ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.08                                                                                           Справа№ 2/51

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВЕР-ТЕХ”, м. Київ до Приватного підприємства “Фаворит”, м. Львів про стягнення 10787 грн. 11 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АВЕР-ТЕХ”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Фаворит”, м. Львів про стягнення 10787 грн. 11 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.08.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 04.09.2008р.

Представник позивача в судове засідання 04.09.2008р. з’явився, позовні вимоги підтримав, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості в розмірі 1000 грн., подав заяву про зменшення позовних вимог на відповідну суму, просив стягнути 9787 грн. 11 коп.

Представнику роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

Відповідач в судове засідання 04.09.2008р. явку представника не забезпечив, повідомлення про дату, час та місце слухання справи, яке було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу суду не повернулося. Ухвалою суду від 04.09.2008р. розгляд справи відкладено на 18.09.2008р.

Позивач та відповідач в судове засідання 18.09.2008р. явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 21.08.2008р. не виконав, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

31 жовтня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №ОС/ОП №217 про поставку товару.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених договором, здійснити поставку в Україну і передати у власність покупцю (відповідачу) товар, а покупець (відповідач) зобов’язувався прийняти та сплатити вартість такого товару, відповідно до накладних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 14631 грн. 03 коп., що підтверджується видатковими накладними №АЛ-Л3875 від 23.11.2007р., №АЛ-Л4043 від 05.12.2007р., №АЛ-Л4045 від 06.12.2007р. та довіреностями, які є в матеріалах справи.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що протягом чотирнадцяти календарних днів з дати, вказаної в накладній на відпуск товару покупцю (відповідачу), покупець (відповідач) зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника (позивача) повну вартість поставленого товару.

З долучених до матеріалів справи банківських виписок видно, що відповідачем за отриманий товар було проведено оплату в розмірі 6826 грн. 20 коп.

За вих. №428 від 18 липня 2008р. позивач надіслав відповідачу вимогу про погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без розгляду.

Як вбачається з поданої заяви про зменшення позовних вимог від 03.09.2008р., відповідач в рахунок погашення заборгованості оплатив 1000 грн.  

Таким чином, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача за отриманий товар перед позивачем становить 6804 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 8.3. договору за порушення строків і порядку розрахунків за поставлений товар, покупець (відповідач) зобов’язаний сплатити постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невчасно сплаченої суми, за перші 10 календарних днів прострочення платежу, а у випадку прострочення понад 10 календарних днів –штраф у розмірі 10% від суми невчасно оплаченої партії товару та пеню у вищевказаному розмірі.

Абзацом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано пеню, штраф, 3% річних та втрати від інфляції та які відповідно до розрахунку становлять: пеня - 857 грн. 04 коп., штраф - 780 грн. 48 коп., 3% річних - 136 грн. 58 коп., втрати від інфляції - 1208 грн. 18 коп.

Таким чином загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 6804 грн. 83 коп. основного боргу, 857 грн. 04 коп. пені, 780 грн. 48 коп. штрафу, 136 грн. 58 коп. 3% річних, 1208 грн. 18 втрат від інфляції.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

В задоволенні клопотання про віднесення 28 грн. 28 коп., сплачених позивачем за отримання довідки з ЄДРПОУ, в якості судових витрат на відповідача, слід відмовити, оскільки за змістом ст. 44 ГПК України, такі витрати не відносяться до судових.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Фаворит”, м. Львів, вул. Шопена, 5, кв. 6 (ідентифікаційний код 31495676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВЕР-ТЕХ”, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж (ідентифікаційний код 21665318) 6804 грн. 83 коп. основного боргу, 857 грн. 04 коп. пені, 780 грн. 48 коп. штрафу, 136 грн. 58 коп. 3% річних, 1208 грн. 18 коп. втрат від інфляції, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.