ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 вересня 2008 р.

№ 36/83

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого:

Михайлюка М.В.,   Ковтонюк Л.В.,

Суддів :

Кочерової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2008 року

у справі

№ 36/83 господарського суду міста Києва

за позовом

Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до	Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД"

про	зміну умов договору

за  участю представників  сторін:

позивача

Демидов А.О., Жидейкіна Н.Д.,

відповідача

Науменко С.Б.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.03.2008 р. у справі №36/83 (суддя: Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2008 р. (судді: Ропій Л.М., Буравльов С.І., Гольцова Л.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково,  виходячи з наступного.

Як встановили господарські суди, 18.07.2002 р. сторони у справі уклали договір № 10/0810 оренди нерухомого майна, згідно якого позивач передає, а відповідач приймає в оренду нежитлове приміщення на вул. Жилянській, 106-Б площею 565,30 м2 під офіс та адмінприміщення (надалі –Договір оренди).

За користування орендованим приміщенням відповідач сплачує позивачу орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить: з 18.07.2002 р. до 15.12.2002 р. - 4 455,21 грн., з 15.12.2002 р. –4773,60 грн. (п. 1.3 Договору оренди).

Позивач направив відповідачу лист від 17.10.2006 р., в якому зазначив, що на виконання рішення Київської міськради від 28.09.2006 р. № 34/91 позивач направляє відповідачу додаткову угоду та розрахунок до договору оренди, які необхідно підписати, скріпити печаткою і 2 примірники повернути позивачу.

Зі змісту проекту додаткової угоди до договору оренди вбачається, що позивач пропонує змінити розмір орендної плати та доповнити договір оренди п. 4.10, яким встановити обов’язок відповідача застрахувати об’єкт оренди.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством (п. 1.3 договору).

Згідно ч. 1 ст. 286 ГК України розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 19 цього Закону передбачено, що методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

28.09.2006 р. Київська міська рада прийняла рішення “Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади м. Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади м. Києва” № 34/91 (далі –рішення № 34/91).

Пунктами 1, 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі - Методика), затвердженої рішенням № 34/91, встановлено, що Методика розроблена з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння та використання плати за оренду, зокрема, окремого індивідуально визначеного, в тому числі нерухомого (нежилих будівель, споруд, приміщень) майна комунальних підприємств, установ; Методика визначає механізм нарахування орендної плати за користування об'єктом оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки законодавством України не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної плати як прийняття відповідним органом методики розрахунку орендної плати, то один лише факт прийняття зазначеної методики не є тим випадком, встановленим законодавчими актами України для зміни розміру орендної плати на вимогу однієї з сторін.

Крім того, п.п. 4, 5 рішення № 34/91 встановлено, що заяви (клопотання) щодо передачі майна територіальної громади м. Києва в оренду, не вирішені на момент набрання цим рішенням чинності, розглядаються відповідно до цього рішення; рішення про передачу майна територіальної громади м. Києва, прийняті Київською міською радою, але не виконані на момент набрання цим рішенням чинності, підлягають виконанню відповідно до вимог цього рішення.

Таким чином, господарські суди прийшли до висновку, що зміст рішення № 34/91 та затверджених ним актів свідчать про їх застосування у разі укладення договорів оренди.

З огляду на викладене, господарські суди відмовили у задоволенні позову.

Крім того, апеляційний суд вказав, що хоча п. 1.3 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів, однак згідно з п. 2 Методики остання визначає механізм нарахування орендної плати за користування об'єктом оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, а не змінює ціни і тарифи.

Однак, з такими висновками господарських судів неможливо погодитись, з огляду на наступне.

В силу вимог ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються для об’єктів, що перебувають у комунальній власності органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього Закону розмір орендної плати може бути змінений на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. (у редакції, чинній на момент укладення договору).

Умовами договору оренди безпосередньо передбачено, що розмір орендної плати може бути змінений на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 1.3 договору оренди).

Рішенням Київміськради №34/91 від 28.09.2006 р. затверджено Методику розрахунку  орендної плати за користування майном територіальної громади  м. Києва, якою затверджено нові орендні ставки за користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Зазначене рішення Київської міськради про затвердження Методики розрахунку орендної плати є чинним, позивачем не оскаржувалось, у встановленому порядку не скасоване та не визнане недійсним.   

При цьому, п. 6 вказаного рішення ради визнано таким, що втратило чинність рішення Київради від 05.07.2001 р. №366/1342 "Про Методику розрахунку і порядок використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва", відповідно до якого встановлено розмір орендної плати у договорі оренди № 10/0810 від 18.07.2002 р., укладеному  сторонами.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не можна визнати законними та обгрунтованими.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України  касаційна  інстанція  не має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини, які не були  встановлені  у рішенні або  постанові  господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково  перевіряти  докази.

За таких обставин, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, як такі що прийняті про неповному з’ясуванні обставин справи та не відповідають вимогам норм матеріального та процесуального прав, а справа підлягає передачі на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1113, 1117, 11110-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2008 року у справі №36/83 скасувати, а справу направити до господарського суду м. Києва на новий розгляд.

Головуючий, суддя                                                       М. Михайлюк

Судді:                                                                               Л. Ковтонюк

          

                                                                                         Н. Кочерова