Судове рішення #28409787

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області


Справа №295/2-3174/12 Головуючий у 1-й інст. Полонець С.М.

Категорія 2 Доповідач Григорусь Н. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Талько О.Б., Зарицької Г.В.

з участю секретаря

судового засідання Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду міста Житомира Житомирської області від 05 лютого 2013 року , -

встановила:

У липні 2012 року позивач звернувся з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль ГАЗ 3302, 2004 року випуску. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ними досягнуто усіх домовленостей та вимог щодо укладання договору, проте відповідач ухиляється від його укладання, хоча і не заперечує перехід права власності.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира Житомирської області від 05 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, де просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно та всебічно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, автомобіль ГАЗ 3302, 2004 року випуску, днз НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_3 з відміткою про заборону відчуження, бо придбаний по договору 30/2004-АВТ фінансового лізингу 20/09/2004 (а.с. 5).

23 грудня 2010 року ОСОБА_2 придбав згідно письмових розписок у ОСОБА_3 спірний автомобіль (а.с. 6-7).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для задоволенню позову не було, оскільки між сторонами не було укладено договору купівлі-продажу у встановленому законом порядку та право власності на спірний автомобіль відповідач не втратив.

Доводи апеляційної скарги проте, що суд першої інстанції не застосував презумпцію дійсності правочину та ч. 2 ст. 220 ЦК України, щодо визнання угоди дійсною, оскільки він, як сторона в угоді виконав всі умови правочину та отримав автомобіль, а інша сторона зобов'язавшись нотаріально посвідчити договір не виконала ці умови на думку колегії судів є неспроможними та не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Цивільні права можуть виникати з рішення суду, як зазначено у ч. 5 ст. 11 ЦК України, лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує у двадцять та більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п. 4 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Згідно з п. 44 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.

Спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_3, який є власником автомобіля, заява про зняття з обліку автомобіля ним не подавалась і огляд автомобіля органами ДАІ не здійснювався.

Відповідно до п. 88 зазначених Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1 до цих Правил, договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль. Бланки довідок-рахунків є бланками суворого обліку і виготовляються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №283. Встановлений же п.п. 2, 7, 8 вказаних Правил порядок набуття права власності на транспортний засіб передбачає обов'язкову реєстрацію власника придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не укладався.

Інші доводи скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту і сутності норм матеріального права, що визначають підстави набуття права власності.

На підставі ч. 2 ст. 220 ЦК суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального оформлення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна із сторін повністю або частково виконала її, а друга - ухиляється від нотаріального оформлення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

Діючим законодавством не передбачено обов'язкового нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, а тому правила ч. 2 ст. 220 ЦК України на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що випливає із норм ч.1 ст.11 ЦПК України.

Згідно ст.334 ЦК України, момент набуття права власності за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України та ст. 41 Конституції України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, дійшов правильного висновку при повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду міста Житомира Житомирської області від 05 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.


Головуючий Судді


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація