КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2008 № 12/6-18/221
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від Боржника 1 - ніхто не з”явився,
від ДВС - ніхто не з"явився
від Кредитора - ніхто не з"явився
від Боржника 2 - ніхто не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 24.06.2008
у справі № 12/6-18/221
за скаргою Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень
на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Чернишевського, 2,
за позовом Закритого акціонерного товариства "Український кредитний банк" м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11,
до ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство інвестиційних досліджень"
м. Київ, вул. Щорса, 18, кв. 3,
про стягнення 2082900,19 грн.
Суть рішення і скарги:
Відкрите акціонерне товариство “Європейський банк розвитку та заощаджень” (далі – ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень”, Боржник 1) звернулося в господарський суд міста Києва зі скаргою на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної республіки Крим (далі – Залізничний ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК) по винесенню постанови від 03.10.2007р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн. та визнання недійсною цієї постанови.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2008р. у справі № 12/6-18/221 скаргу ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” було задоволено, а саме: визнано незаконними дії Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК по винесенню постанови від 03.10.2007р. про стягнення з ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн., а також визнано недійсною постанову останнього від 03.10.2007р. про стягнення з ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК (далі – Заявник) подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2008р. у справі № 12/6-18/221 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень”.
В обґрунтування своїх вимог Заявник посилався на те, що висновки суду першої інстанції суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи, що є підставами для скасування такої ухвали.
Представники ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень”, Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК, Закритого акціонерного товариства “Український кредитний банк” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство інвестиційних досліджень”, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судові засідання, призначені по розгляду поданої апеляційної скарги, так і не з’явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки, що на думку апеляційної інстанції, в даному випадку не перешкоджає розгляду і вирішенню справи без участі цих представників.
Дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вказувалось вище, ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” звернулося в господарський суд міста Києва зі скаргою на дії Залізничничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК по винесенню постанови від 03.10.2007р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн. та визнання недійсною цієї постанови і ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2008р. у справі № 12/6-18/221 скаргу ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” було задоволено, а саме: визнано незаконними дії Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК по винесенню постанови від 03.10.2007р. про стягнення з ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн., а також визнано недійсною постанову останнього від 03.10.2007р. про стягнення з ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн.
Задовольняючи вказану скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що дії Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК по винесенню постанови від 03.10.2007р. про стягнення з ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн. до закінчення строку, встановленого для добровільного виконання виконавчого документа, та впродовж строку, на який виконавче провадження зупинене, є такими, що суперечать вимогам ст.ст. 36 та 46 Закону України “Про виконавче провадження”.
У зв”язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2006р. у справі № 12/6-18/221 за позовом Закритого акціонерного товариства “Український кредитний банк” (далі – Кредитор) до ТОВ “Європейський банк розвитку та заощаджень” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство інвестиційних досліджень” (далі – Боржник 2) про стягнення 2082900,19 грн., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2006р., господарським судом міста Києва 23.11.2006р. було видано відповідний наказ № 12/6-18/221 про стягнення з ТОВ “Європейський банк розвитку та заощаджень” та ТОВ “Агентство інвестиційних досліджень” на користь ЗАТ “Український кредитний банк” 807 500,00 грн. основного боргу, 11 940,68 грн. відсотків за користування кредитом, 232 778,06 грн. пені, 244 231,94 грн. втрат від інфляції, 1 700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, який надійшов для виконання до Залізничного відділу ДВС Сімферопольського РУЮ.
Постановою державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК від 11.07.2007р. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду № 12/6-18/221 та надано Боржникам строк для добровільного виконання – до 19.07.2007р. і постановою цього ж відділу ДВС від 19.07.2007р. вказане виконавче провадження було зупинено до розгляду питання по суті.
В наступному, постановою Залізничного ВДВС Сімферопольського РУЮ АРК від 03.10.2007р. з ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” було стягнуто виконавчий збір у розмірі 118 451,00 грн. за невиконання Боржником рішення суду в добровільному порядку у визначений виконавцем термін.
Як видно з матеріалів справи, саме у зв”язку із цим, Заявник і звернувся до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця.
Згідно ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Крім того, відповідно до ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – Закону) на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання рішення або відмову у здійсненні передбачених законом України “Про виконавче провадження” дій стягувачем або боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.
Скарга у виконавчому провадженні щодо виконання судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно зі ст. 7 Закону державний виконавець зобов”язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 5 Закону державний виконавець здійснює заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 24 Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення – п”ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строк) зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов”язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 36 Закону, впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.
Крім того, згідно ст. 46 Закону та п. 4.6.12. Інструкції “Про проведення виконавчих дій”, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р., збір стягується у розмірі 10 % від фактично стягненої суми. Державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору у разі фактичного стягнення боргу.
У зв”язку із цим, згідно вищенаведених норм, виконавчий збір стягується у разі, якщо рішення було виконано примусово, та вираховується від фактично стягненої державним виконавцем суми.
В даному випадку, як зазначалося вище, 11.07.2007р. Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 12/6-18/221, виданого господарським судом м. Києва 06.06.2007р., в якій Боржнику було запропоновано в добровільному порядку виконати рішення суду в 7-денний термін з моменту отримання даної постанови.
Вказана постанова, згідно матеріалів справи, була отримана ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” 12.07.2007р.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Тобто, останнім днем на добровільне виконання рішення суду, встановленим самим виконавцем, необхідно вважати 19.07.2007р.
При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що якщо виконавче провадження було зупинене до закінчення строку на добровільне виконання, то останній день строку на добровільне виконання повинен бути перенесений на день поновлення виконавчого провадження.
Проте, в наступному, постановою Залізничного відділу ДВС Сімферопольського МУЮ АРК від 19.07.2007р., тобто – до закінчення строку на добровільне виконання рішення суду, виконавче провадження по його примусовому виконанню було зупинено, під час якого, згідно платіжних доручень № 23517 від 18.07.2007р. та №№ 5391, 5411 і 5426 від 03.10.2007р., копії яких долучено до матеріалів справи, рішення суду було виконано Боржником добровільно. При цьому, доказів стягнення з Боржника суми боргу органом ДВС суду надано не було.
Факт винесення постанови від 11.07.2007р. про відкриття виконавчого провадження, не являється єдиною підставою для нарахування виконавчого збору, оскільки відсутні самі докази примусового виконання судового рішення.
Разом з тим, Залізничним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК 03.10.2007р. була винесена постанова про стягнення виконавчого збору з Боржника в розмірі 118 451,00 грн.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком господарського суду міста Києва про те, що дії Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК по винесенню постанови від 03.10.2007р. про стягнення з ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн. слід визнати незаконними, а винесену у зв”язку із цим постанову останнього від 03.10.2007р. про стягнення з ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” виконавчого збору у розмірі 118 451,00 грн., – недійсною.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, всупереч вимогам вказаної норми, Заявником не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 24.06.2008р., яку було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою. Підстав, для скасування або зміни вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК, суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 106 та 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Залізничного відділу державної виконавчої службиСімферопольського міського управління юстиції Автономної республіки Крим залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2008р. за скаргою Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної республіки Крим у справі № 12/6-18/221 за позовом Закритого акціонерного товариства “Український кредитний банк” до Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство інвестиційних досліджень” про стягнення 2082900, 19 грн., – без змін.
2. Справу № 12/6-18/221повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
16.09.08 (відправлено)