ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 21/5007/888/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого,

Данилової М.В., Рогач Л.І.,

за участю представників:

відповідача-1 прокуратури ОСОБА_4 (дов. від 22.02.2013 р.) ОСОБА_5 (дов. від 08.08.2012 р.) Лук’яненко В.В. (посв. від 25.07.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 р.

у справі № 21/5007/888/12 господарського суду Житомирської області

за позовомПрокурора міста Житомира в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області

до1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 2. Житомирської міської ради

проскасування рішення та визнання недійсним договору оренди землі

В С Т А Н О В И В :

01.08.2012 р. прокурор міста Житомира в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області звернувся до господарського суду Житомирській області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 та Житомирської міської ради про:

- скасування пункту 5 рішення 35 сесії 5 скликання Житомирської міської ради від 06.11.2009 р. № 1084 "Про вилучення, припинення та надання права користування земельними ділянками юридичним та фізичним особам" в частині надання земельної ділянки ФОП ОСОБА_7;

- визнання недійсним договору оренди землі від 14.06.2010 р., укладений між Житомирською міською радою та ФОП ОСОБА_7

В обґрунтування позовних вимог прокурор м. Житомира посилався на порушення Житомирською міською радою норм земельного законодавства при прийнятті рішення від 06.11.2009 р. № 1084, а, відтак, на порушення норм цивільного законодавства при укладенні з ФОП ОСОБА_7 договору оренди землі від 14.06.2010 р. як такого, що був укладений на підставі рішення, яке суперечить вимогам чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.10.2012 р. у даній справі (суддя Вельмакіна Т.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення господарського суду Житомирської області мотивоване тим, що прокурором м. Житомира не було доведено існування станом на час звернення до суду факту порушення чи оспорення з боку ФОП ОСОБА_7 та Житомирської міської ради прав або інтересів Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, з метою захисту яких подано позов, оскільки акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 0544 від 05.09.2012 р. був складений тільки через місяць після звернення прокурора м. Житомира з позовом до суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Демидюк О.О., Огороднік К.М., Бригинець Л.М.) рішення господарського суду Житомирської області від 01.10.2012 р. залишено без змін з тих же підстав.

Перший заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.10.2012 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 р. у даній справі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій судові рішення були винесені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а отже - з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, перший заступник прокурора Рівненської області посилається на те, що, прийнявши рішення від 06.11.2009 р. № 1084 в частині надання права користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_7 на підставі технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, Житомирська міська рада порушила приписи статті 123 Земельного кодексу України в частині надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлено в натурі (на місцевості).

Скаржник стверджує, що спірними рішенням та договором порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської області ФОП ОСОБА_7 просить залишити скаргу без задоволення, зазначаючи про відсутність підстав для скасування пункту 5 рішення Житомирської міської ради від 06.11.2009 р. № 1084 та визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди землі від 14.06.2010 р., оскільки, за твердженням ФОП ОСОБА_7, надання їй спірної земельної ділянки в оренду відбулось після виправлення помилки в технічній документації землеустрою щодо фактичного розміру спірної земельної ділянки - без зміни її цільового призначення та визначенням її меж в натурі (на місцевості), що у відповідності до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" здійснюється без розроблення проекту її виділення.

Крім того, ФОП ОСОБА_7 зазначає про відсутність порушення прав та інтересів Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників відповідача-1, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами обставин, на підставі рішення 23 сесії 4 скликання Житомирської міської ради від 22.12.2004 р. № 458 між Житомирською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (орендар) 30.12.2004 р. було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1971 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Парк культури і відпочинку "Гідропарк".

У зв'язку з допущенням виконавцем робіт технічної помилки при виготовленні документації із землеустрою на користування вищевказаною земельною ділянкою, яка призвела до невірного визначення меж та визначення площі земельної ділянки, ФОП ОСОБА_7 звернулась до Житомирського міськвиконкому із заявою від 01.02.2007 р. про внесення змін до технічної документації із землеустрою та договору оренди в частині меж та площі.

Рішенням Житомирської міської ради № 664 від 03.07.2008 р. "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення та встановлення зовнішніх меж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" ФОП ОСОБА_7 було надано дозвіл на складання документації із землеустрою щодо відведення та встановлення зовнішніх меж земельних ділянок на яких розташовані об'єкти нерухомого майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно пункту 2 рішення 35 сесії 5 скликання Житомирської міської ради № 1084 від 06.11.2009 р. "Про вилучення, припинення та надання права користування земельними ділянками юридичним та фізичним особам" достроково припинено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,1971 га за адресою: м. Житомир, Парк культури і відпочинку "Гідропарк", укладеного між Житомирською міською радою та ФОП ОСОБА_7 30.12.2004 р., а пунктом 5 цього рішення на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельних ділянок і складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, ФОП ОСОБА_7 надано право користування земельною ділянкою площею 0,2207 га за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського, Парк культури і відпочинку "Гідропарк".

