ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО:                                                                           Справа № 2-109/2008

Позовне провадження :  категорія                                                                                                                        - спори, що виникають із земельних

правовідносин - 44                                     

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                         44300 Волинська область, місто Любомль, вул. Чапаєва 3, тел.03377-2-38-45

     Р І Ш Е Н Н Я

                           і м е н е м    У к р а ї н и

13   травня  2008 року.     Любомльський районний суд  Волинської області в складі :  головуючого судді   Пешкова М.І.,                                                                                                      

при секретарі          Носку А.В.,

з участю  представника позивача  ОСОБА_2,

представників відповідачів  Форманюк Н.К., Шрамко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Рівненчанка», Рівненської сільської ради Любомльського району, Любомльської райдержадміністрації  про включення до списку-додатку до державного акту на право колективної власності на землю та виділення земельної частки (паю), -          

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

До Любомльського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до СГВК «Рівненчанка», Рівненської сільської ради Любомльського району, Любомльської районної державної адміністрації, яка просить постановити рішення, котрим включити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, до списку - додатку до Державного акту на право колективної власності на землю СГВК «Рівненчанка» та виділити на його ім`я земельну ділянку (пай) в розмірі 1,66 га. Вимоги позову обґрунтувала тим, що із померлим ОСОБА_3,  перебувала у юридичному шлюбі. Після смерті чоловіка, згідно свідоцтва про право на спадщину вона визнана спадкоємцем по закону.  Оформляючи документи на спадщину виявила, що її чоловік ОСОБА_3  у 1995 році помилково не був включений у списки-додаток  до Державного акту на право колективної власності на землю і тому на його ім`я не був виданий сертифікат на земельну частку (пай). Вважає, оскільки її чоловік працював довгий час  у колгоспі, а пізніше перебував на виборній посаді - голови Рівненської сільської ради і  не втратив свого членства у колгоспі, він мав право на включення його у списки  членів  для отримання земельної ділянки (паю).

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви змінила,  просить постановити рішення, котрим поновити строк позовної давності, щодо звернення  до суду, визнавши строки пропуску поважними, визнати за позивачем ОСОБА_1, як спадкоємцем померлого чоловіка ОСОБА_3 право на земельну частку(пай) серед земель СГВК «Рівенчанка», зобов`язати Любомльську райдержадміністрацію видати позивачу  як спадкоємцю сертифікат про право на земельну частку в розмірі 1,66 га із земель, переданих в колективну власність СГВК, а Рівненську сільську Раду - виділити в натурі земельну ділянку.

1-ша інстанція                                                                                                     код суду - 0310

У судове засідання представник Рівненської сільської ради не прибув, однак надіслали до канцелярії суду повідомлення, в якому проти позову не заперечують. З матеріалів справи та заяви вбачається, що Радою визнано помилковість не включення чоловіка позивачки у відповідні списки, тому суд прийняв рішення слухати позов за відсутності представника Ради, оскільки наявних в справі доказів достатньо для з'ясування правовідносин між сторонами.

У судовому засіданні представник СВК «Рівненчанка» пояснила, що при розпаюванні земель ОСОБА_3 помилково не був включений до списку-додатку до Державного акту на право колективної власності на землю СГВК «Рівненчанка», оскільки до 1998 року працював на виборній посаді.

У судовому засіданні представник Любомльської райдержадміністрації пояснила, що списки осіб - членів КСП “Рівненчанка” - складались та доповнювалися  у 1999 та 2000 році. Оскільки до списків чоловік позивачки включений не був, відповідний сертифікат йому не видавався. Позивачка зверталася для вирішення цього питання до райдержадміністрації, однак отримала відмову,  оскільки  вирішення таких спорів віднесено до компетенції суду. Зважаючи на наявність законних підстав та доказів, вважає вимоги позивачки обґрунтованими.

Аналізом доказів по справі встановлено наступне.

КСП „Радянська Україна” 17.03.2000 року було реорганізовано у СГВК «Ровенчанка». 20.11.1995 року  КСП „Радянська Україна” було видано Державний акт на право колективної власності  на землю  площею 3770,22 га. З копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 23.01.1976 року вбачається , що ОСОБА_3 працював в колгоспі з 1948 по 1975 роки. З членів колгоспу ОСОБА_3  не вибував і не виключався, згідно Статуту колгоспу ( пр. № 12 від 16.06.1970 року ), ч. 2 пп. 6 «Про членство в колгоспі»  ( обрання на виборну посаду), що стверджено довідкою СГВК «Ровенчанка» № 52 від 12.05.2008 року. Отже, на момент розпаювання земель ОСОБА_3  був членом колгоспу. В списки на видачу земельних сертифікатів він  включений  не був. Розмір земельного паю по КСП „Радянська Україна” становить 1,66  га, його вартість 10779, 81 грн. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2року. Спадкоємцем майна померлого є його дружина ОСОБА_1, згідно копії свідоцтва про право на спадщину . 

Згідно зі ст. 6 ЗК України 1990 року передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно

Згідно з п. 1 Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

П. 2 вказаного Указу визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.  

У відповідності до п.24  Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,  невнесення особи до списку  , що додається до державного акта на право колективної власності на землю, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Таким чином, у справі встановлено, що чоловік позивачки  мав передбачене законодавством право на земельну частку(пай), яке було порушено при розпаюванні земель не з його вини.

Згідно з постановою КМ України від 12.10.1995 року № 801 право на земельну частку (пай ) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни , успадкування, застави.

У відповідності до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

По справі встановлено, що позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті чоловіка. Оскільки по справі визнано порушеним право померлого чоловіка позивачки на земельну частку( пай ), суд вважає, що немає жодних перешкод для визнання за позивачкою права на такий пай в порядку спадкування.

Згідно ч.5 ст. 267 ЦК України при визнанні причин пропущення позовної давності поважними , порушене право підлягає захисту. Оскільки позивачка неодноразово зверталася в державні органи з приводу захисту порушеного права, не має достатніх юридичних знань, слід визнати, що строк позовної давності вона  пропустив з поважних причин і він підлягає поновленню.

Таким чином, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позов підлягає задоволенню в частині  визнання права на пай та покладення обов'язку видати відповідний сертифікат на земельну ділянку в натурі. Оскільки надання земель поза межами населеного пункту належить до компетенції районних держадміністрацій, для поновлення земельних прав чоловіка позивачки , адміністрацію слід зобов'язати виділити земельну ділянку з вільних земель на території Рівненської  сільської Ради Любомльського району та видати відповідний сертифікат.

Згідно ст. 88 ЦПК України, судові витрати у формі держмита, витрат на інформац3ійно-технічне забезпечення розгляду справи,  слід покласти на сільську Раду,  з вини якої чоловік позивачки не був включений у відповідні списки.

             Керуючись ст.ст.  10, 11, 60, 212 , 213  ЦПК України, ст. ст. 267,  1222, 1261  ЦК України ст. 6 ЗК України ( в редакції 1990 року ),  п.п.1. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», п. 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ « № 7 від 16.04.2004 року,  суд, -

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов задовольнити  частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку ( пай ) із переданих у колективну власність КСП «Ровенчанка» земель в порядку спадкування після її померлого чоловіка ОСОБА_3.

Зобов'язати Любомльську районну державну адміністрацію видати ОСОБА_1  сертифікат на право на земельну частку ( пай ) та виділити земельну ділянку в натурі із земель сільськогосподарського призначення, не наданих у власність та користування на території Рівненської сільської Ради Любомльського району, в розмірі  1,66 га умовних кадастрових гектарів.

Стягнути з Рівненської сільської Ради Любомльського району в користь ОСОБА_1 8 ( вісім)  гривень 50 копійок держмита,  та 7 ( сім ) гривень 50 копійок витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. 

           Головуючий : суддя                                                                             М.І.ПЕШКОВ