АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Боголюбської Л.Б.,

суддів Бєлан Н.О., Лашевич В.М.

за участю прокурора Глиняного С.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, повернута прокурору Голосіївського району м. Києва в порядку ст. 249 - 1 КПК України 1960 року для усунення недоліків.

На вказану постанову прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи, подав апеляцію, яка згідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 5 грудня 2012 року була залишена без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 350 КПК України, а апелянту у визначений законом строк було запропоновано усунути недоліки, зокрема, зазначити назву та дату постанови суду, на яку подається апеляція, вказати в чому полягає незаконність постанови та навести доводи на її обґрунтування.

17 грудня 2012 року прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи, на виконання постанови судді від 05.12.2012 року подав апеляцію.

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року апеляція прокурора визнана такою, що не підлягає розгляду, оскільки апелянтом не усунуто недоліки апеляції, а, крім того, вона подана поза встановленим законом строком.

На вказану постанову прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи, подав апеляцію, в якій просить постанову суду першої інстанції від 24 грудня 2012 року скасувати, визнати його апеляцію на постанову суду від 22.11.2012 року такою, що підлягає розгляду, надати письмове розпорядження суду першої інстанції щодо виконання вимог ст.351 КПК України 1960 року. На обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що ним у апеляції викладено відповідні доводи на обґрунтування незаконності постанови суду від 22.11.2012 року, він відстоює принципову позицію з урахуванням юридичних термінів з посиланням на статті чинного законодавства, а, крім того, ним не порушено семидобового терміну для усунення недоліків, оскільки копію постанови від 05.12.2012 року він отримав 10.12.2012 року.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав апеляцію, пояснення засудженого, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 352 КПК України в разі невиконання апелянтом, апеляція якого залишена без руху внаслідок порушення вимог ст. 350 КПК України, цих вимог у визначений строк - сім діб з моменту отримання повідомлення, постановою головуючого апеляція визнається такою, що не підлягає розгляду.

Як убачається з матеріалів справи ( т.19, а.с. 20), копія постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.12.2012 року, якою апеляція прокурора була залишена без руху через невідповідність вимогам ст. 350 КПК України, була отримана прокуратурою Голосіївського району м. Києва 07 грудня 2012 року.

Саме з цієї дати рахується строк наданий суддею апелянту для усунення недоліків апеляції.

Таким чином, на виконання цієї постанови апелянт повинен був подати апеляцію з усунутими недоліками в строк до 14 грудня 2012 року, але направив її поштою лише 17 грудня 2012 року ( т. 19, а.с. 28), тобто поза встановлений суддею строк.

Посилання апелянта на те, що копія постанови від 5 грудня 2012 року була отримана 10 грудня 2012 року і строк на усунення недоліків ним пропущений не був, не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому є безпідставними.

Твердження апелянта про те, що ним усунуті недоліки, на які вказував у постанові від 5.12.2012 року суддя, колегія суддів уважає неспроможними, оскільки як в апеляції, яка була залишена без руху, так і в апеляції від 17.12.2012 року апелянт не вказав точну назву постанови суду, яка ним оскаржується: суд постанову про повернення прокурору Голосіївського району м. Києва кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, постановив 29 листопада 2012 року в попередньому засіданні за участю апелянта, тоді як апелянтом і в першому, і в другому випадку оскаржується постанова суду від 22 листопада 2012 року, на що звертав увагу головуючий у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що суддею було прийнято законне і обґрунтоване рішення, та не убачає підстав для задоволення апеляції прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, і скасування постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року про визнання апеляції прокурора такою, що не підлягає розгляду.

Керуючись положеннями п. 15 Розділу ХІ „Перехідні положення" Кримінального процесуального Кодексу України, ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року про визнання такою, що не підлягає розгляду, апеляції прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, - без задоволення.

С У Д Д І:

__________________ ____________________ _______________

ОСОБА_3 БєланН.О. Лашевич В.М.

Справа № 11/796/453/2013 Категорія КК: ч.5 ст. 191

Головуючий у першій інстанції Дідик М.В.

Доповідач Боголюбська Л.Б.