Судове рішення #28322693


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року справа № 919/29/13-г


За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

(вул. Вузлова, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Меркурій»

(вул. Гавена, 2, м. Севастополь, 99028)

про стягнення 106706,05 грн.

Суддя Архипенко О.М.


За участю представників сторін:

від позивача - Мозговий А.В., довіреність від 06.11.2012 б/н;

від відповідача - Рудюк І.В., довіреність від 03.01.2013 №03/01/12.


Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Меркурій» (Відповідач) про стягнення 106706,05 грн, з яких: сума основного боргу - 75314,48 грн; пеня - 3771,61 грн; 3% річних - 755,27 грн; штраф - 26864,69 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 549-552, 623-624 Цивільного кодексу України, статті 193, 229, 230-232 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору поставки щодо здійснення своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03.01.2013 позовна заява ТОВ «Кримська водочна компанія» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

У судових засіданнях, що відбулись 22.01.2013, 07.02.2013, в порядку статті 77 ГПК України оголошувалась перерва відповідно до 07.02.2013, 28.02.2013.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд у позові відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, вважаючи, що Позивачем при розрахунку заявленої до стягнення основної суми боргу не врахована оплата на суму 100000,00 грн, здійснена Відповідачем на підставі платіжного доручення від 17.12.2012 №745.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник Відповідача проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд


В С Т А Н О В И В:


01.01.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Меркурій» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (Постачальник) був укладений договір поставки №187 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої, далі по тексту іменуються як продукція та/або товар, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору. Погоджена Сторонами кількість, асортимент і ціна партії Продукції вказується в видаткових (товарних чи товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 1.4 Договору всі поставки Продукції за накладними, оформленими Сторонами протягом терміну дії даного Договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного Договору, навіть за відсутності безпосередньо в накладній вказівки (посилання) на даний Договір.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість Продукції, що продається за цим Договором, вказуються в додатковій угоді (додатку/специфікації до цього договору) або можуть узгоджуватися Сторонами при підписанні накладної(их) і вказуються в ній(них). Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість Продукції, місце і термін поставки вважаються остаточно узгодженими Сторонами цього Договору після підписання повноважними представниками Сторін (що мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної(их). Продукція поставляється партіями. Партією Продукції є Продукція, зазначена в одній видатковій накладній (ТТН).

Ціна цього Договору визначається виходячи із загальної вартості Продукції, поставленої протягом терміну дії цього Договору (пункт 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що Продукція поставляється філіями Постачальника на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2000 року), зокрема: Севастопольською, Сімферопольською та Євпаторійською філіями ТОВ «Кримська водочна компанія» Продукція поставляється за адресами ТОВ «ТД «Меркурій» відповідно у містах Севастополі, Сімферополі та Саки/Євпаторія.

При цьому, пунктом 2.6 Договору встановлено, що Покупець оплачує вартість кожної партії поставленої Продукції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідної філії Постачальника, зокрема: Севастопольської філії ТОВ «Кримська водочна компанія» (поточний рахунок 2600716733 КРД «Райффайзен банк АВАЛЬ» м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ філії 37179413); Євпаторійської філії ТОВ «Кримська водочна компанія» (поточний рахунок 2600916735 КРД «Райффайзен банк АВАЛЬ» м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ філії 37179455); Сімферопольської філії ТОВ «Кримська водочна компанія» (поточний рахунок 26004010166823 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ філії 37179408), або шляхом внесення грошових коштів у касу Постачальника. Підстава для оплати продукції, отриманої Покупцем за цим договором, є видаткова накладна, або ТТН Форма №1-ТН (алкогольні напої), або цей договір.

Згідно з пунктом 2.8 Договору Покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію Продукції не пізніше 42 (сорока двох) календарних днів з моменту її передачі.

Відповідно до пункту 2.9 Договору моментом передачі партії Продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на Продукцію є дата фактичного отримання Продукції, зазначена покупцем в підписаній видатковій накладній на дану Продукцію. У разі відсутності відмітки Покупця на примірнику видаткової накладної Постачальника про дату фактичного отримання Продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на Продукцію вважається дата видачі видаткової накладної.

Враховуючи те, що доставка Продукції буде здійснюватися централізовано - кільцевими перевезеннями, відпуск Продукції Покупцю може здійснюватися без довіреності на отримання цінностей за умови виконання Сторонами вимог абзацу 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 (пункт 2.10 Договору).

Пунктом 2.13 Договору визначено, що моментом виконання зобов'язання Покупця по оплаті Продукції вважається дата зарахування грошових коштів у повному обсязі на поточний рахунок Постачальника.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Термін дії цього Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у разі, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення чергового терміну дії Договору, жодна із Сторін не повідомила іншу письмово про свій намір припинити подальшу співпрацю (пункт 7.1 Договору).

На виконання пункту 2.10 Договору листами від 01.07.2012 та від 01.08.2012 Відповідач повідомив Позивача про матеріально-відповідальних осіб, уповноважених приймати від останнього товарно-матеріальні цінності без видачі довіреності у містах Сімферополі, Євпаторії та Саки, а також направив зразки підписів цих осіб, печаток і штампів товариства.

На виконання своїх зобов'язань, Позивач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими особами сторін та скріпленими їх штампами/печатками (далі - Видаткові накладні):

- Євпаторійською філією: від 21.07.2012 №РН-52-009907 на суму 1867,02 грн, від 24.07.2012 №РН-52-0010043 на суму 1454,40 грн, від 25.07.2012 №РН-52-010100 на суму 5355,84 грн, від 25.07.2012 №РН-52-010116 на суму 4764,66 грн, від 25.07.2012 №РН-52-010180 на суму 8896,08 грн, від 01.08.2012 №РН-52-010659 на суму 6314,22 грн, від 01.08.2012 №РН-52-010678 на суму 5683,56 грн, від 01.08.2012 №РН-52-010690 на суму 3523,80 грн, від 10.08.2012 №РН-52-011340 на суму 7465,68 грн, від 10.08.2012 №РН-52-011375 на суму 6120,78 грн, від 10.08.2012 №РН-52-011405 на суму 11125,98 грн, від 14.08.2012 №РН-52-011623 на суму 3768,96 грн, від 14.08.2012 №РН-52-011634 на суму 1540,14 грн, від 14.08.2012 №РН-52-011635 на суму 1957,50 грн, від 17.08.2012 №РН-52-011908 на суму 4622,04 грн, від 17.08.2012 №РН-52-011933 на суму 2345,34 грн, від 17.08.2012 №РН-52-011957 на суму 2700,48 грн, від 29.08.2012 №РН-52-012924 на суму 6644,70 грн, від 29.08.2012 №РН-52-012925 на суму 3017,64 грн, від 29.08.2012 №РН-52-012938 на суму 3993,96 грн, від 29.08.2012 №РН-52-012939 на суму 5806,14 грн, від 31.08.2012 №РН-52-013102 на суму 3005,64 грн, від 31.08.2012 №РН-52-013104 на суму 7686,48 грн, від 04.09.2012 №РН-52-013291 на суму 3347,64 грн, від 04.09.2012 №РН-52-013293 на суму 1922,04 грн, від 16.10.2012 №РН-52-015455 на суму 1804,38 грн, від 16.10.2012 №РН-52-015456 на суму 1996,08 грн;

- Сімферопольською філією: від 22.08.2012 №РН-55-022125 на суму 8477,70 грн, від 29.08.2012 №РН-55-022870 на суму 6044,76 грн, від 31.08.2012 №РН-55-023150 на суму 11256,78 грн, від 04.09.2012 №РН-55-023375 на суму 2335,26 грн, від 07.09.2012 №РН-55-023846 на суму 1752,18 грн, від 11.09.2012 №РН-55-024116 на суму 8763,30 грн, від 28.09.2012 №РН-55-025938 на суму 9915,54 грн.

Натомість, Відповідач, у свою чергу, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував отриману продукцію, що і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Згідно з положеннями статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як раніш встановлено судом, за умовами Договору Відповідач повинен був сплатити отриманий від Позивача товар протягом 42 календарних днів з моменту його отримання за Видатковими накладними, а саме: від 21.07.2012 №РН-52-009907 - до 04.09.2012, від 24.07.2012 №РН-52-0010043 - до 05.09.2012, від 25.07.2012 №РН-52-010100 - до 06.09.2012, від 25.07.2012 №РН-52-010116 - до 06.09.2012, від 25.07.2012 №РН-52-010180 - до 06.09.2012, від 01.08.2012 №РН-52-010659 - до 13.09.2012, від 01.08.2012 №РН-52-010678 - до 13.09.2012, від 01.08.2012 №РН-52-010690 - до 13.09.2012, від 10.08.2012 №РН-52-011340 - до 22.09.2012, від 10.08.2012 №РН-52-011375 - до 22.09.2012, від 10.08.2012 №РН-52-011405 - до 22.09.2012, від 14.08.2012 №РН-52-011623 - до 26.09.2012, від 14.08.2012 №РН-52-011634 - до 26.09.2012, від 14.08.2012 №РН-52-011635 - до 26.09.2012, від 17.08.2012 №РН-52-011908 - до 29.09.2012, від 17.08.2012 №РН-52-011933 - до 29.09.2012, від 17.08.2012 №РН-52-011957 - до 29.09.2012, від 29.08.2012 №РН-52-012924 - до 11.10.2012, від 29.08.2012 №РН-52-012925 - до 11.10.2012, від 29.08.2012 №РН-52-012938 - до 11.10.2012, від 29.08.2012 №РН-52-012939 - до 11.10.2012, від 31.08.2012 №РН-52-013102 - до 13.10.2012, від 31.08.2012 №РН-52-013104 - до 13.10.2012, від 04.09.2012 №РН-52-013291 - до 17.10.2012, від 04.09.2012 №РН-52-013293 - до 17.10.2012, від 16.10.2012 №РН-52-015455 - до 28.11.2012, від 16.10.2012 №РН-52-015456 - до 28.11.2012, від 22.08.2012 №РН-55-022125 - до 04.10.2012, від 29.08.2012 №РН-55-022870 - до 11.10.2012, від 31.08.2012 №РН-55-023150 - до 13.10.2012, від 04.09.2012 №РН-55-023375 - до 17.10.2012, від 07.09.2012 №РН-55-023846 - до 20.10.2012, від 11.09.2012 №РН-55-024116 - до 24.10.2012, від 28.09.2012 №РН-55-025938 - до 10.11.2012.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Відповідач частково і з порушенням встановлених строків оплатив отриманий на підставі Видаткових накладних товар, лише на суму 91962,22 грн.

Щодо доводів Відповідача про повне погашення ним наявної заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням від 17.12.2012 №745, суд зазначає наступне.

Умовами Договору (пункт 2.3) сторони встановили перелік філій Позивача та адреси Відповідача, за якими здійснюється поставка товару цими філіями.

При цьому, пунктом 2.6 Договору передбачений конкретний порядок оплати за поставлений товар - в залежності від філії Позивача, що здійснила поставку, та визначені реквізити відповідних рахунків цих філій.

Згідно з платіжним дорученням від 17.12.2012 №745, на який посилається Відповідач, як на доказ оплати заявленої до стягнення в цій справі суми боргу за поставлений товар, грошові кошти в сумі 100000,00 грн були перераховані на рахунок та за реквізитами Севастопольської філії Постачальника, а відтак, вказаний платіжний документ не може підтверджувати оплату товару, поставленого іншими філіями Позивача - Євпаторійською та Сімферопольською.

При цьому, Відповідач не надав суду інших належних та допустимих доказів погашення залишку заборгованості за Видатковими накладними у розмірі 75314,48 грн, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного вище, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 75314,48 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.


Також, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 3771,61, 3% річних у розмірі 755,27 грн та штраф у розмірі 26864,69 грн, за відповідні періоди прострочення оплати поставленого товару.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, у разі недотримання термінів оплати Продукції, зазначених у пункті 2.8 цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить 30 календарних днів, Покупець, крім того зобов'язаний виплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії Продукції, оплата якої прострочена.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені Позивачем у позовній заяві розрахунки пені, 3% річних та штрафу, суд дійшов висновку про їх вірність та відповідність фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленого у відзиві на позовну заяву клопотання Відповідача про зменшення розмірі штрафу, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зменшення штрафних санкції є правом, а не обов'язком суду. При цьому, використання судом даного права законодавець у будь-якому випадку пов'язує з наявністю для цього виняткових обставин.

Своє клопотання про зменшення судом розміру штрафу Відповідач обґрунтовує оплатою у повному обсязі поставленого товару та значним перевищенням розміру цього штрафу розміру завданих Позивачу збитків.

Проте, з урахуванням раніш встановленого судом факту наявністю у Відповідача кредиторської заборгованості за Договором, відповідна частина вищезазначених доводів для зменшення розміру штрафу є неспроможною.

Також, суд не погоджується з твердженням Відповідача і про значне перевищення заявленого до стягнення в цій справі розміру штрафу, оскільки здійснений Позивачем розрахунок цієї неустойки повністю відповідає умовам Договору та ступеню виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого товару.

За таких обставин, з урахуванням недоведеності Відповідачем винятковості обставин в даній справі, суд не вбачає підстав для зменшення заявленого до стягнення Позивачем штрафу у розмірі 26864,69 грн.


Таким чином, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» підлягає задоволенню у повному обсязі: з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума боргу за поставлену продукцію у розмірі 75314,48 грн, пеня у розмірі 3771,61 грн, 3% річних у розмірі 755,27 грн та штраф у розмірі 26864,69 грн, всього - 106706,05 грн.


Витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України суд покладає на Відповідача.


На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд


ВИРІШИВ:


Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Меркурій» про стягнення 106706,05 грн, - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Меркурій» (вул. Гавена, 2, м. Севастополь, 99028, ідентифікаційний код 36127359) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (вул. Вузлова, 6, м. Сімферополь, 95047, ідентифікаційний код 36499654) суму боргу за поставлений товар у розмірі 75314,48 грн (сімдесят п'ять тисяч триста чотирнадцять грн 48 коп.), пеню у розмірі 3771,61 грн (три тисячі сімсот сімдесят одна грн 61 коп.), 3% річних у розмірі 755,27 грн (сімсот п'ятдесят п'ять грн 27 коп.), штраф у розмірі 26864,69 грн (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят чотири грн 69 коп.) а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2134,12 грн (дві тисячі сто тридцять чотири грн 12 коп.).


Повне рішення складено 05.03.2013.


Суддя підпис О.М.Архипенко






















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація