у будинку АДРЕСА_1. Як вбачається з тексту рішення, за розрахунками позивача, відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором № 9 та передав позивачеві за актами прийому-передачі від 02.04.2003 року 743,48 кв.м. житлової площі у вказаному будинку. (т.2 а.с. 126-129)

Отже, підставою для встановлення господарським судом факту часткового виконання зобов'язання ТОВ “ПТК” перед ТОВ ІБФ “ВБК” в частині передачі житла, є надання ТОВ ІБФ “ВБК”, як позивачем, актів приймання-передачі житла від 02.04.2003 року, при цьому у рішенні господарського суду відсутні посилання на наявність інших актів приймання-передачі, а саме акту від 01.07.2004 року на 10 квартир загальною площею 548,4 кв.м..

За таких обставин суд приходить до висновку, що невизнання ТОВ ІБФ «ВБК» права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 ґрунтуються на наявності договору № 9 між ТОВ ІБФ „ВБК” та ТОВ „ПТК” від 20 квітня 2000 року та акту приймання передачі від 01.07.2004 року.

Згідно ч. 2 ст. 64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Представником ТОВ ІБФ “ВБК” не надано суду оригіналу акту приймання-передачі житла від 01.07.2004 року на 10 квартир загальною площею 548,4 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, з посиланням на його знаходження в матеріалах справи за позовом , яка розглядається господарським судом Харківської області.

Як вбачається з копії висновку повторної судово-почеркознавчої експертизи № 12253 по справ № 37/270-07 від 21.04.2008 року, наданої господарським судом Харківської області, у справі відсутній оригінал акту прийома-передачі від 01.07.2004 року, а надана його електрофотокопія,, яка не придатна для дослідження.

Отже посилання представника ТОВ ІБФ “ВБК” на існування зазначеного акту в суді не доведено і іншими доказами не підтверджено, і тому на підставу ч. 2 ст. 59 ЦПК України, суд не може прийняти як належний доказ електрофотокопію акту приймання-передачі від 01.07.2004 року.

14 квітня 2004 року між позивачкою та відповідачем ТОВ „ПТК” укладено договір № 35 на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом якого є участь позивачки у будівництві житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1. Згідно до умов зазначеного договору  позивачка повинна сплатити загальну вартість житла на суму 107110 грн. Прийом-передача побудованої квартири виконавцем пайовику повинна здійснюватися шляхом підписання акту прийому-передачі, та оформлення права власності у БТІ в строк не пізніше 01.10.2005 року.(т.1 а.с. 12)                   

19 травня 2004 року між тими ж сторонами підписано додаткову угоду згідно до умов якої право власності на квартиру 135 в будинку АДРЕСА_1 переходить від виконавця пайовику з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі.(т.1 а.с. 13)

            Рішенням Харківської Міськради № 114 від 18 лютого 2004 року було затверджено акти державних приймальних та державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1.(т.1 а.с. 27)

04 березня 2005 року між позивачкою та ТОВ „ПТК” підписано акт прийому-передачі згідно якого у виконання умов договору від 14 квітня 2004 року по будівництву жилого будинку АДРЕСА_1 ТОВ „ПТК” передало позивачці квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,6 кв.м. у зазначеному будинку. (т.1 а.с. 14)

            За умовами зазначеного договору позивачка 15.04.2004 року сплатила відповідачеві ТОВ “ПТК” 107110 грн. - повну  суму договору.

            Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

            Частинами 4 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

            Виходячи з вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

            Як вбачається з матеріалів справи між позивачкою та ТОВ „ПТК” досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

            Виходячи з того, що на час укладання та виконання договору між позивачкою та ТОВ „ПТК” спірна квартира не передавалась ТОВ ІБФ „ВБК” ні за договором ні за рішенням судів, а позивачкою виконано умови договору з ТОВ «ПТК», то суд визнає за нею право власності на спірну квартиру.

Задовольняючи позов, суд також вважає за необхідне зобов'язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за позивачкою право власності на спірну квартиру.

В зв'язку з задоволенням позову ОСОБА_1 суд відмовляє у задоволенні позовних вимог  ТОВ ІБФ „ВБК”.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до  ст. 88 ЦПК України і стягує з ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ „ВБК” по 70,85 грн. на користь ОСОБА_1  понесених нею витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

            Крім того стягнути з ТОВ “ПТК” та ТОВ ІБФ „ВБК”  по 500,08 грн. судового збору на користь держави та по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 27, 31, 59, 60, 61, 64, 88, ч. 3 ст. 209, ст. 218 ЦПК України, ч. 4, 5 ст. 203, ст.ст. 509,526 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

            Позов „ОСОБА_1 задовольнити.

            Визнати за „ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

            Зобов'язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати квартиру АДРЕСА_1 за „ОСОБА_1 на праві власності.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 70,85 грн на користь „ОСОБА_1  понесених нею витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 500,08 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продакшн трейдз компані”  та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК” по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи: одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 24134604, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31216259700009, КБК: 22050000.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя: