Головуючий суду 1 інстанції - Олійник С.В.

Доповідач - Оробцова Р.І.

Справа № 22ц/1290/6070/12

Провадження № 22ц/1290/6070/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Оробцової Р.І.

суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.А.

при секретарі : Скоробогатовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Старобільського районного суд Луганської області від 30 жовтня 2012 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів. В обґрунтування, якого послався на те, що його батьком та його представником ОСОБА_4 передано 11000 доларів США в рахунок оплати за купівлю-продаж житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Факт отримання грошей підтверджується розпискою відповідачки ОСОБА_3 Під час передачі грошей домовилися про оформлення права власності на його матір ОСОБА_5, сестру ОСОБА_6 та на нього по 1/3 частині. Однак, ОСОБА_3 всупереч домовленості оформила 04.08.2010 року договір дарування спірного будинку між нею та її матір'ю ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_5 подарувала цей будинок ОСОБА_7. За рішенням Старобільського районного суду від 11.04.2012 року договір дарування від 04.08.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнано удаваним і визнано вчиненим договір купівлі-продажу 1/3 частини зазначеного будинку. Отже, відповідачем отримана 1/3 частини грошових коштів від його батька ОСОБА_2 на укладення договору купівлі продажу 1/3 будинку для нього, але відповідач, не скориставшись правом витребування майна, не оформила купівлю продаж 1/3 частини будинку на нього, а тому зобов'язана повернути йому отриману суму грошей 1/3 частини від 11000 доларів США, що складає 29305,83 грн.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі апелянт вважає судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати зазначене рішення, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на його користь 29305,83 грн., стягнути з відповідача витрати понесені позивачем при зверненні до суду.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

На підставі ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що факт передачі грошових коштів відповідачу підтверджується копією розписки від 01.07.2010 року, якою батько позивача ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 за будинок АДРЕСА_1 11000 доларів США за придбання будинку в рівних частках ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6. (а.с.4).

Відповідачу ОСОБА_3 належав будинок на праві власності (а.с.17), який вона всупереч домовленості, подарувала матері позивача ОСОБА_5, цей факт підтверджений доказами по справі та не заперечувався сторонами.

Рішенням Старобільського районного суду від 11.04.2012 року договір дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнано удаваним (а.с.5-7).

Відповідно до довідки Старобільського районного бюро технічної інвентарізаціїї від 12.07.2012 року № 071418 будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7

Позивач особисто грошові кошти не передавав, а передавав батько позивача - представник позивача ОСОБА_4, про що зазначено в розписці відповідача ОСОБА_3

В суді першої інстанції відповідачка стверджувала, що діяла в межах закону, будинок за який отримала кошти перейшов до власності матері позивача, у власності позивача цього будинку, або його частини не було, а тому йому не зобов'язана. Тобто домовленість по зобов'язанню на відчуження будинку виконала повністю, що підтверджується фактом повернення їй оригіналу розписки, а з її боку оформлення договору дарування.

Зважаючи на вище зазначене суд першої інстанції прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, судових витрат слід відмовити.

Але судова колегія апеляційної інстанції з зазначеним вище не може погодитися зважаючи на наступне.

Суд першої інстанції не визначився з правовідносинами сторін і ухвалюючи рішення помилково виходив з того, що позивач по справі власноруч не передавав відповідачці грошей, а тому його право не порушено. При цьому суд першої інстанції проігнорував встановлені обставині в судовому засіданні про те, що гроші передавались саме в інтересах позивача і передбачалось його право після оформлення договору купівлі продажу будинку на 1/3 частину цього будинку. Ці обставини не оспорювались відповідачкою по справі, підтверджені змістом її розписки.

Відповідно до ст.. 1212 ЦК України, яка визначає загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, встановлено що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 11 квітня 2012 року договір дарування укладений між відповідачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнано удаваним, в задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину будинку відмовлено, рішення вступило в законну силу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою по цій справі у власноручно написаній розписці викладені зобов'язання про укладення договору купівлі продажу будинку на 1/3 його частину між позивачем і ОСОБА_3

Зобов'язання з боку відповідачки не виконані, гроші за будинок в тому числі і за 1/3 його частину, яка мала б належати позивачу, вона отримала в розмірі 11000 доларів США. 1/3 частині від цієї суми належить позивачу, оскільки були сплачені його батьком в його інтересах і становить 3666 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 6 березня 2013 року складає 29297 грн.

ОСОБА_3 не передала частину будинку, власником якого вона фактично залишається, у власність позивачу, гроші за яку отримала.

Згідно ст. 1212 ЦК України має повернути отримане за виконаним позивачем зобов'язанням по сплаті 1/3 частини вартості будинку, за недійсним правочином.

На основі вище зазначеного судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; порушено норми матеріального та процесуального права, а відповідно до ст. 309 зазначене є підставою для зміни рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРИШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Старобільського районного суд Луганської області від 30 жовтня 2012 року скасувати.

По справі постановити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 29297 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'яносто сім грн.) та судові витрати в розмірі 292 грн. 97 коп.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :