У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Боймиструка С.В., Буцяка З.І.

секретар судового засідання Коробчук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" на рішення Рокитнівського районного суду від 11 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова група „ТАС", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, про стягнення страхових виплат, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рокитнівського районного суду від 11 січня 2013 року стягнуто з приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" (далі ПАТ „Страхова група „ТАС") на користь ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 18283 грн. 46 коп., витрати за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн., витрати за проведення експертизи в розмірі 2452 грн.

Стягнуто з ПАТ „Страхова група „ТАС" судовий збір.

В решті позовних вимог позивача відмовлено.

Вважаючи дане рішення незаконним, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування судом обставин, які мають значення для справи, ПАТ „Страхова група „ТАС" подало апеляційну скаргу.

При цьому покликається на експертне транспортно-трасологічне дослідження автотехніка № 167/2011, в якому вказано, що механічні пошкодження автомобіля ВАЗ2106, д.р.н. НОМЕР_3, та OpelWectra, д.р.н. НОМЕР_2 не могли виникнути при їx взаємному контакті, тобто за умов розвитку обставин дорожньо-транспортної пригоди, які наведені в поясненнях водія автомобіля ВАЗ 2106 у заяві про страхову подію.

Вважає, що зазначений в заяві ОСОБА_2 про страхову подію випадок не можна визнати страховим.

Не погоджується і з висновком судової експертизи №2031 від 10 вересня 2012 року, оскільки у ньому не доведено, що автомобіль OpelWectra та автомобіль ВАЗ-2106 контактували. Крім того, в даному висновку проігноровано експертами той факт, що автомобіль ВАЗ-2106 вдарив автомобіль OpelWectra збоку, а деформуючі зусилля, які призвели до пошкодження на автомобілі OpelWectra, були спрямовані спереду назад та зліва направо вздовж осі автомобіля.

В цьому висновку, на відміну від висновку № 4308 від 23 лютого 2012 року, не досліджено характер утворення пошкодження переднього номерного знака автомобіля ВАЗ-2106.

Зазначає, що судовий експерт, який складав висновок №2031 від 10 вересня 2012 року підтвердив, що така експертиза не є підтвердженням того, що зіткнулись саме транспортні засоби позивача та третьої особи, а лише за співпадінням параметрів він зробив висновок, що могли зіткнутись вказані транспортні засоби.

Вважає, що стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та витрат за проведення трасологічної експертизи суперечать та не передбачені нормами Закону та умовами Полісу.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є безпідставною.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Судом встановлено, що 16 лютого 2011 року о 9-й годині в с. Рокитне по вул. Жовтнева Рокитнівського району Рівненської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки „ВАЗ-21061” д. р. н. НОМЕР_3, не вибрав у встановлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та допустив наїзд на автомобіль марки „Опель Вектра" р.н. НОМЕР_2, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, зареєстрований за ОСОБА_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Рокитнівського районного суду від 15 березня 2011 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана постанова є чинною.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2011 року, схеми дорожньо-транспортної події, звіту №12020 про оцінку майна вбачається, що під час дорожньо-транспортної пригоди 16 лютого 2011 року, яка сталась з вини водія „ВАЗ-21061" ОСОБА_2, автомобіль марки „Опель Вектра" р.н. НОМЕР_2 отримав пошкодження: розбито передню ліву фару, розбиті переднє ліве крило, передній бампер, протитуманна фара ліва в бампері, пошкоджена ліва решітка бампера, лопнула накладка пластмасова рамки радіатора.

Згідно полісу №ВЕ/8150446 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільна відповідальність власника автомобіля марки „ВАЗ-21061” р. н. НОМЕР_3 застрахована у встановленому порядку.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На заяву позивача ОСОБА_1 відповідачем ПАТ „Страхова група „ТАС" відмовлено в повному обсязі у виплаті страхового відшкодування в зв"язку з тим, що „Страхова група „ТАС" не визнає дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 16 лютого 2011 року страховим випадком, оскільки згідно експертного транспортно-трасологічного дослідження автотехніка № 167/2011 пошкодження автомобіля марки „ВАЗ-21061" та автомобіля марки „Опель Вектра" не могли виникнути при їх взаємному контактуванні, тобто за умов розвитку обставин дорожньо-транспортної пригоди, які наведені в поясненнях водія марки „ВАЗ-21061" у заяві про страхову подію.

Відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте відповідачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів про подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об"єкт страхування або про настання страхового випадку.

Не надано відповідачем достатніх та переконливих доказів, які спростували б факт пошкодження автомобіля позивача під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 лютого 2011 року за участю автомобілів позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2

Частиною 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 28 вищевказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до звіту № 042 про оцінку автомобіля марки „Опель Вектора" д.р.н. НОМЕР_2, який сторонами не оспорюється, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (матеріальний збиток), складає із ПДВ 21940, 15 грн. (сума без ПДВ 18283, 46 грн.).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача страхових виплат (відшкодування завданої шкоди) в розмірі 18283,46 грн.

Доводи апелянта про те, що згідно експертного транспортно-трасологічного дослідження автотехніка № 167/2011, в якому вказано, що механічні пошкодження автомобіля ВАЗ2106, д.р.н. НОМЕР_3, та OpelWectra, д.р.н. НОМЕР_2, не могли виникнути при їx взаємному контакті, тобто за умов розвитку обставин дорожньо-транспортної пригоди, які наведені в поясненнях водія автомобіля ВАЗ 2106 у заяві про страхову подію та невірність судової експертизи є безпідставними та спростовуються доказами, зібраними по справі.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов"язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні моральної шкоди за невиконання договірних зобов"язань, оскільки стягнення такої шкоди не передбачено ні договором, ні законом.

Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача щодо неправомірності стягнення судових витрат по суті не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв"язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" відхилити.

Рішення Рокитнівського районного суду від 11 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: