АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа № 2608/18359/12 Головуючий у 1 інстанції: Мазур І.В.

Апеляційне провадження №22-ц/796/3459/2013 Доповідач: Стрижеус А.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,

при секретарі: Бабіч К.А.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про заборону користування нерухомим майном, усунення перешкод у здійсненні права користування ним шляхом зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-тя особа Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про заборону користування нерухомим майном, усунення перешкод у здійснення права користування ним шляхом зняття з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло під реєстровим №279, гостинка позивача вперше була передана у власність відповідачу, його дружині та повнолітній дочці з 22 листопада 2005 року. Через два роки житлові умови відповідача покращилися і він продав гостинку на користь іншої фізичної особи, про що свідчить нотаріально посвідчений договір продажу від 16 жовтня 2008 року, а 23 липня 2010 року право власності на гостинку перейшло до нього, що підтверджується договором дарування. Незважаючи на це відповідач незаконно продовжує користуватися гостинкою, а також в ній ще і понині залишилася формальна реєстрація місця проживання відповідача, що підтверджується довідкою ЖЕК від 1 серпня 2011 року. У зв'язку з чим просить суд усунути перешкоди у здійсненні права користування нерухомим майном, шляхом зобов'язання Відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку місця проживання в однокімнатній квартирі

істинного типу АДРЕСА_1 та заборони останньому

користуватися квартирою.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року позов задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права користування ОСОБА_1: Васильовичем квартирою АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності шляхом зобов'язання Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 та заборони останньому користуватися квартирою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 545 гривень 50 копійок .

Не погоджуючись із заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва, відповідачем по справі ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року та провадження по справі закрити.

При цьому посилається на те, що заочне рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою, вказаною в апеляційній скарзі, однак поштове повідомлення повернуто без вручення (а.с.175), а тому колегія суддів у відповідності до вимог ч.5 ст.74, ч.2 ст.305 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування та свідоцтва про державну реєстрацію на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с.10, 25).

Згідно довідки філії №807 ЕРРЦ відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у вказаній квартирі з 25 березня 2008 року (а.с.15).

Суд першої інстанції зобов'язав Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 та заборонив останньому користуватися квартирою.

Колегія суддів вважає такий висновок суду необґрунтованим, оскільки судом помилково застосовано правила ст.391 ЦК України до правовідносин, які регулюються Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-ІV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Зі змісту ст. 7 Закону України №1382-ІV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вбачається, що питання про зняття з реєстрації колишніх власників жилих приміщень залежить від вирішення питання про їх право користування жилим приміщенням (відсутність такого права, втрата права користування), яке регулюється нормами ЖК УРСР та ЦК (статтями 71, 72 ЖК УРСР та статтею 321 ЦК).

Реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а тому зняти відповідача ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання можна лише за умови втрати ним права користування жилим приміщенням.

Оскільки такі спірні питання між сторонами у справі судом не вирішувалися, то підстави для зняття ОСОБА_2 з реєстрації відсутні.

Враховуючи, що заочне рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, рішення районного суду, відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року та постановити нове, наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про заборону користування нерухомим майном, усунення перешкод у здійсненні права користування ним шляхом зняття з реєстраційного обліку - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: