Справа № 11-943 2007 року           

Головуючий у 1-й інстанції Рябішин А.О.

Доповідач - Денисенко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року  вересня місяця  „12" дня                Колегія суддів  судової палати з кримінальних

справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді - Оніщенка В.І.

Суддів - Голубенко Н.В., Денисенко Л.М.

з участю прокурора - Адамець Л.М.

засудженого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за апеляцією пом.прокурора Полтавського району, засудженого ОСОБА_1 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від „27" червня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець М.Новомос­ковськ Дніпропетровської області, українець, громадя­нин України, не працюючий, не одружений, раніше судимий:

1/31.05.2006 року Дмитрівським міським судом Донець­кої області за ст.289ч.2 КК України на 5 років позбав­лення волі з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України на 2 роки, засуджений за ч.3 ст.185 на 4 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Дмитрівського міського суду Донецької області від 31.01.2005 року за 4.2 ст.289 КК України та остаточно призначено 6 років позбавлення волі.

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин Украї­ни, не працюючий, не одружений, раніше судимий:

1/ 22.12.2004 року Кам"янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ст. 185ч.2, 185ч.3, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково постановою Полтав­ського районного суду від 20.09.2006 року на 1 рік 6 місяців 24 дні, засуджений за ч.4 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.  

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 22.12.2004 року та остаточно призначено чотири роки 6 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку суду засуджені визнані винними в скоєнні злочинів при наступних обставинах:

Засуджений ОСОБА_2 наприкінці вересня 2006 року, в денний час доби, повторно, з метою таємного викрадання чужого майна через кватирку вікна проник до будинку потерпілої ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, звідки таємно викрав її каблучку із срібла з декоративною вставкою вартістю 50 грн. та гроші в сумі 3700 грн., а також речі ОСОБА_4 на суму 63 грн., а всього заподіяв майнову шкоду ОСОБА_3 на суму 3750 грн. і ОСОБА_4 на суму 63 грн., всього викрав на суму 3813 грн.

Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наприкінці вересня 2006 року, в вечірній час доби, за попередньою змовою між собою, умисно, повторно, з корисних спонукань, з метою викрадення чужого майна, проникли до будинку ОСОБА_5 в АДРЕСА_3, де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого та виразилося в нанесенні ОСОБА_5 побоїв та одяганні йому на голову господарської сумки, відкрито викрали його майно на загальну суму 613 грн.

В апеляції помічника прокурора Полтавського району з внесеними змінами ставиться питання про виключення з вироку суду кваліфікуючої ознаки крадіжки -повторність.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить зарахувати в строк відбуття покарання його перебування в ІВС Новосанжарського району з 1 по 31 жовтня 2006 року.

Засуджений ОСОБА_2 вирок суду не оскаржив.

Судова колегія, заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію засуджених про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважає, що апеляції підлягають задоволенню.

Винність засуджених доведена матеріалами справи в їх сукупності та ніким не оспорюється.

Не заперечують своєї вини і самі засуджені, дії яких правильно кваліфіковані: ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 та ч.3 ст. 186 КК України, а ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України.

Міра покарання обрана їм з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпечності скоєних ними злочинів, данним про особу, обставинам пом"якшуючим відповідальність.

Разом з тим, у мотивувальній частині вироку суд кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з проникненням у житло.

Згідно ст.32 КК України, повторність злочинів визнається вчиненням двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК України визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині Кодексу.

У примітці до ст.185 КК України зазначено, що у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Вироком Дмитрівського міського суду Донецької області від 31.01.2005 року ОСОБА_2 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто, злочину, який не зазначений у примітці до ст.185 КК України, а тому в даному випадку відсутня така кваліфікуюча ознака як повторність і вона підлягає виключенню з вироку. Як вбачається із довідки Новосанжарського райвідділу міліції /т.2 а.с.94/ ОСОБА_1 знаходився в Новосанжарському ІВС з 1 по 31 жовтня 2006 року, а тому цей термін підлягає до зарахування в строк відбуття ним покарання.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА: 

Апеляції помічника прокурора Полтавського району та засудженого ОСОБА_1 - задовольнити.

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2007 року-змінити.

Виключити з вироку кваліфікуючу ознаку крадіжки - повторність.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 термін перебування ним під вартою з 1 по 31 жовтня 2006 року.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.