ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
26.08.2008 | Справа №2-28/6214-2008 |
За позовом Товариства с обмеженою відповідальністю «Альянс-М», м. Дніпропетровськ,
до відповідача - Приватного підприємства «Торговий Дім Металліка», м. Сімферополь,
про стягнення 23 386,56 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Літінська Я. Г. – представник по довіреності від 28.08.2007 р. (довіреність у справі)
Від відповідачів – не з’явився
Суть спору:
Товариство с обмеженою відповідальністю «Альянс-М», м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Приватного підприємства «Торговий Дім Металліка», м. Сімферополь, про стягнення 23 386,55 грн. (позивачем при вказані ціни позову було допущено помилку), у тому числі 18 262,72 грн. основного боргу, 1 373,20 грн. пені, 1 759,70 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 1 990,94 грн. збитків від інфляції.
Представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 23.06.2008 р., надав суду уточнення позовних вимог від 23.06.2008 р., в якому позивач просив стягнути 23 386,55 грн. (позивачем, при вказані ціни позову було допущено помилку), у тому числі 18 262,72 грн. основного боргу, 1 373,20 грн. пені, 30 відсотків річних від простроченої суми боргу за користування чужими грошовими коштами у сумі 1 759,70 грн. за період з 11.01.2008 р. по 22.05.2008 р. та 1 990,94 грн. індексу інфляції.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду уточнення позовних вимог від 26.08.2008 р., в якому, у зв’язку з допущеною в просительній частині позовної заяви помилкою, уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 23 386,56 грн., у тому числі 18 262,72 грн. основного боргу, 1 373,20 грн. пені, відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 1 990,94 грн. за період з 11.01.2008 р. по 30.04.2008 р. та 1 759,70 грн. індексу інфляції за період з 11.01.2008 р. по 22.05.2008 р.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 30.05.2008 р., від 23.06.2008 р. та від 18.08.2008 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суду не повідомив.
Строк вирішення спору був продовжений у порядку ст. 69 ГПК України, у зв’язку з неявкою представника відповідача та для надання сторонами суду додаткових документів у справі.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою представника відповідача та для надання сторонами додаткових доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
05.01.2008 року між сторонами був укладений договір постачання № 05/01-10.
Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 цього договору постачальник (позивач) зобов’язувався передати у власність покупця (відповідача) металопродукцію (надалі – товар), найменування, кількість, асортимент та вартість якої визначається сторонами у специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору, або в інших документах, які носять договірний характер, або свідчать про наміри сторін та прийняття умов договору до виконання (рахунки, накладні, додаткові угоди і т. ін.).
Згідно з п.п. 3.2.1. п. 3.2. Розділу 3 покупець зобов’язувався оплатити отриманий товар у строки, встановлені договором та/або специфікацією.
Пунктом 5.1. Розділу 5 договору передбачено, що покупець мав здійснювати оплату товару згідно ціни та умов, встановлених у специфікаціях. Якщо інше не встановлено сторонами, оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації та виставлення рахунку.
На виконання умов вищезазначеного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на суму 93 678,72 грн., у тому числі за видатковими накладними: № 5683 від 05.10.2007 р. на суму, з ПДВ, 6 817,01 грн., № 78 від 09.01.2008 р. на суму, з ПДВ, 62 588,30 грн. та № 79 від 09.01.2008 р. на суму, з ПДВ, 24 273,41 грн.
Вказаний товар був одержаний представником відповідача за довіреностями: серії ЯНХ № 781389 від 05.10.2007 р. та серії НБЕ № 793508 від 09.01.2008 р., належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.
Однак відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов’язання виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, сплативши, за даними позивача, лише 75 416,00 грн.
За таких обставин решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 18 262,72 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно з п. 6.4. вищевказаного договору за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також виплачує постачальнику плату за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних за кожен день такого користування.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 1 373,20 грн. пені за період з 11.01.2008 р. по 22.05.2008 р., які і підлягають стягненню з відповідача.
Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 1 990,94 грн. за період з 11.01.2008 р. по 30.04.2008 р., які також підлягають стягненню з відповідача.
Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Тому, відповідачу, згідно розрахунку позивача, було нараховано 1 759,70 грн. індексу інфляції за період з 11.01.2008 р. по 22.05.2008 р., які і підлягають стягненню з відповідача.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 23 386,56 грн., у тому числі 18 262,72 грн. основного боргу, 1 373,20 грн. пені, відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 1 990,94 грн. та 1 759,70 грн. індексу інфляції, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
Жодних заперечень, пов’язаних з предметом позову, зокрема, контррозрахунків на розрахунки позивача щодо стягнення сум основного боргу, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та індексу інфляції відповідачем суду не представлено.
За таких обставин позов, з урахуванням уточнення позовних вимог від 26.08.2008 р., підлягає задоволенню.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 02.09.2008 року.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1). Позов задовольнити.
2). Стягнути з Приватного підприємства «Торговий Дім Металліка» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, б. 169, к. 10, р/р 26007319461 у ВАТ «МТБ» у м. Сімферополь, МФО 384748, ідентифікаційний код 35053103, або з інших рахунків) на користь Товариства с обмеженою відповідальністю «Альянс-М» (49106, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд. 45, кв. 207, р/р 26001140455001 у КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, ідентифікаційний код 31647480, або на інші рахунки) 23 386,56 грн., у тому числі 18 262,72 грн. основного боргу, 1 373,20 грн. пені, відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 1 990,94 грн. та 1 759,70 грн. індексу інфляції, а також 233,86 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.