ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2013 р.Справа № 5024/1741/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Мікулі К.В.
за участю представників сторін станом на 14.02.2013 року:
від позивача: Антощук О.А., за довіреністю;
від відповідача: Чужиков Д.Ю., за довіреністю; Пахомов А.С., за довіреністю;
за участю представників сторін станом на 28.02.2013 року:
від позивача: Антощук О.А., за довіреністю;
від відповідача: Пахомов А.С., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів № 1"
на рішення господарського суду Херсонської області від 26 грудня 2012 року
по справі № 5024/1741/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства „Подільський цемент", Хмельницька обл., Кам'янець - Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 1-А
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів № 1", Херсонська обл., м. Нова - Каховка, вул. Першотравнева, 79
про стягнення 310 896, 09 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство „Подільський цемент" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів № 1" про стягнення 301480,00 грн. боргу, 9416,09грн. в якості 3% річних, 22858,11грн. пені у відносинах за договором купівлі- продажу №01/06-10 від 04.06.2010р.
Заявою від 26.12.2012р. позивач зменшив розмір позовних вимог до суми 310896,09грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 26 грудня 2012 року по справі № 5024/1741/2012 (суддя Невінгловська Ю.М.) позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів № 1" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та поясненнями до апеляційної скарги від 28.02.2012 року, згідно яких просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 26 грудня 2012 року по справі № 5024/1741/2012.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.
11.02.2012 року до апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.
У судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснень до апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 04.06.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Подільський цемент", перейменованим в подальшому в Публічне акціонерне товариство "Подільський цемент" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1", (покупець), укладено договір купівлі- продажу № 01/06-10 від 04.06.2010р., за яким продавець зобов'язався реалізувати покупцю узгоджену продукцію (цемент марки ПЦ1-500), а покупець зобов'язався приймати та оплачувати її.
Згідно з п.4.3 договору товар має оплачуватися на умовах передоплати згідно виставлених рахунків. Пунктами 4.4, 4.5 учасники також обумовили можливість оплати продукції в будь- якій формі, в тому числі векселями, зустрічними постачаннями, послугами, та з відстрочкою платежу до 30 днів з моменту прийняття вантажу до перевезення станцією відправлення.
З 15 січня 2011р. по 06 серпня 2011р. позивач поставив відповідачу цемент марки ПЦ1-500 за накладною- рахунком №0-56 від 15.01.2011р. та квитанцією про приймання вантажу №32064909 від 14.01.2011р. на 233730,00грн., накладною- рахунком №0-79 від 18.01.2011р. та квитанцією про приймання вантажу №32077829 від 17.01.2011р. на 186984,00грн., накладною- рахунком №0-82 від 18.01.2011р. та квитанцією про приймання вантажу №32079536 від 17.01.2011р. на 48662,40грн., накладною- рахунком №0-2716 від 30.04.2011р. та квитанцією про приймання вантажу №32927451 від 30.04.2011р. на 166827,60грн., накладною- рахунком №0-2890 від 05.05.2011р. та квитанцією про приймання вантажу №32966749 від 04.05.2011р. на 232977,60грн., накладною- рахунком №0-6749 від 27.07.2011р. та залізничною накладною №33711003 від 26.07.2011р. на 58476,00 грн., накладною- рахунком №Ч-3225 від 02.08.2011р. та залізничною накладною №33773136 від 02.08.2011р. на 117201,60грн., накладною- рахунком №0-7080 від 03.08.2011р. та залізничною накладною №33782160 від 03.08.2011р. на 9468,00 грн., накладною- рахунком №0-7205 від 06.08.2011р. та залізничною накладною №33801036 від 05.08.2011р. на 58600,80грн., включаючи залізничний тариф ( а.с.12-29). Відповідач прийняв зазначений товар, погодивши ціни, за якими був поставлений вищезазначений без зауважень.
Позивач заявив до стягнення 301480,00 грн. як вартість відвантаженого за накладними товару, не повернутого та не оплаченого в цій частині, вказуючи, що наявність боргу в цій сумі підтверджується копіями перелічених накладних - рахунків, квитанцій про приймання вантажу, залізничних накладних, випискою по поточному рахунку, копією акту звіряння розрахунків станом на 31.08.2012р., проведених сторонами у спірних відносинах, копією гарантійного листа відповідача від 06.09.2012р. за №48.
Посилання відповідача на нібито не пролонгацію договору є намаганням увести суд в оману та таким, що не заслуговує на увагу в зв'язку із наступним.
Відповідно до п. 8.2. договору, при відсутності заперечень кожної зі сторін, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, з аналогічною умовою пролонгації надалі.
В матеріалах справи відсутні докази наявності будь - яких повідомлень з боку сторін щодо припинення дії договору та наявності заперечень щодо його пролонгації, а отже договір відповідно до розділу 8 договору діяв і на момент виникнення спірних правовідносин.
Посилання відповідача на те, що Кисельов А.В. не має права підпису фінансових, господарських та бухгалтерських документів підприємства і гарантійний лист від 06.09.2012 року № 48 не має юридичної сили, взагалі не заслуговує на увагу, в зв'язку із тим, що вищенаведене є лише твердженням відповідача не підтвердженим жодним належним та допустимим доказом, ні в суд першої ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано посадової інструкції начальнику відділу постачання ні будь - яких інших документів на підтвердження його посилань в уточненнях до апеляційної скарги. Крім того розмір заборгованості та факт її наявності окрім гарантійного листа підтверджується низкою інших документів, зазначених вище.
Суд першої інстанції правильно послався на ст.ст. 526, 625 та дійшов до вірного висновку, що відповідач не вчинив оплати названих 301480,00 грн. на користь позивача, доказів такої оплати не надав, станом на 07.12.2012р. строки платежу сплили щодо кожної поставки, викладені обставини та наведені норми є підставами для задоволення позову щодо стягнення 301480,00 грн. боргу та 9416,09 грн. в якості 3% річних за прострочку оплати відповідачем цементу за певними накладними у період з 17.11.2011р. по 30.11.2012р.
Щодо посилання на нібито порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку із розглядом справи за відсутністю представника відповідача, то судова колегія вважає їх безпідставними в зв'язку із наступним.
Копію ухвали господарського суду Херсонської області про порушення справи № 5024/1741/2012 від 13.12.2012 року відповідач отримав 17.12.2012 року, тобто за майже 9 днів до дати розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою відповідача про отримання (а.с.46). Отже відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, мав достатньо часу для ознайомлення з нею, наданням відповідних пояснень, витребуваних судом та додаткових документів на підтвердження своєї правової позиції, однак проігнорував вимоги суду, викладені в ухвалі від 13.12.2012 року по справі № 5024/1741/2012 та не надав письмові пояснення з описом відношення до позовних вимог, обґрунтування такого відношення, витяг зі статуту та з ЄДР щодо юридичного статусу. Таким чином відповідач свідомо не скористався правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та іншими нормами діючого законодавства.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Особи, які беруть участь у справі, вважається повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвала про порушення провадження у справі надіслана за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Звернувшись до апеляційного суду апелянт підтвердив своє найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності, яке було вказане у позовній заяві, підтвердило статус підприємства, яке включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підтвердило правомірність судового рішення щодо зловживання відповідача своїми процесуальними правами.
Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.
Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище, а господарський суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення в повному обсязі.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних матеріалів № 1", Херсонська обл., м. Нова - Каховка, на рішення господарського суду Херсонської області від 26 грудня 2012 року по справі № 5024/1741/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 05 березня 2013 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов