У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Пшонки М.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила поділити майно, нажите під час шлюбу з ОСОБА_2, яке складається з 71/1000 часток будівлі (дачі), розташованої на земельній ділянці площею 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 на території ДБК “Нова Аркадія”.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10 січня 2007 року змінено заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2006 року.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 жовтня 2007 року вищезгадане рішення за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд його за нововиявленими обставинами скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд ухвали апеляційного суду Одеської області від 3 жовтня 2007 року в зв”язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2008 року заяву ОСОБА_1 відхилено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2008 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, доводи ж касаційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки стосуються виключно неправильної оцінки обставин справи та зібраних в ній доказів, дослідження яких знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що обставини, на які вона посилалась, не є нововиявленими.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що апеляційним судом порушено її право на участь в судовому засіданні, оскільки справу розглянуто у її відсутність, то вони безпідставні. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була повідомлена про час і місце розгляду справи, звернулась з заявою про відкладення розгляду справи, проте будь-яких доказів в підтвердження поважності причин своєї відсутності не надала.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: