Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Квятковського А.С.
Суддів: Іващука В.Я., Сачука В.І.
З участю прокурора: Клімашевич Н.О.
Обвинуваченого: ОСОБА_1
Потерпілого: ОСОБА_2
Представника потерпілого:ОСОБА_3
Представника цивільного відповідача:ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Рівненського міського суду від 21 грудня 2012 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, гр.України, уродженця і жителя
АДРЕСА_1, з вищою освітою,
працює начальником цеху по ремонту енергетичного
обладнання ВАТ „Рівне азот", раніше не судимого.
за ч.1 ст.272 КК України - повернута прокурору м.Рівне для проведення додаткового розслідування.
Згідно обвинувального висновку ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні в 19 вересня 2011 року в приміщенні ПАТ «Рівнеазот», що розташований в місті Рівне - 17, порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров»ю, злочину, передбаченого ст. 272 ч.1 КК України.
Зокрема, працюючи на посаді заступника начальника цеху по ремонту енергетичного обладнання ПАТ «Рівнеазот», маючи спеціальні обов'язки з охорони праці на підставі «Посадової інструкції заступника начальника цеху централізованого ремонту енергетичного обладнання ПАТ «Рівнеазот», вчинив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, як обслуговування і ремонт акумуляторних батарей, відповідно до п.46 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених Наказом Держкомітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26.01.2005 року, що завдало шкоду здоров»ю потерпілого ОСОБА_2 при наступних обставинах.
19 вересня 2011 року приблизно о 08.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в службовому кабінеті начальника цеху, в приміщенні ПАТ «Рівнеазот», розташованого в м. Рівне,17, являючись роботодавцем та маючи спеціальні обов'язки з охорони праці, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був передбачати, порушуючи вимоги ст.13 Закону України «Про охорону праці» та вимоги п.п. 6.6.12 НПАОП 40.1.-1.21.98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», допустив до виконання робіт з акумуляторними батареями електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання ОСОБА_2, який не пройшов навчання за професією акумуляторника. Крім того, порушуючи вимоги п.п. 13.11.14 ч.4 і 5 НПАОП 60.2 - 1.28-97 Правил охорони праці на автомобільному транспорті, ОСОБА_1 не забезпечив належне зберігання у спеціально пристосованому і обладнаному приміщенні відпрацьованих акумуляторних батарей; порушуючи вимоги п.п. 6.6.10 НПАОП 40.1.-1.21.98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» - не здійснив належний контроль за використанням працівником, що виконував роботи із акумуляторними батареями, необхідних засобів індивідуального захисту; порушуючи вимоги п.п. 13.11.5 НПАОП 60.2 - 1.28-97 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», - не здійснив контроль за використанням при перенесенні вручну малогабаритних акумуляторних батарей спеціальних пристроїв та за додержанням працівником, що виконував роботи з акумуляторними батареями технологічних процесів, правил поводження з устаткуванням та іншими засобами виробництва, виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці, та дав усну вказівку бригадиру електромонтерів - електромонтеру з ремонту та обслуговування електрообладнання ОСОБА_2 щодо прибирання на майданчику для зберігання матеріалів та запчастин в корпусі 130 та прибирання залишків акумуляторної батареї, яка була демонтована із електровізка. Під час виконання даної роботи близько 10.20 год., здійснюючи поставлене ОСОБА_1 виробниче завдання, ОСОБА_2 при підійманні акумулятора з металевого ящика зачепився лівою кишенею куртки спецодягу за алюмінієвий шинопровід, після чого втратив рівновагу і випустив з рук акумулятор. При падінні акумулятора залишки електроліту потрапили через заливний отвір на ліву частину обличчя та ліве око ОСОБА_2, внаслідок чого потерпілому було спричинено шкоду здоров»ю потерпілого, що перебуває в прямому причинному зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 вимог вищенаведених законодавчих, інших нормативних актів та посадової інструкції, що регулюють безпеку виробництва.
Повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства, суддя зазначив, що по даній справі органом досудового слідства не були оцінені висновки судово-медичної експертизи №е-562 щодо потерпілого ОСОБА_2, а тому необхідна додаткова перевірка правильності та доцільності кваліфікації дій за ч.1 ст.272 КК, не всебічно й неповно досліджена об'єктивна сторона даного злочину, зокрема в якості понятого по справі залучено зацікавлену особу інженера з охорони праці ОСОБА_5, не враховано, що диспозиція статті 272 КК є бланкетною, і не встановлено, які нормативні документи було порушено. На думку суду порушено вимоги кримінально-процесуального закону, без яких справа не може бути призначена до судового розгляду, оскільки не перевірено причетність до порушення законодавчих та інших нормативних актів інших посадових осіб підприємства, а зазначені недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні. При цьому, у постанові суд запропонував органам досудового слідства перевірити підстави кваліфікації дій за ч.2 ст.272 КК та вирішити питання про призначення і проведення технічних експертиз та при необхідності нових експертиз, повно встановити нормативні акти які порушено, розкрити суть порушень, перевірити причетність інших осіб до цих порушень, усунути протиріччя однобічність і неповноту досудового слідства.
В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції доводить, що постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а однобічність і неповноту можливо усунути в судовому засіданні. При цьому зазначає, що викладені у постанові судді порушення процесуального закону не є істотними. Вважає винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині доведеною.
За цих обставин вказує, що висновки суду про повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства необгрунтованими. Просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Клімашевич Н.О. про скасування постанови місцевого суду і направлення справи на судовий розгляд, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про залишення постанови без зміни, представника цивільного відповідача ОСОБА_4 про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
При попередньому розгляді даної кримінальної справи 5 червня 2012року (т.2 а.с.20) у відповідності до ст.ст.237, 245 КПК України суддя своєю постановою визнав, що обвинувальний висновок складений відповідно до вимог КПК та вказав на наявність достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні. Під час цього ж попереднього розгляду було відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 про повернення справи на додаткове розслідування з аналогічних підстав (а.с.19).
Не дивлячись на це суд, фактично розглянувши справу в повному обсязі, замість того, щоб дати оцінку доказам і постановити законне й обґрунтоване рішення, всупереч вимогам ст.67 КПК України повернув справу на додаткове розслідування і в постанові послався на неправильність та неповноту здобутих слідством доказів.
За змістом ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
В п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005р. "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" зазначено, - якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень, в порядку, передбаченому ст.315-1КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
За необхідності, суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів.
При цьому у випадку, коли сумніви щодо доведеності вини особи неможливо усунути, то суд має виходити з положень ст.62 Конституції України.
Як видно із зазначеної постанови, суд першої інстанції вимог процесуального закону не дотримався, і не навів жодної підстави, за якої можна було б визнати законним і обґрунтованим рішення про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування.
Посилання суду у постанові про необхідність органу досудового слідства з'ясувати питання про правильність кваліфікації дій, причетність до порушення законодавчих та інших нормативних актів інших посадових осіб підприємства, підстави кваліфікації дій за ч.2 ст.272 КК, призначення і проведення технічних експертиз та при необхідності нових експертиз, встановити нормативні акти які порушено, розкрити суть порушень, усунути протиріччя однобічність і неповноту досудового слідства повністю позбавлені логіки та законних підстав, оскільки суд вправі вирішити це в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.310, 76 КПК України суд вправі був призначити експертизи за результатами яких зробити відповідні висновки.
Що стосується інших процесуальних дій, то відповідно ст.315-1КПК України суд має реальну можливість доручити органу, який проводив розслідування виконати певні слідчі дії, після чого продовжити розгляд справи з перевіреними фактичними даними, нарівні з іншими доказами дати їм належну юридичну оцінку і прийняти правильне процесуальне рішення.
В частині вирішення питання про притягнення до відповідальності інших осіб, як зазначив суд у постанові, то воно врегульовано ст.275 КПК, де зазначено, що розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення, або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб, суд має додержуватись правил, установлених у статтях 276, 277, 278 цього Кодексу.
Щодо обвинувачення по даній справі, то виправити нечіткість у формулюванні обвинувачення, або змінити обвинувачення, якщо воно має місце, можна під час судового розгляду справи в порядку, визначеному ст.277КПК.
Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що дана постанова незаконна і підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду від 21 грудня 2012 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.272 КК України прокурору на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
Головуючий: Квятковський А. С.
Судді: Іващук В. Я.
Сачук В. І.