АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
справа №22-ц/796/1045/2013 Головуючий у 1 інстанції - Сіромашенко Н.В.
Доповідач - Росік Т.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т. В.
суддів: Прокопчук Н.О.‚ Головачова Я.В.
при секретарі Мургі М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання кредитних договорів недійсними, зобов'язання прийняти заборгованість за договором, відшкодування моральної шкоди‚
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2012 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання кредитних договорів недійсними, зобов'язання прийняти заборгованість за договором, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 23.01.2013 року у зв'язку з відступленням ПАТ «Альфа-Банк» права грошової вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» згідно договору факторингу від 30.09.2009 року товариство залучено до участі в справі в якості правонаступника ПАТ «Альфа-Банк».
ОСОБА_2.‚ вважаючи, що зазначене рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування судом фактичних обставин справи‚ в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що суд не з'ясував обставин щодо його обмеженої дієздатності, яка мала місце на день видачі кредиту та не взяв до уваги наявні в матеріалах справи медичні довідки і пенсійні документи, не врахував того, що на час отримання кредиту він був неплатоспроможний, доходів крім пенсії не мав. Не перевірено судом наявність у банку ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, безпідставно відмовлено у відкладенні справи для надання йому можливості скористатися правовою допомогою.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.07.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "Альфа-Банк", укладено кредитний договір №500145551, згідно умов якого позивач отримав кредит у розмірі 1200 доларів США зі сплатою процентної ставки 30 відсотків з кінцевим терміном повернення до 18.07.2009 року.
06.02.2009 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "Альфа-Банк", укладено кредитний договір №490130866 відповідно до умов якого позивач отримав кредит в сумі 9113,12 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 відсотків річних та комісію у розмірі 2,0 відсотків від суми кредиту за кожний місяць користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 06.02.2012 року. Кредит надавався для зарахування коштів на повернення заборгованості за кредитним договором №500145551 від18.07.2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 -215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Суд першої інстанції до спірних правовідносин належно застосував ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України за якими договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також суд вірно виходив з ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про відсутність підстав, передбачених частинами 1-3, 6 ст. 203 ЦК України, за якими було пред'явлено позов. Позивачем всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України не було надано належних, допустимих доказів наявності будь-яких обставин, які б свідчили про недійсність оспорюваних кредитних договорів.
Відмовляючи в задоволенні позову суд врахував роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»де, зокрема сказано, що правочин можу бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у відповідача індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти в Україні не заслуговують на увагу, оскільки для надання чи одержання кредиту в іноземній валюті чинним законодавством України не вимагається наявність такої ліцензії у жодної із сторін кредитного договору.
Доводи апеляційної скарги про незадоволення судом клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості скористатися правовою допомогою не є підставою для скасування рішення суду, оскільки це порушення не призвело до неправильного вирішення справи, крім того в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_2 представляв його представник за довіреністю..
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді: