ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2013 р.Справа № 5017/919/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Мікулі К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;
від відповідача: Яцук Є.В., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол"
на рішення господарського суду Одеської області від 03 грудня 2012 року
по справі № 5017/919/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол", Донецька обл., м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10
до Державного підприємства „Одеська залізниця", м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19
про стягнення 16 679, 93 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство „Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" 16679,93 грн. вартості втраченого під час перевезення вантажу.
В процесі вирішення спору позивач, уточнивши розрахунок вимог, вказав, що розмір завданих йому збитків складає 16679,93 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.05.2012 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р., уточнений позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2012 р. скасовано рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р., справу № 5017/919/2012 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2012 р. справу № 5017/919/2012 прийнято до провадження суддею Лічманом Л.В., призначено її до розгляду в засіданні суду.
Обґрунтовуючи вимоги під час нового розгляду справи, позивач надав письмові пояснення від 29.10.2012 року, від 09.11.2012 року та від 03.12.2012 року.
ДП „Одеська залізниця" у письмових поясненнях від 29.10.2012 року просило відмовити у задоволенні позову.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03 грудня 2012 року по справі № 5017/919/2012 (суддя Лічман Л.В.) у позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство „Концерн Стирол" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03 грудня 2012 року по справі № 5017/919/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.
Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача, але його представник в судових засіданнях апеляційної інстанції позов і апеляційну скаргу вважає необґрунтованими.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача, тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 21.01.2013 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 04.12.2011 р. зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці ПАТ „Концерн Стирол" (відправник) на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці для ТОВ „Тіс-Міндобрива" (одержувач) відправлено групу вагонів, в т.ч. № 59256248 з мінеральними добривами (карбамід) в кількості 55510 кг, що підтверджується залізничною накладною № 51755346, згідно відміток якої вантаж завантажений у вагон засобами відправника насипом, вантаж запломбовано запірно-пломбувальними пристроями відправника, вагон є власністю останнього.
05.12.2011 р. вагон № 59256248 прибув на станцію Знам'янка Одеської залізниці, на якій складено акт загальної форми № 2706, де вказано про відчеплення вагону в зв'язку з комерційним браком.
06.12.2011 р. на станції Знам'янка Одеської залізниці складено комерційний акт № АА № 021891/1282 як додаток до акту загальної форми від 05.12.2011 р. № 35968, в якому вказано, що вагон № 59256248 та ЗЗП на ньому справні, верхні завантажувальні люки та нижні розвантажувальні люки щільно закриті, доступу до вантажу немає, просипання вантажу відсутнє, слідів втрати та крадіжки не виявлено, при зважуванні виявилось нетто 50550 кг, різниця ваги проти документа в сторону зменшення на 4960 кг.
Того ж дня вагон № 59256248 направлено на станцію призначення та видано вантажоодержувачу, який в порядку, встановленому п.133 Статуту залізниць України (надалі Статуту), передав відправнику право на пред'явлення претензії та позову ПАТ ,,Концерн Стирол", що підтверджується написом на зворотному боці залізничної накладної (досилка) від 06.12.2011 р. № 40576365, після чого відправник звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втрачених під час перевезення мінеральних добрив у розмірі 16679,93 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1,5% маси нетто вантажу визначена як 4127 кг; вартість вантажу 3368,05 грн. без ПДВ за 1 тону встановлена по довідці відправника про дійсну вартість карбаміду).
Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявна в матеріалах справи залізнична накладна від 04.12.2012 р. № 51755346 свідчить про укладення між ПАТ ,,Концерн Стирол" (вантажовідправник), ДП „Одеська залізниця" (перевізник) та ТОВ „Тіс-Міндобрива" (одержувач) договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
Завантаження вантажу здійснювалось відправником, який як власник вагону № 59256248 з урахуванням ст.322 ЦК України повинен нести тягар утримання майна у належному стані.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (с.129 Статуту).
На відомості комерційного акту в разі оформлення його з порушеннями може подаватись письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами).
Колегія суддів зазначає, що в комерційному акті від 06.12.2012 р. АА № 021891/1282, на дані якого скарга на підставі п.16 Правил складання актів не подавалась, не встановлено жодних обставин, пов'язаних зі стороннім доступом до вантажу в процесі перевезення, ненадання позивачем інших документальних підтверджень наявності вини перевізника у втраті вантажу, тому підстави для притягнення ДП „Одеська залізниця" до відповідальності у вигляді відшкодування збитків відсутні.
Не може бути прийнятим до уваги акт експертизи від 09.12.2011 р. № УТЭ-4346, складений Одеською регіональною торгово-промисловою палатою в зв'язку з тим, що дослідження здійснено всупереч п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, а саме абз.2 цього пункту, яким передбачено присутність під час проведення експертизи начальника станції або іншого працівника, уповноваженого начальником станції. При цьому доказів направлення/вручення виклику начальника станції позивачем не надано, що доводить недотримання порядку проведення експертизи, оформлений за наслідками якої без участі представника залізниці акт не може сприйматись судом як належний доказ. . Така ж позиція викладена в роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року N04-5/601.
Крім того, господарський суд правильно дійшов до висновку, що акт експертизи від 09.12.2011 р. № УТЭ-4346 однозначно не визначає причину недостачі, вказуючи лише на можливість відкриття люків без порушення цілісності ЗПП, та взагалі не називає момент такого відкриття, яке могло статись і перед пред'явленням вантажу до перевезення. Дані, що містяться у комерційному акті від 06.12.2012 р. АА № 021891/1282, апелянтом не спростовані.
За таких обставин, наявні у справі належні докази свідчать про те, що залізниця прийняла в справному вагоні та доставила вантаж масою та у стані, в яких його їй передано, а тому з огляду на приписи п.111 Статуту залізниць України правових передумов для задоволення позову немає.
В Постановах ВГСУ по справах №5017/919/2012 від 30 серпня 2012 року та №5017/739/2012 від 30 серпня 2012 року між ПАТ „Стирол" та Одеська залізниця" про стягнення сум нестач є посилання на вирішення спорів відповідно до ст.111 Статуту залізниць України.
Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію позивача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.
Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол", Донецька обл., м. Горлівка, на рішення господарського суду Одеської області від 03 грудня 2012 року по справі № 5017/919/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 05 березня 2013 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов