АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 2-а - 14/2008
Категорія : Спори фізичних осіб із суб'єктом
владних повноважень щодо оскарження його
рішень(правових актів індивідуальної дії) - 36
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
8 травня 2008 року. Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Пешкова М.І.,
суддів - Войтюка Л.М., Мосієвича І.В.,
при секретарі Носку А.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Давидюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шацької райдержадміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, третьої особи на стороні відповідачів Головного управління праці та соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги інваліду війни 3-ї групи, -
в с т а н о в и в :
До суду в порядку адміністративного судочинства звернувся ОСОБА_1 із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шацької райдержадміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України, державного казначейства України, третьої особи на стороні відповідачів Головного управління праці та соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації, який просить постановити рішення, котрим стягнути в його користь із відповідачів недоплачену разову щорічну грошову допомогу в розмірі 2542 (дві тисячі п`ятсот сорок дві) грн.
Вимоги адміністративного позову обґрунтував тим, що він являється інвалідом 3-ї групи і у відповідності до п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, щорічно до 5 травня інвалідам війни 3-ї групи виплачується разова грошова допомога в розмірі сім мінімальних пенсій за віком. У 2007 році на підставі ст. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», відповідачем йому виплачено лише 300 гривень, як передбачено цим Законом. Вважає, що така норма Закону звужує зміст обсяг існуючих прав і свобод, суперечить вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також Рішенню Конституційного суду України від 9.07.2007 року, котрим ст. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано такою, що не відповідає Конституції України. Оскільки відповідач безпідставно не виплатив йому щорічну разову допомогу, тому така бездіяльність суб`єкта владних повноважень є противоправною. Просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
_______________________________________________________________________
1 інстанція Код суду - 0310
Представники Управління праці та соціального захисту населення Шацької райдержадміністрації, у судовому засіданні позов не визнали.
Державне казначейство України, Міністерство праці та соціальної політики України належним чином були сповіщені про розгляд справи, однак їх представники в судове не з'явились, заяви чи заперечення від вказаних відповідачів по суті позову до суду не надійшли.
Представник Міністерства фінансів України, третьої особи на стороні відповідачів Головного управління праці та соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації, у судове засідання не з`явився, однак до суду подано заперечення по суті позову та клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представника.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що є учасником війни і має право на щорічну допомогу. Знає, що в інших регіонах України допомога виплачувалась у встановленому Законом розмірі, однак йому виплачено за 2007 рік лише 300 гривень. Такі дії вважає неправомірними і просить задовольнити позов. Раніше не знав про можливість стягнення суми, знайомий юрист розповів про існуючу практику, тому звернувся у суд лише в поточному році.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Шацької райдержадміністрації у судовому засіданні пояснила, що Управління виплачує допомоги ветеранам війни відповідно до об'єму коштів, що надходять з Головного управління в області, а останнє фінансується Міністерством праці та соціальної політики. Оскільки Законами про Державний бюджет на 2007 рік були передбачені розміри допомоги, саме відповідно до цих Законів і проводилась виплати позивачу.
У письмових запереченнях третьої особи на стороні відповідача Головного управління праці та соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації зазначено, що відповідно до п.13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зупинено на 2007 рік дії окремих пунктів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі статті 13 в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни. Згідно статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», для інвалідів війни 3-ї групи передбачена виплата у розмірі 300 грн., що позивачу було у 2007 році відповідно нараховано та виплачено. Вважає, що позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.
У письмових запереченнях Міністерство фінансів України вказало, що не є розпорядником коштів для виплати допомоги ветеранам війни, а Законами про Державний бюджет на 2006-2007 роки норми Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати допомоги були зупинені та встановлено інші розміри.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно із посвідченням серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 являється інвалідом 3-ї групи, є ветераном війни - інвалідом війни. Вказаний статус позивач мав у 2007 році, зазначене посвідчення видано 12 лютого 1996 року.
Сторони визнали доведеним факт, що у 2007 році ОСОБА_1 виплачено 300 гривень разової щорічної допомоги ветеранам війни до Дня Перемоги. Вказаний факт стверджено і довідкою Управління праці та соціального захисту населення Шацької райдержадміністрації.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Таким чином, позивач на час оспорюваних виплат мав статус учасника війни.
Згідно із ч. 5 ст. 13 вказаного Закону в редакції, що діяла до 09.07.2007 року, щорічно до 5 травня річно інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно з п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а ст.29 встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги учасникам війни здійснюється в розмірі 55 гривень.
Згідно із ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення ст.29 та п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині встановлення розміру виплати грошової допомоги ветеранам війни, в тому числі - учасникам війни в сумі 55 гривень.
При цьому Конституційний Суд України у своєму Рішенні зазначив, що він неодноразово розглядав за зверненнями суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України (Рішення від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 01.12.2004 року №20-рп/2004, від 11.10.2005 року №8-рп/2005). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995 році, набула системного характеру.
Конституційний Суд України вказав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі, тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Резолютивною частиною Рішення 09.07.2007 року №6-рп/2007 встановлено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, по справі встановлено, що зменшення розміру передбаченої ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічної допомоги ветеранам суперечить положенням Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів чи внесенні змін до чинних законів.
Положення ч.2 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» згідно із Законом України від 28.12.2007 року №107-VI змінені і викладені в новій редакції, за якою щорічна разова грошова допомога виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак суд вважає, що така нова редакція не може мати зворотну дію в часі, оскільки звужує встановлені попередньою редакцією пільги та допомоги. Спірні правовідносини в даній справі згідно із ст.ст.22, 58 Конституції України мають регулюватись тими нормами права, які діяли на момент порушення права позивача з боку держави.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги по суті є обґрунтованими та доведеними.
Згідно із ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З моменту порушення прав позивача невиплатою належного розміру допомоги у 2007 році і до часу його звернення до суду, строк не збіг.
Рішення щодо Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прийнято Конституційним Судом України 09.07.2007 року, опубліковано 27.07.2007 року. Згідно з вказаним Рішенням воно має преюдиціальну силу для вирішення спорів судами.
Згідно із ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір такого прожиткового мінімуму на час належної позивачу виплати встановлено у 406 гривень.
Частиною 3 ст. 62 вказаного Закону, передбачено: установити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком у 2007 році з врахуванням ч.3 ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» становить - 410,06 гривень.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу до виплати належало у 2007 році - 2870,42 гривень(410,06х7).
З врахуванням виплачених грошових коштів в сумі 300 гривень, до відшкодування підлягає сума у 2570,42 гривень, що через помилкове визначення позивачем мінімальної пенсії за 2007 році більше за заявлений ним розмір, однак підлягає стягненню в порядку ч.2 ст.11 КАС України.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними та підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 11, 71, 86, 159, 160, 163 КАС України, на підставі ст.ст.22, 58 Конституції України, ст.ст.4, 14, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 разову щорічну допомогу до Дня Перемоги за 2007 роки в сумі 2570(дві тисячі п`ятсот сімдесят) грн. 42 коп. шляхом списання Державним казначейством України вказаної суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Управління праці та соціального захисту населення Шацької районної державної адміністрації Волинської області №35213005000308, код 20143859 в Управлінні Державного казначейства смт Шацьк МФО 803014.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шацької районної державної адміністрації Волинської області після надходження вказаної суми негайно виплатити ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу до Дня Перемоги за 2007 рік в сумі 2570(дві тисячі п`ятсот сімдесят) грн. 42 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через Любомльський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий : суддя М.І. Пешков
судді Л.М. Войтюк
І.В. Мосієвич