АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 22-ц/796/1483/13 Головуючий у 1-й інстанції: Чех Н.А.
Доповідач: Гаврилова М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Гаврилової М.В.
суддів Пікуль А.А.
НевідомаТ.О.
при секретарі Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області Косюхно Ю.П., заінтересована особа: ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця ВДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області задоволено частково. Визнано неправомірними дії ВДВС Переяслав-Хмельницького МУЮ Київської області по розрахунку заборгованості, викладеному в довідці-розрахунку заборгованості аліментів за період з 27.09.2010 року по 23.11.2011 року № 8035-8036 від 23.11.2011 року. Визнано незаконною довідку-розрахунок заборгованості аліментів за період з 27.09.2010 року по 23.11.2011 року за № 8035-8036 від 23.11.2011 року. Зобов'язано ВДВС Переяслав-Хмельницького МУЮ Київської області приєднати до матеріалів виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-3833 від 15.12.2010 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, довідки про заробітну плату (доходи) ОСОБА_4 за 2010-2011 роки. Зобов'язано ВДВС Переяслав-Хмельницького МУЮ Київської області здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_4 по аліментах за період з 27.09.2010 року по час звітного періоду за 2011 рік, а саме - по 05.01.2012 року, відраховуючи 1/3 частину доходів ОСОБА_4 за 2010 та 2011 роки відповідно до Податкового кодексу України. В частині вимог про зобов'язання ВДВС здійснювати стягнення 1/3 частини призначених ОСОБА_4 аліментів, виходячи з його заробітної плати, відповідно до довідки про заробітну плату подану ним щомісячно - відмовлено.
Не погодившись з таким вирішенням питання, заінтересована особа ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати і відмовити ОСОБА_4 в задоволенні скарги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не міг прийняти до уваги довідки про заробітну плату, надані ОСОБА_4, оскільки він є суб'єктом малого підприємництва з найманою працею 3-х чоловік і, на її думку, сам собі не може нараховувати заробітну плату. Вважає, що є непрозорим і незрозумілим виходячи з чого ОСОБА_4 визначав свої чисті доходи. Крім цього, на її думку, ОСОБА_4 пропущено строк на оскарження довідки-розрахунку заборгованості, а в своїй скарзі він не просить поновити даний строк.
В судовому засіданні апеляційного суду заінтересована особа ОСОБА_3, її представник ОСОБА_6 та представник ВДВС Переяслав-Хмельницького МУЮ Київської області Білодід І.Ю. доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_8 заперечували проти апеляційної скарги, просили її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Згідно із ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У відповідності до ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу ) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.
У відповідності до ч.4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і борожнику: зокрема, у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов до виконання.
У відповідності до ч.7 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» у разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи-підприємця відрахування здійснюється з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.
У відповідності до ч.9 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч.1 ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Зі змісту ст. 164 Податкового кодексу випливає, що базою оподаткування є чистий річний оподаткований дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподаткованого доходу з урахуванням суми податкової знижки звітного року. Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, а, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10., ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, доходу щомісячно, починаючи з 27 вересня 2010 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_9 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3, а потім - в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку, доходу щомісячно до досягнення повноліття дитиною ОСОБА_10., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підставі даного рішення 15 грудня 2010 року видано виконавчий лист (а.с. 7).
Даний виконавчий документ перебуває на виконанні у ВДВС Переяслав-Хмельницького МУЮ Київської області (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, боржник по даному виконавчому провадженню - ОСОБА_4 є суб'єктом малого підприємства, з формою діяльності - змішане сільське господарство з найманою працею в кількості трьох чоловік.
23 листопада 2011 року головним державним виконавцем ВДВС Переяслав-Хмельницького МУЮ Київської області Косюхно Ю.П. було складено довідку-розрахунок заборгованості з аліментів згідно виконавчого листа від 15 грудня 2010 року № 2-3833, виданого Дніпровським районним судом м. Києва. Як вбачається з даної довідки, державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості по аліментам за період з 27.09.2010 року по 23.11.2011 року, з даних, отриманих від ОДПІ, в якій було зазначено, що боржник є суб'єктом малого підприємництва - фізична особа-платник єдиного податку, який подає звіт про доходи. Згідно вказаної інформації, боржник за 2010 рік отримав доходи в розмірі 281 200 грн., і, виходячи саме з цієї суми, державний виконавець вирахував розмір аліментів шляхом ділення даної суми на 12 місяців та виділення з отриманої суми 1/3 частини аліментів, що склало 7 811 грн. 11 коп. З цієї суми нарахована заборгованість, яка за 2010 рік (3 місяці 27 днів) становить 30 463,32 грн., а за 2011 рік (10 місяців 23 дні) - 84 099,61 грн. Загальна сума заборгованості визначена державним виконавцем у 114 562,93 грн., яку запропоновано ОСОБА_4 погасити до 02.12.2011 року (а.с. 10).
Задовольняючи скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, виходив з того, що державний виконавець склав довідку-розрахунок заборгованості в порушення вимог законодавства, включивши в розрахунок не заробітну плату чи дохід самого боржника, який є суб'єктом малого підприємства, а оборотні кошти його підприємства. Крім того, суд вважав, що строк звернення до суду з даною скаргою ОСОБА_4 не пропущений.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до довідок, наданих боржником, сума чистого доходу по ФОП ОСОБА_4 за 2010 рік складає 4125 грн., за 2011 рік - 3967 грн. (а.с. 15, 16).
Відповідно до довідки Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції № 882/10/17-2 від 19.10.2011 року та звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку ОСОБА_4 за четвертий квартал 2010 року, обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році складає 281,2 тис. грн.
Сума виручки від здійснення підприємницької діяльності не є фактичним заробітком (доходом) платника аліментів, з якого має бути визначений розмір аліментів та проведено нарахування заборгованості, що виникла. Розмір доходу вказаний без урахування витрат понесених під час здійснення підприємницької діяльності, проведення обов'язкових платежів, тощо.
Зазначені відомості виконавцем мали бути витребувані від платника аліментів, проте, як свідчать матеріали справи, офіційно вказана довідка витребувана не була.
Таким чином, визначений виконавцем розмір щомісячного заробітку боржника та, відповідно, нарахована заборгованість із сплати аліментів, не підтверджені матеріалами виконавчого провадження і є необґрунтованими.
Судом також встановлено, що скаржник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця в передбачений законом десятиденний строк, оскільки, згідно пояснень ОСОБА_4, вказану довідку він отримав нарочно у ВДВС 20.02.2012 року, в матеріалах справи відсутні дані про вручення йому спірної довідки-розрахунку іншою датою, тому суд першої інстанції правильно вважав зазначений процесуальний строк не пропущеним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відносно пропущення строку звернення до суду з даною скаргою апеляційний суд відхиляє.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: М.В. Гаврилова
Судді: А.А. Пікуль
Т.О. Невідома