На підставі зазначеного рішення, 14.06.2010 р. між Житомирською міською радою та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір оренди землі, за умовами якого Житомирська міська рада надала, а ФОП ОСОБА_7 прийняла у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2207 га для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського, Парк культури і відпочинку "Гідропарк".

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога прокурора м. Житомира про скасування пункту 5 рішення 35 сесії 5 скликання Житомирської міської ради від 06.11.2009 р. № 1084 та визнання недійсним укладеного з ФОП ОСОБА_7 на підставі цього рішення договору оренди землі від 14.06.2010 р.

Прокурор м. Житомира зазначав, що на момент прийняття спірного рішення та підписання спірного договору оренди землі діюче законодавство вимагало складення проекту відведення для надання земельної ділянки в оренду, оскільки у зв'язку із збільшенням площі ділянки, що передавалась в оренду, її межі змінились та не були визначені в натурі (на місцевості). Прокурор м. Житомира стверджував, що фактично ФОП ОСОБА_7 було надано в оренду нову земельну ділянку, більшою площею, межі якої не були встановлені в натурі, у зв'язку з чим, на його думку, рішення Житомирської міської ради від 06.11.2009 р. № 1084 в частині надання права користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_7 підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі технічної документації, а не за проектом землеустрою.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор м. Житомира звернувся з позовом до суду в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області.

Згідно Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Житомирській області остання є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.

У відповідності до пункту 4 Положення Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, зокрема, за:

- веденням обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

- дотримання вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

- дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- дотримання вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; та ін.

Як на підставу звернення до суду прокурор м. Житомира посилається на Акт Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 05.09.2012 р. № 05044, який було складено за результатами проведення перевірки за дорученням прокуратури м. Житомира від 20.06.2012 р. № 3410 вих. з питання дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_7 при використанні земельної ділянки на території Житомирського міського парку ім. Ю. Гагаріна (Гідропарк).

Згідно вказаного акта встановлено, що ФОП ОСОБА_7 використовує земельну ділянку площею 0,2207 га на підставі рішення 35 сесії 5 скликання Житомирської міської ради № 1084 від 06.11.2009 р. та відповідно до договору оренди земельної ділянки від 14.06.2010 р. Актом встановлено, що зазначене рішення прийнято на підставі технічної документації із землеустрою, що є порушенням статей 123, 124 Земельного кодексу України та пункту 2 Постанови КМУ від 26.05.2004 р. №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", оскільки рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок державної або комунальної власності, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), у користування приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи та встановлених судами обставин, вищезазначений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 05044 було складено 05.09.2012 р., тим часом як прокурор м. Житомира звернувся з позовом до суду 01.08.2012 р.

Таким чином, на момент звернення прокурора м. Житомира до суду в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель порушено не було.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом слід розуміти дії уповноваженої особи, а також діяльність органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права, особу, яка такі права порушує.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Зазначені вище чинні норми права передбачають необхідність доведення наявності порушень прав і інтересів позивача відповідачем при його звернені з позовом до господарського суду.

У відповідності до приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду. При цьому позовні вимоги повинні знаходиться у взаємозв'язку з порушенням права або інтересу, тобто забезпечувати захист та відновлення порушеного права у встановлений законом спосіб.

Аналогічні приписи містяться в статті 20 Господарського кодексу України.

Оскільки прокурором не було доведено існування на момент звернення до суду факту порушення чи оспорення з боку Житомирської міської ради та ФОП ОСОБА_7 прав або інтересів Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, а отже інтересів держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, з метою захисту яких подано позов, суди попередніх інстанції дійшли, на думку колегії суддів, обґрунтованого та правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог прокурора м. Житомира про скасування пункту 5 рішення 35 сесії 5 скликання Житомирської міської ради від 06.11.2009 р. №1084 та визнання недійсним договору оренди землі від 14.06.2010 р.

При цьому, судова колегія вважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оспорюване рішення Житомирської міської ради від 06.11.2009 р. № 1084 в частині надання земельної ділянки ФОП ОСОБА_7 було прийнято в порушення норм земельного законодавства, а саме приписів статті 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 01.10.2012 р. у справі №21/5007/888/12 залишити без змін.

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: М. Данилова

Л. Рогач