Справа № 22ц/1290/6701/12

Провадження № 22ц/1290/6701/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Коротких О.Г.

суддів: Масенко Д.Є., Дмитрієвої Л.Д.,

при секретарі Глусенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 а рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 07.12.2012 року по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановила:

У жовтні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 37 964,01грн., що за курсом НБУ становить 4 749,66доларів США, а також судових витрат у вигляді судового збору 379,64грн., посилаючись на те, що 22.06.2006року сторони уклали кредитний договір №014/0003/73/84609, за умовами якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 9506,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,50% річних і зобов»ячався щомісячно здійснювати погашення кредиту у розмірі1/72частки від суми ліміту отриманого кредиту та щомісячно здійснювати погашення відсотків за користування кредитом. Строк дії договору встановили до 22.06.2012року. 15.04.2009року між ОСОБА_1 і банком було укладено додаткову угоду №014/0003/73/84609/1 з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони досягли згоди щодо збільшення строку кредиту на 24 календарних місяця, у зв»язку з чим остаточна дата погашення кредиту - 22.06.2014року, тобто строк користування кредитом становить 96 місяців. ОСОБА_1 прострочив виконання зобв»язань, порушив умови кредитного договору, у зв»язку з чим станом на 31.07.2012року утворилася заборгованість, яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 22 020.64грн. /2754,99дол.США/;

- заборгованість за процентами - 2 315,89грн. /289,74дол.США/;

- пеня за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом - 13 627,458грн. /1704,93дол США/.

Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги банку задоволені повністю: суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором: 22 020.64грн. /2754,99дол.США/;

- заборгованість за процентами - 2 315,89грн. /289,74дол.США/;

- пеня за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом - 13 627,458грн. /1704,93дол США/., а також судовий збір-379,64грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду з мотивів його незаконності і необґрунтованості та ухвалення нового рішення, яким апелянт просить відмовити у задоволенні позовних вимог банка

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.213,ст.214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення ,яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом;обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України ,- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», місцевий суд виходив з того, що відповідно до кредитного договору і додаткової угоди ОСОБА_1 взяв на себе зобов»язання своєчасно погашати суму кредиту і відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначені в кредитному договорі, але порушив умови договору, в зв»язку з чим на 31.07.2012року утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню відповідно до вимог ст..623 ЦК України, в якій зазначено, що боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредитору завдані цим збитки, а також на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України, яка передбачає право банка на дострокове стягнення залишкових кредитних коштів і процентів у разі порушення боржником умов кредитного договору.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Заслухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Доводи апелянта стосовно того, що банк не мав права на звернення до суду з позовом про стягнення з нього зазначених сум, оскільки згідно додаткової угоди було збільшено строк користування кредитом і остаточно він спливає лише 22.06.2014року, судова колегія не приймає до уваги, тому що ОСОБА_1 порушив умови п.1.3 кредитного договору в частині своєчасного погашення основної заборгованості за кредитом та процентів за користування ним, у зв»язку з чим у банка виникло право на дострокове стягнення грошових кредитних сум відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, в якій зазначено, що якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами /з розстроченням/, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та оплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього кодексу. .

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що банк належним чином не попередив відповідача про дострокове стягнення грошових зобов»язань за кредитним договором, оскільки вони безпідставні і спростовуються письмовими доказами по справі, а саме: вимога банку /а.с.38/, повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.36/. Посилання ОСОБА_1 на те, що він змінив місце проживання і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, а повідомлення направлено йому за адресою: АДРЕСА_2, судова колегія не може прийняти до уваги, тому що у додатковій угоді, укладеній сторонами 15.04.2009року, зазначено, що позичальник мешкає у м. Красний Луч, Луганської області, а зареєстрований у м. Києві.

Разом з тим, судова колегія вважає, що при вирішенні питання про стягнення пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом - 13 627,458грн. /1704,93дол США/, суд допустив помилку, стягнувши з ОСОБА_1 зазначені суми за весь час прострочення платежів, тому що відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки /штрафу, пені/.

Відповідно до п.9.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення сплати по кредиту.

Враховуючи, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду 02.10.2012року, то стягненню підлягають суми пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом за період з 02.10.2011року. Відповідно до наданих позивачем довідок судова колегія вважає необхідним стягнути 5954,56грн. за період з 16.10.2011р. по 16.07.2012р. включно, що еквівалентно 744,38доларам США, оскільки банк не надав довідки з розрахунком сум пені до жовтня 2012року.

Доводи апелянта стосовно того, що суд надав перевагу банківському розрахунку про заборгованість за кредитним договором і не взяв до уваги надані ним квитанції і його розрахунок, судова колегія не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_3, укладаючи додаткову угоду 15.04.2009року, погодився з зазначеною сумою заборгованості, підписав угоду. Крім цього, в судовому засіданні відповідач не заявляв клопотання про проведення судової бухгалтерської експертизи.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував строк позовної давності щодо стягнення пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом, відповідно до вимог ст..309 ЦПК України рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. 209, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, судова палата, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 07.12.2012 року змінити, скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом в сумі 13627,48 грн., що еквівалентно 1704,93доларів США, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» пеню за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом в сумі 5954,56 грн., що еквівалентно 744,38 доларів США, зменшити суму стягнутого судового збору до 320 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: