УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 2/0109/3500/2012 Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.

№ провадження: 22-ц/190/412/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.

"25" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Летягіної О.В.

Суддів:Горбань В. В. Павловської І. Г.

При секретарі:Востріковій К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 в жовтні 2012 року звернулась до суду з позовом, за яким просила визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, що укладений 6 квітня 2000 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідченого державним нотаріусом 2-ї Сімферопольської державної нотаріальної контори Казаковою Л. А. та застосувати наслідки недійсного правочину повернувши сторони у первісний стан.

Позов мотивовано тим, що сторони спірного правочину фактично приховали іншу угоду, за якою саме позивач придбала у ОСОБА_8 житловий будинок АДРЕСА_1, а тому позивач вважає, що спірний правочин є удаваним.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13 листопада 2012 року в задоволені позову ОСОБА_6 - відмовлено.

На зазначене рішення суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема вказує, що судом не прийняті до уваги посилання сторін на те, що ОСОБА_7 на момент укладання договору купівлі-продажу від 06.04.2000р. не мала достатньо грошей для придбання житлового будинку, протягом дванадцяти років відповідач не з'являлась у житловому будинку. Також судом не надана належна оцінка доказам, підтверджуючим проведення за власні кошти будівельних робіт у вказаному будинку та на прибудинковій території.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи ОСОБА_6 про те, що вона була фактичним покупцем спірного будинку проживала в ньому і утримувала на протязі тривалого часу, за встановленими обставинами по справі, не можуть вказувати на удаваність договору купівлі-продажу цього будинку.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що 6 квітня 2000 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу, за яким перший продав, а друга купила цілий житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_1. Даний договір цього ж дня було посвідчено державним нотаріусом 2-ї Сімферопольської державної нотаріальної контори Казаковою Л.А. за реєстром № 1-766. Право власності ОСОБА_7 на будинок 17.04.2000 року було зареєстроване Сімферопольським міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстровим №2286, про що є відмітка на договорі.

Зі змісту договора вбачається, що продаж здійснена за 30044 гривень, які отримані продавцем від покупця до підписання данного договору ( а.с.8).

За поясненнями сторін, ОСОБА_7 у зв'язку зі шлюбом змінила прізвище на ОСОБА_7.

Відповідно до статті 58 ч.2 ЦК УРСР 1963 року, що діяла на час укладення спірного правочину, удаваною угодою є угода укладена з метою приховати іншу угоду.

Аналогічні положення містить і частина 1 статті 235 ЦК України, яка діє на час вирішення спору, а саме, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який насправді вчинений.

Пленум Верховного Суду України в п.25 постаннови від 6 листопада 2009 року №9 роз'яснив, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Колегія суддів погоджується з висновком суду відносно того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виникли правовідносини стосовно нерухомого майна, будинку АДРЕСА_1, відмінні від тих, що передбачені договором купівлі - продажу.

Відповідачка ОСОБА_7, як у судовому засіданні суду першої інстанції так і у суді апеляційної інстанції, категорично заперечувала даний факт, та пояснювала, що саме вона купила будинок, сплативши гроші продавцю.

До того ж позовні вимоги стосовно приведення сторін у первісний стан суперечать вимогам закону та встановленим обставинам по справі, оскільки повернувши сторони у первісний стан, будинок зобов'язаний бути повернутим продавцю ОСОБА_8, який повинний провернути отримані за будинок гроші покупцю по договору ОСОБА_7, а таких вимог ОСОБА_8 не заявляв. Та і ОСОБА_7 не бажає виплачувати ОСОБА_8 гроші за будинок. При цьому позивачка, оскільки вона не є стороною договору, який вона просить визнати удаваним, не отримує від таких вимог ніякої користі.

Необґрунтованим, колегія суддів вважає довід апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не дав належної оцінки поясненням другого відповідача по справі, ОСОБА_8, який визнав позовні вимоги і пояснив, що саме позивачка ОСОБА_6 домовлялася з ним про купівлю-продаж будинку та оплатила йому вартість будинку, як і тому що позивачка 12 років проживала у будинку та перебудувала його, оскільки це не має правового значення для визнання договору удаваною угодою при встановлених судом обставинах.

Необґрунтованим є довід апеляційної скарги позивачки відносно того, що, фактично будинок купувала вона, а не її сестра ОСОБА_7, тому мав місце удаваний правочин, оскільки даний довід може бути прийняти як належна підстава для зміни договору купівлі-продажу при подачі позову про перевід прав покупця.

За законом, удаваним може бути визнаним не весь правочин, а лише в частині когось з учасників, зокрема, якщо відповідач вдає з себе покупця, будучи лише формально вписаним таким в договір, у такому разі суд може визнати договір купівлі - продажу в частині покупця удаваним і визнає покупцем за договором позивача, який фактично був покупцем майна.

Проте, таких позовних вимог позивачкою заявлено не було, а суд не може виходити за межи заявлених позовних вимог, до того ж дані вимоги повинні бути підтверджені належними доказами, які повинні надаватися суду першої інстанції, який розглядає спір по суті спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не убачає.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України передбачається, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: