ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року № 53522/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого- судді Сапіги В.П.

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

29.12.2010року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2007р. по 2010р. включно, а також нараховувати і виплачувати у такому ж розмірі в подальшому.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни, а тому у відповідності до ст. 6 даного Закону останньому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак така допомога не виплачувалась в повному обсязі.

Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2011 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року, з 22.05.2008 року по 10.01.2011 року з врахуванням проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального й процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Суд апеляційної інстанції вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010-2011 років, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010-2011 роки не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Окрім того, нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» у період до 23.07.2011 року не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 06.07.2011р. прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з дня опублікування такої в Урядовому кур'єрі, 2011, 23.07.2011 № 133 - 23.07.2011р. Даною постановою змінено розміри належних деяким категоріям громадян, зокрема «дітям війни», виплат і такі зміни визнані конституційними.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році та по 22.07.2011 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні були здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції не враховано вимог ст.99 КАС України та задоволено позов поза межами такого строку без достатніх на те правових підстав. З врахуванням того, що позивач звернувся за захистом прав, свобод та інтересів шляхом подання позову до суду лише 29.12.2010 року, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії в період з 29.06.10 року .

Посилання суду першої інстанції на застосування до спірних правовідносин ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на думку колегії суддів є необґрунтованим. Так, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року прийнятий пізніше ніж Закон України "Про пенсійне забезпечення", то він має пріоритет над останнім, а тому у вказаних правовідносинах застосовуються положення ст.46 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за яким пенсія виплачується за минулий час лише нарахована.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за своєю правовою природою є окремим джерелом доходу дітей війни та не є складовою їхньої пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги.

Таким чином, при вирішенні спорів за позовами дітей війни строки звернення до суду визначаються за правилами статті 99 КАС України. Приписи статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими встановлено строки виплати нарахованих, але неотриманих сум пенсій за минулий час, не поширюються на ці правовідносини, а тому не можуть застосовуватися судами під час розгляду зазначених спорів.

Таким чином, позов в частині вимог за період з 01.01.07 року по 28.06.10 року відповідно до ст. 100 КАС України слід залишити без розгляду.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачали виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на час виникнення спірних правовідносин були чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не могли свідомо зменшувати розмір такої допомоги без законних на те підстав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської областізадовольнити частково, постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2011 року у справі № 2а-161/11 скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії відповідача у неповному нарахуванні позивачу підвищення до пенсії згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 29.06.2010 року з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії в період з 01.01.2007 року по 28.06.2010 року залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі , є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Сапіга В.П.

Судді :Хобор Р.Б.

Яворський І.О.